Ухвала суду № 55461, 13.07.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2006 Справа № А27/5

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чимбар Л.О.-доповідач

суддів: Кузнецова І.Л., Тищик І.В.

при секретарі: Гайдук Ю.А.

за участю представників

позивача- Кращенко М.Г.

відповідача-Третяченко О.В., Бобченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі та відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.06р. у справі № А27/5

за позовом відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року у справі № А 27/5 (суддя –Татарчук В.О.) позов відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі- ВАТ “Південний ГЗК”) задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі- СДПІ) №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 41129грн. 63 коп.; в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток у розмірі 102824,06грн.- відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач- СДПІ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 18.05.06р., оголошена перерва до 20.06.06р., 13.07.06р.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

04.07.2005р. СДПІ у м. Кривому Розі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000802330/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 184455 грн. 61 коп. в тому числі: 119811 грн. 54 коп. - основний платіж і 64644 грн. 07 коп. -штраф.

Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 30.06.2005р. №43/313-00191000 "Про результати планової виїзної перевірки ВАТ "Південний ГЗК" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.01.2004р.".

Встановлено, що позивачем у складі витрат на утримання основних засобів та охорону праці, вартість яких у податковому обліку не коригується по п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відображені матеріальні цінності та обладнання (електродвигуни, насоси, вікна, двері тощо) заміна та встановлення яких є ремонтом основних фондів, а не їх технічним обслуговуванням.

В порушення п.3.1 ст.3, пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 та п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ВАТ "Південний ГЗК" внаслідок заниження вартості товарно-матеріальних цінностей, використаних на ремонт по рудоуправлінню та РЗФ №1, занижено суму приросту на 411296,26 грн.

19.12.05р. ВАТ “Південний ГЗК” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток у розмірі 102824,06грн. та штрафних санкцій в сумі 41129,63 грн.

Господарським судом позов задоволено частково.

Апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.

01.02.2005р. господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ "Південний ГЗК" з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 06.02.2006р. провадження у справі було зупинено.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, податковою інспекцією незаконно застосовний спірним податковим повідомленням-рішенням штраф в розмірі 41129 грн.63 коп.

При цьому не можна стверджувати, що вказане обмеження стосується лише тих зобов'язань, які виникли до дня введення мораторію (з урахуванням поняття мораторію, визначеного статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

В наведеному положенні частики 4 статті 12 вказаного Закону встановлюється лише проміжок часу (протягом дії мораторію) впродовж якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, суд відмовляє в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкової інспекції в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток у розмірі 102824,06грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем здійснювався саме ремонт основних : фондів і відповідні витрати повинні відображатися у складі валових витрат з урахуванням положень пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно з пп.2.3 Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, затвердженого наказом Мікпромполітики України від 04.07.2003р. №281 ремонт - комплекс операцій з відновлення працездатності об'єкта устаткування (або його складових частин) з частковим або повним відновленням його ресурсу, визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану об'єкта.

Наявні в матеріалах справи копії лімітно-забірних карт свідчать, що відповідне обладнання та матеріали використовувались позивачем саме для ремонту в І кварталі 2004р. основних фондів рудоуправління та рудозбагачувальної фабрики №1, а не для технічного обслуговування (пп.2.2 вказаного Положення). В даному випадку позивачем не враховано, що перелік робіт з технічного обслуговування і порядок проведення такого обслуговування визначені п.3 Положення.

Таким чином є правомірним висновок податкової інспекції про те, що здійснення позивачем заміни і встановлення матеріальних цінностей та обладнання є проведенням ремонту основних засобів, а не їх технічним обслуговуванням. Відповідні витрати в податковому обліку повинні відноситись до складу валових витрат шляхом здійснення амортизаційних відрахувань.

Слід погодитись і з твердженням відповідача про безпідставність посилань позивача на Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо-металургійного комплексу, затвердженого наказом Міністерства промислової політики від 15.06.2004р. №285, оскільки спірні правовідносини мали місце в І кварталі 2004р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від від 14.02.06р. у справі № А27/5 залишити без змін, а апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі та відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Л.О.Чимбар

Судді: І.Л.Кузнецова

І.В.Тищик