ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
03.02.16р. Справа № 904/10193/14
За скаргою: Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпропетровськ)
на дії Бабушкінської державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
У справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (м. Харків)
до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за договором № 001/10-12 на виконання робіт з корегування проекту від 09.11.2012 у загальному розмірі 1 643 385 грн. 21 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від заявника (відповідача): ОСОБА_1 - в.о. директора (наказ № 330К/ОС від 21.08.2015)
від позивача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій станом на час звернення з нею просило суд стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 001/10-12 на виконання робіт з корегування проекту від 09.11.2012 у загальному розмірі 1 759 240 грн. 88 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 1 213 923 грн. 27 коп. - основний борг;
- 125 332 грн. 59 коп. - пеня;
- 234 287 грн. 19 коп. інфляційні втрати;
- 69 842 грн. 16 коп. 3% річних.
Також позивач просив суд стягнути 49 440 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №001/10-12 на виконання робіт з корегування проекту від 09.11.2012 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт з коригування проекту "Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську, друга пускова ділянка від станції "Вокзальна" до станції "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 4.3. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 238 760 грн. 41 коп. за період прострочення з 11.12.2013 по 11.12.2014. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 236 715 грн. 04 коп., а також 3% річних у сумі 69 842 грн. 16 коп. В частині вимог щодо стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу у даній справі позивач посилався на укладений між позивачем та самозайнятою особою - адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги б/№ від 20.11.2014, Додаткову угоду до договору про надання правової допомоги б/№ від 20.11.2014 та від 03.12.2014, у відповідності до яких позивачу для вирішення вказаного спору в суді були надані відповідні послуги на суму 49 440 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" 1 213 923 грн. 27 коп. - основного боргу, 80 757 грн. 50 коп. пені, 234 287 грн. 19 коп. - інфляційних втрат, 69 842 грн. 16 коп. - 3% річних, 48 368 грн. 94 коп. - витрат на правову допомогу, 32 155 грн. 66 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.03.2015 судом виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015.
Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" 04.01.2016 звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на бездіяльність Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2015.
Ухвалою суду від 11.01.2016 скаргу було прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 03.02.2016.
У судове засідання 03.02.2016 представники позивача та Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, при цьому, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судом наголошено, що ВДВС про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до суду з відміткою про отримання ухвали суду 14.01.2016.
Суд також наголошує, що позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Так, конверт з ухвалою суду від 11.01.2016 було повернуто до суду 22.01.2016 за закінченням терміну зберігання.
Представник відповідача (заявник) у судове засідання 03.02.2016 з'явився та підтримав подану ним скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі, з підстав викладених у скарзі.
Суд зауважує, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, заслухавши пояснення представника заявника (відповідача),
ВСТАНОВИВ:
Відповідач звернувся зі скаргою на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цієї статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
Згідно приписів статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" 1 213 923 грн. 27 коп. - основного боргу, 80 757 грн. 50 коп. пені, 234 287 грн. 19 коп. - інфляційних втрат, 69 842 грн. 16 коп. - 3% річних, 48 368 грн. 94 коп. - витрат на правову допомогу, 32 155 грн. 66 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.03.2015 судом виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015.
11.03.2015 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46818552.
Відповідач зазначає, що вказану постанову не отримував та дізнався про неї лише 25.12.2015 під час ознайомлення із справою про банкрутство підприємства.
Також відповідач зазначає, що постанова є незаконною та виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем, не відповідає вимогам закону, оскільки не містить строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається із наказу господарського суду від 03.03.2015, наказ містить строк пред'явлення його до виконання, а саме: "Наказ дійсний для пред'явлення до 04.03.16р.".
Отже, виконавчий документ відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та містить всі реквізити виконавчого документу, а посилання заявника (відповідач) у скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Також відповідач в скарзі посилається на те, що виконавчий документ прийнято державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з порушенням підвідомчості виконавчих проваджень відділами примусового виконання рішень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Як вбачається з довідки АА № 899902 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням відповідача є саме Бабушкінський район м.Дніпропетровська (а.с.120).
Отже, доводи відповідача судом відхиляються, оскільки виконавче провадження підвідомче Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що скарга Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" на дії Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 55463370, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 03.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/10193/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: