Рішення № 55464638, 02.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р.Справа № 922/6420/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Приватного АТ "Київстар", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз 7, ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1С.(дов№6 від 26.01.2016року)

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне АТ "Київстар", м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз 7, ЛТД", м. Харків в якій просить суд стягнути з відповідача 62 947,04грн., пеню в сумі 18 672,35грн., 3% річних в сумі 1 051,40грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9 314,07грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1379,77грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення договору оренди №12524 від 01.03.2014року, згідно умов якого та акту приймання від 01.03.2014р., позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 6-й поверх, к. 615 (згідно технічного паспорту №23), 617 (згідно технічного паспорту №25), 617а (згідно технічного паспорту №25а), коридор (згідно технічного паспорту №26), 618 (згідно технічного паспорту №28), 618а (згідно технічного паспорту №27), загальною площею 150 кв. м.

18.07.2014р.сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої були змінені п. п. 5.1. та 5.5. Договору :

«5.1. За щомісячне користування Об'єктом оренди/щомісячне надання Орендодавцем (позивачем) послуг з користування Об'єктом оренди, Орендарем (відповідачем) сплачується щомісячна орендна плата, яка становить 11000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% 2200 грн.00 коп., разом з ПДВ загальна чума до сплати 13200 грн.00 коп.».

«5.5. Визначна у п. 5.1. цього Договору орендна плата включає всі податки, збори та будь-які інші обов'язкові платежі, що підлягають сплаті у відповідності з чинним законодавством України, якщо такі наявні, або підлягатимуть сплаті в будь-який момент у майбутньому. Вартість комунальних послуг (теплова енергія, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території, електроенергії) не включена у розмір щомісячної орендної плати, який визначний у п. 5.1. цього Договору, та сплачується Орендарем (відповідачем) окремо на підставі наданих Орендодавцем (позивачем) рахунків у 5-ти денний термін з моменту отримання рахунку».

Згідно укладеної 01.02.2015р. додаткової угоди до Договору, сторонами зменшено загальну площу, яка надається в оренду відповідачу до 101,5 кв. м., плата за користування об'єктом оренди згідно п.5.1. Договору склала 11 156,88 грн. з урахуванням ПДВ, а орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в строк не пізніше як до 15 (п'ятнадцятого) числа календарного місяця, наступного за звітним, на підставі Договору.

27.04.2015р. сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди 10.04.2015р. достроково припинити дію Договору.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач, вказував на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість з орендної плати, відшкодування комунальних послуг та електроенергії в розмірі 62 947,04 грн., вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2015р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/6420/15 та розгляд справи призначено на 14.01.2016р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2016року , задоволено клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 02.02.2016року.

В призначене судове засідання 02 лютого 2016 року з'явився представник позивача та надав до суду супровідний лист (в подальшому зареєстрований канцелярією суду за вх. № 3221) про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача та роздруковану інформацію з сайту Міністерства юстиції України відносно відповідача. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Разом з цим, 26.01.2016 року до суду повернулась копія судової ухвали від 18 грудня 2015 року у справі № 922/6420/15 з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

Між ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Санрайз 7, ЛТД» був укладений договір оренди № 12524 від 01.03.2014р.

Згідно умов Договору та акту приймання від 01.03.2014р., позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину нежитлових (офісних) приміщень, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 6-й поверх, к. 615 (згідно технічного паспорту №23), 617 (згідно технічного паспорту №25), 617а (згідно технічного паспорту №25а), коридор (згідно технічного паспорту №26), 618 (згідно технічного паспорту №28), 618а (згідно технічного паспорту №27), загальною площею 150 кв. м.

Відповідно до п. 5.1. Договору, за щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання позивачем послуг з користування об'єктом оренди, відповідачем сплачується щомісячна орендна плата в розмірі 15 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Згідно п. 5.5. Договору в зазначену суму включена вартість комунальних послуг.

Пунктом 5.10 Договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в строк не пізніше як до 15 числа поточною місяця. Індексація орендної плати за минули Звітні періоди, розрахована згідно п. 5.9. цього Договору, здійснюється один раз на рік та визначається у відповідному рахунку позивача, який надається відповідачу у січні місяці за минулий звітний рік, який відповідач зобов'язується оплатити в строк, визначений цим п. 5.10. Звітним періодом сторони визначили один календарний місяць протягом якого відповідач користувався об'єктом оренди, п. 5.2. Договору.

