Рішення № 55463877, 19.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016Справа №910/28192/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСКРІП"

До Державного підприємства "Луганськвугілля"

Про стягнення 143 389,20 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Абросімова О.Ю. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСКРІП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення 143 389,20 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/28192/15 та призначено розгляд справи на 20.11.2015.

20.11.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані документи на виконання ухвали суду.

23.11.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення по справі.

В судове засідання 20.11.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 20.11.2015 представник відповідача не з?явився, вимоги ухвали суду від 04.11.2015 не виконав.

Ухвалою суду від 20.11.2015 відкладено розгляд справи на 19.01.2016.

В судове засідання 19.01.2016 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 19.01.2016 представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.06.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти замовникові товари визначені п. 1.2 Договору , замовник прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 3. 1 Договору ціна становить 88 500, 00 грн.

Умови та порядок розрахунків: оплата по факту постачання протягом 20 робочих днів з моменту постачання товару та отримання рахунку на оплату. До рахунка додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та інші документи характерні для даного виду товару. ( п. 4.1-4.2 Договору)

Відповідно до п. 5.1 Договору постачання товару здійснюється на умовах EXW ( м. Макіївка) згідно правил ІНКОТЕРМС-2010, протягом 10 календарних днів з дня отримання постачальником заявки. Місце поставки товарів: АП ш/у "Луганське"

Сторони відповідно до п. 5.3 Договору погодили що постачальник надає замовнику наступні товаросупроводжувальні документи:

- рахунок-фактуру або рахунок - 1 примірник;

- видаткову накладну - 1 примірник;

- товарно-транспортна накладна;

- інші документи характерні для даного виду товару.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 88 499,88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною, проте відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 88 499,88 грн.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 88499,88 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 51506,93 грн. та 3 % річних в розмірі 3382,39 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 51506,93 грн. -збитків від інфляції та 3382,39 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити

2 Стягнути з Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" ( 03680, м. Київ, пров. Приладний, буд. 2-А, ідентифікаційний код 32473323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСКРІП" ( 83059, м. Донецьк, пр.. Ілліча, буд. 105, ідентифікаційний код 33371723) заборгованість в розмірі 88 499 ( вісімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 88 коп., інфляційні нарахування в розмірі 51 506 ( п'ятдесят одну тисячу п'ятсот шість) грн.. 93 коп., 3% річних в розмірі 3 382 ( три тисячі триста вісімдесят дві) грн.., судовий збір в розмірі 2150 ( дві тисячі сто п'ятдесят) грн.. 84 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.2016

Суддя Л.В. Прокопенко