Рішення № 55464544, 29.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2016 р.Справа № 916/4691/15Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід" (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бритівка);

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (м. Одеса);

про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 03.10.2015 року представниками ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" було проведено технічну перевірку засобу обліку електроенергії позивача, встановленого в ТП-1153 на території промбази позивача, яка знаходиться за адресою Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бритівка, провулок Ізмаїльський, 4.

За результатами такої перевірки відповідачем було складено Акт про порушення № 034720 від 03.10.2015 року, яким встановлено порушення індикаторів, які фіксують вплив магнітного або електричного полів встановлених в місцях, вказаних в акті збереження пломб, що є порушенням п. 10.2.26, п. 3.31 "Правил користування електричною енергією" (надалі - ПКЕЕ).

На підставі цього Акту, 06.10.2015 року, на засідання комісії Білгород-Дністровського РЕМ було прийнято рішення здійснити нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 168313,92 грн., що оформлено відповідним протоколом комісії № 53.

Вподальшому, на підставі скарги позивача, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" вищевказане рішення було переглянуто, що оформлено відповідним протоколом № 63 засідання комісії Білгород-Дністровського РЕМ та прийнято рішення комісії ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" від 12.11.2015 року, яким вирішено здійснити нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 148100,30 грн.

Позивач вважає, що рішення комісії від 12.11.2015 року має бути визнано недійсним з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, посилається на невідповідність вказаного рішення ПКЕЕ, іншим нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

Крім того, позивач вказує на відсутність у відповідача підстав для застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 (надалі - Методика) та зазначає, що розрахунок не облікованої електричної енергії, здійснений відповідачем, суперечить нормам чинного законодавства України.

Також, на думку позивача, Акт про порушення № 034720 за своїм змістом та недоведеністю не може слугувати допустимим доказом порушення. Також посилається на неоднозначність тексту акту про порушення, відсутність доказів впливу на лічильник, невірний розрахунок оперативно-господарської санкції, необхідність проведення експертизи лічильника, судову практику та на інші зазначені у позовній заяві та поясненнях обставини.

Відповідач, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, зокрема посилається на неправомірність вимог позивача, зазначає, що Акт про порушення є достатнім, належним та допустимим доказом наявності у позивача порушень ПКЕЕ, та вказує, що останній складено у відповідності до вимог чинного законодавства. Вважає доведеним факт спрацювання індикатора впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, вірний розрахунок розміру не облікованої електричної енергії відповідно до Методики, посилається на судову практику, в тому числі постанови Вищого господарського суду України за 2015 рік та вважає доводи позивача необґрунтованими з підстав, які вказані у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

08.11.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії № 158.

Відповідно до п. 2.1. Договору, під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та "Правилами користування електричною енергією".

Як вбачається з матеріалів справи 05.03.2015 року відповідачем на об'єкті позивача (промбаза) було встановлено засіб обліку № 0910570. Вказаний засіб обліку було опломбовано та встановлено індикатор "Магнет" № 8532501, який був переданий на збереження позивачу відповідно до акту про пломбування № 00047647 від 05.03.2015 року.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача щодо того, що індикатор "Магнет" на збереження позивачу ніколи не передавався, враховуючи наступне.

По-перше, позивач не заперечує факт встановлення в нього засобу обліку, а лише вказує на факт підпису відповідного Акту про опломбування не уповноваженою на те позивачем особою - ОСОБА_3

При цьому, позивач надав до суду паспорт на вказаний засіб обліку, номер якого відповідає номеру, зазначеному в Акті про порушення № 034720 від 03.10.2015 року.

Як вбачається з Акту про пломбування від 05.03.2015 року, уповноваженою особою позивача зазначено ОСОБА_3, яка за твердженням позивача ніколи не перебувала з ним у трудових відносинах.

Згідно із п. 3.32 ПКЕЕ при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівником або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні.

Зважаючи на те, що законодавством чітко не визначено поняття "уповноважена особа", суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що такою особою є будь-яка особа, яка в момент здійснення представниками постачальника електричної енергії пломбування засобу обліку на об'єкті споживача знаходилась на території споживача та мала доступ до закритих приміщень на об'єкті.

