Постанова № 55463748, 03.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 911/2589/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився ОСОБА_3розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 27 серпня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 рокуу справі№ 911/2589/15за позовомкомунального підприємства "Калинівкаблагоустрій" Калинівської селищної радидофізичної особи-підприємця ОСОБА_4про стягнення 8 243,75 грнВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 243,75 грн за неналежне виконання договору оренди торгового місця (площі) № 12 від 01.10.2011.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2015 (суддя - Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (головуючий - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.), позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Калинівкаблагоустрій" Калинівської селищної ради 8 243,75 грн боргу та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2011 між КП "Калинівкаблагоустрій" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір № 12 оренди торгового місця (площі) КП "Калинівкаблагоустрій" Калинівської селищної ради, за умовами якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в тимчасове користування торгове місце загальною площею 21,0 м. кв, яке належить КП "Калинівкаблагоустрій" Калинівської селищної ради.

Відповідно до п. 3.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 4.1. договору розмір орендної плати за місяць за даним договору становить 1 050,00 грн в т.ч. ПДВ 20%. За спожиту електроенергію орендар сплачує згідно показників електролічильника разом із сплатою оренди.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що орендну плату в повному обсязі орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця.

За п. п. 6.2. - 6.3. договору він вступає в силу з 01.10.2011 та діє до 01.09.2012.

Як встановлено судами, відповідач свої зобов"язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість у розмірі 8 243,75 грн (6 600,00 грн - заборгованість за період з 01.04.2012 по 01.04.2013; та яка утворилася внаслідок того, що відповідач сплачував позивачу орендні платежі у розмірі меншому, ніж погоджено сторонами у договорі).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Частиною 6 ст. 283 ГК встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором № 12 оренди торгового місця (площі) КП "Калинівкаблагоустрій" Калинівської селищної ради від 01.10.2011 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно стягнув з відповідача 8 243,75 грн.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що термін дії договору № 12 від 01.10.2011 закінчився, а він відповідно до укладеного між сторонами договору № 8 від 01.04.2013 належним чином сплачував за торгові площі, а тому відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості, то вони є безпідставними і були предметом розгляду апеляційного господарського суду, який прийшов до правильного висновку, що відповідачем не було надано належних доказів того, що договір № 12 від 01.10.2011 припинений, змінений, розірваний або визнаний недійсним судом. При цьому, як правильно було встановлено апеляційним судом, відповідачем не було надано місцевому суду договору № 8 від 01.04.2013 (необґрунтована і неможливість його подання) і не було доведено, що предметом договору № 12 від 01.10.2011 та договору № 8 від 01.04.2013 є одне і теж торгове місце (у договорах відсутні уточнюючі реквізити торгового місця).

Інші посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27 серпня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року у справі за № 911/2589/15 - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко