Рішення № 55464031, 29.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2016 р. Справа № 911/1616/15

За позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Щасливської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_3, 4. ОСОБА_4, 5. ОСОБА_5, 6. ОСОБА_6, 7. ОСОБА_7 та 8. Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Русь»

про розірвання договорів та зобовязання повернути земельну ділянку Головуючий суддя Горбасенко П.В.

судді Бацуца В.М.

ОСОБА_8

За участю представників:

від прокуратури ОСОБА_9 (посв. № 031867 від 02.02.2015);

від першого позивача ОСОБА_10 (дов. № 1 від 04.01.2016);

від другого позивача не зявилися;

від відповідача ОСОБА_11 (дов. б/н від 20.04.2015);

від третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 не зявилися;

від третьої особи 8 ОСОБА_11 (дов. б/н від 18.08.2015).

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі перший позивач) та Щасливської сільської ради (далі другий позивач) звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства Київська Русь ХХІ століття (далі відповідач) про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3847, розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003 та зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область в частині завершення будівництва обєкту незавершеного будівництва, у звязку з чим прокуратура просить розірвати вказаний договір на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва» з огляду на істотні порушення умов договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва. Крім того, враховуючи розірвання договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва, прокуратура просить суд на підставі ч. 3 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва» розірвати договір оренди земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва, а земельну ділянку повернути другому позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2015 (суддя Скутельник П.Ф.) порушено провадження у справі № 911/1616/15 та призначено розгляд справи на 18.05.2015.

У звязку з технічними причинами судове засідання у справі № 911/1616/15, призначене на 18.05.2015, не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2015 розгляд справи № 911/1616/15 відкладено на 02.06.2015.

02.06.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 02.06.2015 (вх. № 12824/15 від 02.05.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду Київської області № 141-АР від 10.06.2015 справу № 911/1616/15 передано на повторний автоматизований розподіл, у звязку із перебуванням судді Скутельника П.Ф. на лікарняному та з метою забезпечення дотримання строків розгляду справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2015 справу № 911/1616/15 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2015 справу № 911/1616/15 прийнято до свого провадження суддею Горбасенком П.В., залучено третіх осіб 1,2,3,4,5,6,7, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено розгляд справи на 26.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2015 розгляд справи № 911/1616/15 відкладено на 07.08.2015.

05.08.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності (вх. № 18116/15 від 05.08.2015), згідно якої останній просив суд застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України. Вказана заява прийнята судом.

05.08.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 18115/15 від 05.08.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, яке прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2015 продовжено строк розгляду спору на пятнадцять днів, здійснено заміну відповідача у справі № 911/1616/15 Відкритого акціонерного товариства Київська Русь ХХІ століття на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Київська Русь, ХХІ століття, розгляд справи відкладено на 21.08.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Русь», призначено судову експертизу у справі № 911/1616/15, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача.

12.11.2015 до господарського суду Київської області разом з матеріалами справи № 911/1616/15 надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 15646/15-41 від 10.11.2015 (вх. № 180/15 від 12.11.2015), оскільки клопотання експерта про надання додаткових матеріалів не задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2015 поновлено провадження у справі № 911/1616/15 та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.12.2015 справу № 911/1616/15 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Горбасенко П.В., судді Бацуца В.М., Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2015 справу № 911/1616/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Горбасенко П.В., судді Бацуца В.М., Рябцева О.О., призначено розгляд справи на 15.01.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2016 розгляд справи відкладено на 29.01.2016.

У судовому засіданні 29.01.2016 представники прокуратури та першого позивача підтримали позовні вимоги повністю, представник відповідача та третьої особи 8 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Другий позивач, а також треті особи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 в судове засідання 29.01.2016 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка другого позивача, а також третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників другого позивача, а також третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури, першого позивача, відповідача, та третьої особи 8, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством Київська Русь, ХХІ століття, правонаступник якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва державної власності лікарня на 120 ліжок, що знаходиться на балансі ВАТ «Племінний завод «Бортничі» № 30-НБ-ЗД, згідно якого продавець зобовязався передати у власність покупцеві обєкт незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, що знаходиться на балансі ВАТ «Племінний завод «Бортничі», який знаходиться за адресою: 08328, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе на земельній ділянці площею 1,81 га, питання відведення, купівлі або довгострокової оренди вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку установленому чинним законодавством, і є обєктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 19.04.2002 № 710 і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 24.04.2002 № 5-27-1/12, а покупець прийняти цей обєкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 та зареєстровано в реєстрі за № 2847.

Згідно п. 2.1. договору покупець зобовязаний внести 47 871 грн за придбаний обєкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору. Термін оплати буде продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від вищевказаної в цьому пункті суми. При цьому зараховується 3 956,26 грн (грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу обєкта), внесених покупцем на рахунок продавця платіжним дорученням № 205 від 23.09.2002. Плата за обєкт приватизації вноситься на підставі договору та приватизаційних доручень встановленого зразка, які видає продавець.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.1.5. договору покупець зобовязаний добудувати обєкт протягом пяти років (з можливою зміною первісного призначення).

Продавець зобовязаний контролювати виконання умов договору (п.п. 6.1. 6.1.3. договору).

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення обєкта незавершеного будівництва у власність продавця.

08.02.2003 між Щасливською сільською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Київська Русь, ХХІ століття, правонаступник якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття» (Орендар) укладено договір № 36, згідно якого орендодавець зобовязався надати, а орендар прийняти в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Щасливської ради Бориспільського району Київської області, в межах с. Щасливе Бориспільського району Київської області. Вказаний договір зареєстрований у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003.

Згідно п. 1.1. договору оренди № 36 від 08.02.2003 земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1356 гектара земель громадського призначення. Грошова оцінка земельної ділянки становить 198 462,38 грн.

Земельна ділянка передається в оренду під розміщення оздоровчо-житлового комплексу. Орендарю надається право проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом (п. 2.1. договору оренди № 36 від 08.02.2003).

Відповідно до п. 2.2. договору оренди № 36 від 08.02.2003 договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його реєстрації.

Пунктом 2.3. договору оренди № 36 від 08.02.2003 передбачено, що грошова плата в розмірі 3 900 грн за поточний рік, що становить 325 грн за кожний місяць. Періодичність внесення орендної плати: щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця.

08.02.2003 між Щасливською сільською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Київська Русь, ХХІ століття, правонаступник якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття» (Орендар) укладено додаткову угоду № 1/130, згідно якої сторони дійшли згоди, що розмір річної орендної плати встановлюється в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 26) нормативна грошова оцінка під забудовою 3 684 370,88 грн.

Суд встановив, що прокурор в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що першим позивачем проведено перевірку, за наслідками якої складено акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану обєкту незавершеного будівництва від 13.09.2012 (а.с. 27), якою встановлено відсутність проведення робіт по його будівництву.

Крім того, в акті вказано, що обєкт незавершеного будівництва демонтовано, територія, на якій він знаходиться, засмічена будівельним сміттям.

Зазначений факт підтверджується також інформацією відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації № 132 від 19.03.2015 (а.с. 29), відповідно до якої у відділі відсутня інформація та документи щодо видачі ВАТ «Київська Русь, ХХІ століття» будівельного паспорту, містобудівних умов та обмежень для забудови земельних ділянок на території району.

Водночас, згідно з інформації Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 18.03.2015 (а.с. 28) в Єдиному реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного характеру (дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів) та реєстрації документів декларативного характеру (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт щодо обєкту незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область.

Таким чином, прокуратура вважає, що відповідачем порушено істотні умови договору купівлі-продажу, оскільки в установлений договором строк товариство не завершило будівництво обєкту - лікарні на 120 ліжок.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що після погодження проектної документації та отримання всіх необхідних дозволів було розпочато будівництво житлового комплексу в с. Щасливе по вул. Фестивальній, 22-а Бориспільського району Київської області, станом на кінець 2014 року будівництво житлового комплексу було частково завершено, введено в експлуатацію, заселено, видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, під час дії договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва відповідач, на підставі ріщення Щасливської міської ради, відмовився від завершення добудови ОНБ «лікарня на 120 ліжок», про що також було повідомлено Регіональне відділення ФДМУ, та з дозволу державних компетентних органів виготовив проект та частково побудував на орендованій земельній ділянці багатоквартирний житловий комплекс.