По-друге, засіб обліку був встановлений в ТП-1153, яка знаходиться на балансі позивача, що підтверджується Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 48 від 16.02.2010 року, який є додатком № 7 до Договору про постачання електричної енергії № 158 від 08.11.2010 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту передачі позивачу на збереження індикатору "Магнет" № 8532501.

Судом встановлено, що 03.10.2015 року представниками відповідача було проведено перевірку на об'єкті позивача, розташованого за адресою: с. Бритівка, вул. Ізмаїльска, 4.

В результаті перевірки відповідачем було складено Акт про порушення № 034720, яким встановлено порушення індикаторів, які фіксують вплив магнітного або електричного полів встановлених в місцях, вказаних в акті збереження пломб, п. 10.2, п. п. 26, п. 3.31 ПККЕ.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ акт підписується представниками постачальника електричної енергії та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт № 034720 від 03.10.2015 року підписано трьома представниками відповідача та представником позивача - керівником ТОВ "Схід" ОСОБА_4, без зауважень.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на невідповідність номеру засобу обліку, який вказано в Акті № 034720 від 03.10.2015 року із номером, вказаним на акті опломбування, оскільки дефекти акту не спростовують фату порушення позивачем ПКЕЕ, які знайшли своє відображення в акті та не є підставою для неприйняття зазначеного акту в якості належного доказу. Таких же висновків дійшов Вищий господарський суд України в своїх постановах від 16.02.2015 року по справі № 918/851/13 та від 09.04.2015 року по справі №920/1231/14.

Суд також не погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності у відповідача підстав для застосування Методики враховуючи наступне.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про опломбування або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок електроенергії, який підлягає оплаті здійснюється відповідно до Методики.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у своєму листі від 23.08.2013 року № 5848/26/47-13 роз'яснила, що у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, експертиза приладу обліку електричної енергії не проводиться оскільки вплив магнітного або електричного полів на роботу приладу обліку електричної енергії на сьогодні неможливо встановити або спростувати шляхом проведення експертизи приладу обліку електричної енергії.

Крім того, Вищий господарський суд України, в своїй постанові від 09 липня 2014 року вказує, що Методика застосовується при виявленні дій споживача, які призвели до зміни показників приладів обліку, в тому числі фіксації індикатором впливу постійного (зміненого) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), який є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій щодо крадіжки електроенергії (правопорушення), оскільки цей факт підтверджується самим індикатором.

Факт встановлення індикатору та передачі його на збереження позивачеві, як вже зазначалось вище, підтверджується актом про пломбування № 00047647 від 05.03.2015 року.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що позивач був попереджений про персональну відповідальність згідно ст. 27 ЗУ "Про електроенергетику" за несанкціонований доступ до приладів обліку і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Згідно ст. 27 ЗУ "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання

Відповідно до ст. 236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у цій статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Таким чином, факт виявлення в позивача порушення ПКЕЕ є підставою для застосування відповідачем до нього оперативно господарської санкції на підставі Методики, незалежно від наявності вини позивача у вчиненні такого порушення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням того, що факт порушення позивачем ПКЕЕ належним чином встановлений та зафіксований в акті про порушення, який підписано представником позивача без зауважень, а відповідачем розрахунок у відповідності до Методики здійснено правильно, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 235-237 Господарського кодексу України, п. п. 3.31, 3.32, 6.40, 6.41, 10.2.26, Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження правил користування електричною енергією", ст. ст. 33, 32, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про визнання повністю недійсним рішення комісії ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" Білгород-Дністровський РЕМ по розгляду акту порушення № 034720 від 03.10.2015 р. про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 12.11.2015 р. № 63 та скасування оперативно-господарської санкції в сумі 148100,30 грн., застосованої на підставі рішення ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" Білгород-Дністровський РЕМ , оформлене протоколом від 12.11.2015 р. № 63 з розгляду Акту порушення № 034720 від 03.10.2015 р. про порушення Правил користування електричною енергією та нарахування вартості недоврахованої електричної енергії - відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 29.01.2015 року.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2016 р.

Суддя Р.В. Волков