Згідно п.п. 5.10.1., 5.10.2. Договору, орендна плата на кожний місяць наступного календарного року перераховується з урахуванням та після перерахунку індексу інфляції за кожний минулий рік. У разі дострокового розірвання/припинення дії цього Договору індексація Орендної плати за минулі Звітні періоди, розрахована згідно з п. 5.9 цього Договору, визначається позивачем у відповідному рахунку за останній Звітний період, який відповідач зобов'язується оплатити в строк, визначений п. 5.10 Договору.

Згідно п. 10.1. Договору, Сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 02.02.2017р. Якщо на дату закінчення строку дії цього Договору які-небудь із зобов'язань Сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

18.07.2014р. сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої були змінені п.п. 5.1. та 5.5. Договору : «5.1. За щомісячне користування Об'єктом оренди/щомісячне надання Орендодавцем (позивачем) послуг з користування Об'єктом оренди, Орендарем (відповідачем) сплачується щомісячна орендна плата, яка становить 11000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% 2200 грн.00 коп., разом з ПДВ загальна чума до сплати 13200 грн.00 коп. «5.5. Визначна у п. 5.1."цього Договору орендна плата включає всі податки, збори та будь-які інші обов'язкові платежі, що підлягають сплаті у відповідності з чинним законодавством України, якщо такі наявні, або підлягатимуть сплаті в будь-який момент у майбутньому. Вар гість комунальних послуг (теплова енерпя, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території, електроенергії) не включена у розмір щомісячної орендної плати, який визначний у п. 5.1. цього Договору, та сплачується Орендарем (відповідачем) окремо на підставі наданих Орендодавцем (позивачем) рахунків у 5-ти денний термін з моменту отримання рахунку». Зазначені зміни набрали чинності 01.08.2014р.

Згідно укладеної 01.02.2015р. додаткової угоди до Договору, сторонами зменшено загальну площу, яка надається в оренду відповідачу до 101,5 кв. м., плата за користування об'єктом оренди згідно п. 5.1. Договору склала 11 156,88 грн. з урахуванням ПДВ, а орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в строк не пізніше як до 15 (п'ятнадцятого) числа календарного місяця, наступного за звітним, на підставі Договору.

27.04.2015р. сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди 10.04.2015р. достроково припинити дію Договору. Також відповідач визнав, що має наступну заборгованість перед позивачем: станом на 31.03.2015р. за компенсацію за спожиту електричну енергію у розмірі 3 176,41грн.; станом на 31.03.2015р. за відшкодування комунальних послуг у розмірі 9 234,27 грн.; станом на 10.04.2015р. за оплату орендної плати у розмірі 48 993,32 грн. Відповідач зобов'язався оплатити вищезазначену заборгованість, відшкодувати компенсацію за спожиту електричну енергію та комунальні послуги за період з 01.04.2015р. по 10.04.2015р. та оплатити нараховані штрафні санкції за порушення зобов'язань по оплаті до 10.07.2015року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість з орендної плати, відшкодування комунальних послуг та електроенергії в розмірі 62 947,04 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків сторін підписаним обома сторонами 30.09.2015 року, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Судом прийнято до уваги, що учасники судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єктами господарювання.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов, передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обов'язки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 62 947,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення з вини орендаря строку сплати орендної плати встановленого п.5.10. цього договору, останній сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування прострочення, від суми заборгованості за кожен день існування прострочення.

Проте, позивачем при обрахуванні пені враховано норми чинного законодавства, зокрема Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 визначено, що в разі якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, однак розрахунок якої є невірним, оскільки не враховано приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені, обмеживши строк нарахування шестимісячним строком, суд встановив, що вона має складати 12 824,90 грн. В іншій частині позовних вимог по пені відмовити , як безпідставно заявленій.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 051,40грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9 314,07грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що останні обраховані позивачем правомірно в межах максимально можливого розміру за заявлений період, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1 051,40грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9 314,07грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні наступного: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за договором оренди №12524 від 01.03.2014року, позовні вимоги підлягають задоволенню .

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз 7, ЛТД" (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, код 37764371) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, просп.Червонозоряний,51, код 21673832) - 62 947,04грн. основного боргу, пеню в сумі 12 824,90грн., 3% річних в сумі 1 051,40грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9 314,07грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 272,96грн.

В іншій частині позовних вимог по пені відмовити .

Повне рішення складено 04.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_2