Предметом позову є вимоги про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3847, розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003 та зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельної ділянки загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (п. 2 частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва» обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Суд встановив, що відповідач, в порушення п.п. 5.1., 5.1.5. договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, протягом пяти років не добудував обєкт (лікарню на 120 ліжок, яка розташована за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область), що підтверджується актом обстеження будівельного майданчика і технічного стану обєкту незавершеного будівництва від 13.09.2012 (а.с. 27), яким встановлено відсутність проведення робіт по його будівництву, інформацією відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації № 132 від 19.03.2015 (а.с. 29) та інформацією Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 18.03.2015 (а.с. 28). Вказані обставини не спростовано відповідачем.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що під час дії договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва відповідач, на підставі ріщення Щасливської міської ради, відмовився від завершення добудови ОНБ «лікарня на 120 ліжок», про що також було повідомлено Регіональне відділення ФДМУ, оскільки спірний договір купівлі-продажу № 30-НБ-ЗД від 12.09.2002, п. 5.1.5. якого визначає обовязок відповідача протягом 5 років добудувати обєкт, є чинним на момент судового розгляду справи, не визнаний в судовому порядку недійсним, між сторонами вказаного договору зміни до договору не вносилися, а відтак договір від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область є обовязковим до виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3847 на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Водночас, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, згідно якої останній просив суд застосувати до позовної вимоги про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3847 позовну давність та відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, у цьому випадку в особі Фонду державного майна України, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду, в даному випадку Фонду державного майна України.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 11/163/2011/5003.

Як вбачається з відмітки суду на першому аркуші позовної заяви № 05/1-769вих15 від 30.03.2015 (а.с. 7, т. 1) прокурор звернувся з позовом до суду 14.04.2015.

Суд встановив, що з урахуванням дати підписання договору купівлі-продажу 12.09.2002 встановлений договором пятирічний строк добудови сплинув 12.09.2007, листом № 88/08-К від 05.09.2007 (а.с. 102, т. 1), який 13.09.2007 отримано першим позивачем, що підтверджується відміткою на вказаному листі, відповідач повідомив першого позивача про зміну цільового призначення обєкта будівництва, тобто відповідач дізнався про порушення прав держави 13.09.2007, у звязку з чим трирічний строк позовної давності до вимоги про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» почав свій перебіг 13.09.2007 та сплинув 13.09.2010, а отже суд вважає, що строк позовної давності пропущено прокурором, доказів поважності пропуску якого суду не надано.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору від 12.09.2002 № 30-НБ-ЗД купівлі-продажу на аукціоні 05 вересня 2002 року обєкта незавершеного будівництва лікарня на 120 ліжок, який розташований за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ВАТ «Київська Русь XXI століття» та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3847 у звязку з пропуском позовної давності на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України.

Також прокурором заявлено вимогу про розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, в тому числі забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Відповідно до статей 24 та 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Таким чином, із наведених норм діючого законодавства та умов договору оренди випливає, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, яка встановлена договором, а не той факт, що, на думку прокурора, земельна ділянка не використовується орендарем у певний період часу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 17/5007/1093/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Прокурором та позивачами, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду існування підстави, передбаченої ст. 143 ЗК України, необхідної для розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття», а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Зокрема, зі змісту п. 2.2. договору оренди (спірний договір укладено на термін 49 років під розміщення оздоровчо-житлового комплексу), вбачається відсутність в договорі умов та строків щодо початку та закінчення будівництва, а відтак посилання прокуратури на невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням є безпідставними, оскільки як вбачається з наданого прокуратурою акту обстеження будівельного майданчика і технічного стану обєкту незавершеного будівництва від 13.09.2012 (а.с. 27) має місце лише невикористання земельної ділянки протягом певного проміжку часу, а не використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, яка встановлена договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, ст. 143 ЗК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» для розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн.

Враховуючи те, що позовна вимога про зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн є похідною від вимоги про розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003 та відмову суду у задоволенні вказаної позовної вимоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн.

Водночас, відповідачем подано заяву про сплив строку позовної давності, згідно якої останній просив суд застосувати до позовних вимог про розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003 та зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн позовну давність та відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи відсутність встановлення судом порушення прав чи інтересів держави щодо вказаних вимог про розірвання договору № 36 оренди земельної ділянки загальною площею 2,1356 га під розміщення оздоровчо-житлового комплексу за адресою: с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, укладеного 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська русь XXI століття» та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003 та зобовязання ВАТ «Київська русь XXI століття» повернути Щасливській сільській раді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га нормативною грошовою оцінкою 3 684 370,88 грн, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вищевказаних позовних вимог.

Згідно п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15; ідентифікаційний код 19028107) в доход Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) 56 коп. судового збору.

3.Стягнути з Щасливської сільської ради (08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Фестивальна, буд. 9; ідентифікаційний код 04527520) в доход Державного бюджету України 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.02.2016

Головуючий суддя П.В.Горбасенко

Суддя В.М. Бацуца

Суддя О.О. Рябцева