Ухвала суду № 55462382, 06.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-1914/08/1412

Категорія: 6.6.2Головуючий в 1 інстанції: Кваша С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2008 року та на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Технопік-Юг" про визнання недійсними установчих, бухгалтерських та податкових документів, скасування реєстрації платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року позивач, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання: недійсними установчих документів ТОВ "Технопік-Юг" з дати реєстрації; недійсною реєстрацію ТОВ "Технопік-Юг" як платника податку на додану вартість з 29.11.2005 року; недійсними первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Технопік-Юг" з дати їх видачі.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2008 року позов ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було задоволено.

Визнано недійсними установчі документи ТОВ "Технопік-Юг" з дати реєстрації, а саме з 26.11.2005 року.

Визнано недійсною реєстрацію ТОВ "Технопік-Юг" як платника податку на додану вартість з 29.11.2005 року.

Визнано недійсними всі первинні бухгалтерські та податкові документи ТОВ "Технопік-Юг" з дати їх видачі.

08 липня 2009 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2009 року зазначену заяву було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленими по справі судовими рішеннями, фізична особа підприємець ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить скасувати оскаржувані рішення. Обґрунтовуючи позицію, що вказане рішення впливає на його права та обовязки, апелянт вказав, що на підставі вищевказаного рішення ДПІ під час проведення перевірки визнала господарські операції з ТОВ "Технопік-Юг" нечинними та застосувала фінансові санкції, які він оскаржує у судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Технопік-Юг» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності реєстраційно- ліцензійною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.11.2005 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №15221020000005428. Юридична адреса підприємства: АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України №33896600. Установчі документи ТОВ «Технопік-Юг» складені та зареєстровані на підставну особу. Підприємство було взято на облік як платника податків ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 30.11.2005р. за №133, відповідно до статуту підприємства його засновником є відповідач по справі ОСОБА_2. Згідно письмових пояснень відповідача останній ні якого підприємства не зареєстровував, і будь-якого відношення до нього не має та за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що підприємство було зареєстровано на підставну особу і діяло всупереч інтересам держави з порушенням норм законодавства, з метою ухилення від сплати податків, чим свідомо приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки, що призвело до порушення порядку державної реєстрації встановленого законодавством та задовольнив позов у повному обсязі.

Однак, колегія суддів не може цілком погодитись з цим висновком з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом статей 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. № 755-ІV з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

При цьому з прикінцевих положень розділу VІІ цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

А відтак, положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Виходячи з наведеного, заявлена позивачем вимога фактично є вимогою про скасування державної реєстрації зазначеного підприємства, суд розцінює як вимогу про припинення юридичної особи, яка в свою чергу відповідає повноваженням органу державної податкової служби, і внаслідок цього компетенції адміністративних судів.

При розгляді вимог Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Технопік-Юг" слід було виходити з того, що такі вимоги не могли бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу зокрема статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» статут, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів нечинними законом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання нечинними свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських документів підприємства розгляду не підлягають. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) документи, зокрема примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.9 статті 24 цього Закону, якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт, а якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.

Отже, доводи позовної заяви про те, що засновник підприємства ОСОБА_2 ні якого відношення до реєстрації та господарської діяльності не має, не можуть ґрунтуватись лише на поясненнях ОСОБА_2, без відомостей щодо правової оцінки діяльності державного реєстратора, який повинен упевнитись, що документи, які надаються реєстратору, подаються належною особою.

Відтак, позивач у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надав суду належних доказів, які з огляду на положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.

Окрім того, колегія суддів відмічає, що позовні вимоги з підстав вчинення невідомими людьми фіктивного підприємництва не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки пояснення ОСОБА_2 не є допустимим та належним доказом наявності фіктивного підприємництва, оскільки твердження позивача стосовно реєстрації підприємства ТОВ "Технопік-Юг" з метою прикриття незаконної діяльності є об'єктивною стороною злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, - фіктивного підприємництва. За таких обставин, встановлення наявності чи відсутності факту фіктивного підприємництва є прерогативою слідчих органів та встановлюється виключно в рамках кримінальної справи. До того ж, вмотивовуючи позовні вимоги, позивачем вказується на нібито умисне незаконне заволодіння невідомими особами бюджетними коштами та суперечність їх інтересам держави і суспільства. Разом з тим, встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, передбачених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( інформація щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Технопік Юг» - реєстраційний номер юридичної особи ЄДР НОМЕР_1) 29.11.2007 року у Державний Реєстр внесено рішення засновників (учасників ) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, а 19.02.2008 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

У матеріалах справи не було нічого такого, що підтверджувало б наявність самостійних позовних вимог саме до фізичної особи ОСОБА_2.

Як встановлено апеляційним судом, при прийнятті рішення у справі № 2-а-1914/08/1412 від 04.04.2008 р. судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Але зважаючи на те, що припинення юридичної особи відповідача -ТОВ «Технопік-Юг» відбулося 19.02.2008 року, тобто до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 04.04.2008 р. у справі № 2-а-1914/08/1412, дане рішення підлягає скасуванню із відповідним закриттям провадження у справі.

Враховуючи, що ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2009 року є невідємною частиною постанови Заводського районного суду м. Миколаєва 04 квітня 2008 року, яка підлягає безумовному скасуванню, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у цій частині також задовольнити, а ухвалу суду - скасувати.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваного рішення і закриття провадження у справі.

Керуючись п.5.ч.1 ст.157, ст.ст. 195, 196; п.4 ч.1 ст. 198; ч.1 ст.203; ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2008 року та ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2009 року у справі № 2-а-1914/08/1412 скасувати.

Провадження у адміністративній справі № 2-а-1914/08/1412 за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 11 жовтня 2010 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян