Постанова № 55464705, 02.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2016 р. справа №905/2221/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не зявився; не зявився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід07.12.2015 р. у справі№ 905/2221/15 (головуючий суддя: Левшина Я.О., судді: Сажнева М.В., Шилова О.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова група Алвіс", м. Дніпропетровськдо Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька областьпростягнення боргу в сумі 14 588 грн. 16 коп.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова група Алвіс" (далі ТОВ "ТПГ "Алвіс", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення на його користь з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі - ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", відповідач) основного боргу у сумі 14 588 грн. 16 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.12.2015 р. у справі № 905/2221/15 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 14 588 грн. 16 коп., а також судовий збір у сумі 1 218 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ТПГ "Алвіс" до ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку оплати через недодержання позивачем умов п. 4.7 договору, на підставі якого заявлений позов, що робить неможливим початок перебігу терміну для оплати поставленої продукції.

Скаржник стверджує, що місцевим господарським судом необґрунтовано не задоволено клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки позовна заява ТОВ "ТПГ "Алвіс" від 02.09.2015 р. підписана не особисто директором цього підприємства, а невідомою особою, а тому, обставини, встановлені за наслідками проведення судової експертизи, матимуть значення для вирішення питання щодо дотримання позивачем вимог до оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Представники сторін у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 24.03.2015 р. сторонами укладений договір поставки №925-ЦД-УМТС (далі - договір), згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі-продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію відповідно умов цього договору.

У розділі 4 договору сторони визначили строки та умови поставки, зокрема:

п. 4.1. договору: поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінах, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях;

п. 4.2. договору: умови поставки продукції DDP, згідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, які є в даному договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки визначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі видатки, повязані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки;

п. 4.3. договору: постачальник зобовязаний надати наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні; сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності; дозвіл Держпромнагляду (у випадку, якщо отримання даного документу обовязково згідно нормам діючого законодавства); інструкцію з експлуатації, технічну документацію, передбачену п. 2.4. даного договору.

Документи (крім податкових накладних), постачальник зобовязується надати покупцю разом з поставленою продукцією;

п. 4.7. договору: датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних документах, наданих постачальником.

При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній.

При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізнічній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення;

п. 4.8. договору: зобовязання постачальника вважаються виконаними з моменту передання продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки належної якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Зобовязання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

За умовами п. 5.4. договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 20-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно з п. 8.1. договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 р. включно.

На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію від 24.03.2015 р., в якій узгоджено найменування продукції, номер та індекс стандартів, ТУ, кількість та вартість продукції, що має бути поставлена позивачем відповідачу.

З матеріалів справи також вбачається, що за видатковою накладною №0000033082 від 17.04.2015 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 14 558 грн. 16 коп., про що свідчить експрес-накладна Нової пошти № 59998018126197 від 17.04.2015 р., який отриманий відповідачем 20.04.2015 р. згідно повідомлення Нової пошти.

Заборгованість з боку відповідача перед позивачем склала 14 588 грн. 16 коп., доказів погашення якої відповідачем суду не надано.

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, а тому, це свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.

Також судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача з посиланням на п. 4.7 договору щодо відсутності дати поставки товару, оскільки, по-перше, спірна накладна містить дату, підпис відповідного представника відповідача без зазначення іншої дати отримання товару, по-друге, відповідачем не надано належного доказу іншого часу отримання товару, що відрізняється від зазначеного.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовою специфікації від 24.03.2015 р. до договору розрахунок за продукцію, поставлену за цією спеціфікацією, здійснюється у порядку та в строки, передбаченими п. 5.4 договору, а саме: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 20 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених п. 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, а тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача борг у сумі 14 588 грн. 16 коп.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі, а також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, які судом першої інстанції відхилені за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до п. 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/2651 від 27.11.2006 р. "Про деякі питання призначення судових експертиз" ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга (подання) з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі (поданні) йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга (подання) може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи судом першої інстанції відхилено правомірно, оскільки позивачем до позовної заяви додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також копію наказу № 31.05.12/01 від 31.05.2012 р. про призначення ОСОБА_4 на посаду директора ТОВ "ТПГ "Алвіс".

Крім того, позивач не заперечує проти підписання позовної заяви директором ТОВ "ТПГ "Алвіс" (ОСОБА_4О.)

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи про тлумачення умов договору поставки №925-ЦД-УМТС від 24.03.2015 р., укладеного між позивачем та відповідачем, яке місцевим господарським судом відхилено. Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення даного клопотання.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2015 р. у справі № 905/2221/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2015 року у справі № 905/2221/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

СуддіО.В. Стойка

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГСДО