Вирок № 55455216, 04.02.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2930/15-к

Номер провадження 1-кп/728/19/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участю :

секретаря - Горбач Н.Д.

прокурора - Мельниченко А.О.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270000000447 від 01 листопада 2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Конотоп Сумської області, українки, громадянки України, проживає АДРЕСА_1, освіта професійно-технічна, вдова, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює завідуючою фельдшерсько-акушерським пунктом с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області КЗ «Бахмацький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької районної ради Чернігівської області, раніше не судима, -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и в :

01 листопада 2015 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21703» реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись в с. Красне Бахмацького району Чернігівської області, на 13 км + 400 м автодороги Батурин-Конотоп-Суми в напрямку м. Конотоп Сумської області, в порушення вимог пункту 2.3-б Правил дорожнього руху України, згідно з яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, проявила неуважність, неправильно оцінила дорожню обстановку при виникненні небезпеки для руху у вигляді бортового причепу марки «ОДАЗ 93571» реєстраційний номер НОМЕР_5 автомобіля марки «МАЗ 35433» реєстраційний номер НОМЕР_4, який стояв на смузі руху автомобіля під керування ОСОБА_2, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустила зіткнення з вказаним бортовим причепом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 135 від 01 грудня 2015 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани на волосяній частині голови, садна на обличчі, закритої травми грудної клітки з переломом 1-2 ребер з права по лопаточній лінії, перелому правої ключиці з розвитком правобічного пневмотораксу, закритого перелому 4-ї п'ястної кістки і вивиху 1-ї п'ястної кістки правої кисті, які в своєму комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 136 від 01 грудня 2015 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої та нижньої щелепи з обох сторін, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми повік обох очей з крововиливами у склери, скальпованої рани волосяної частини голови та закритої травми грудної клітки з переломами 4,5,6 ребер зліва та 5-го з права, які в своєму комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_2 допитана у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю погодившись з всіма фактичними обставинами справи та пояснила, що 01 листопада 2015 року вона близько 08 години, керуючи транспортним засобом, допустила порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Розмір цивільного позову визнала повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 01 листопада 2015 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем здійснила дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої він отримав тілесні ушкодження, просив її суворо не наказувати, але вважав за доцільне позбавити її права керування транспортним засобом, оскільки вона є поганим водієм і це буде сприяти, як її безпеці, так і безпеці оточуючих.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, просила ОСОБА_2 суворо не карати, але вважала, що останню необхідно позбавити посвідчення водія.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи свідчення обвинуваченої, потерпілого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вина ОСОБА_2 у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставиною, яка пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 67 КК не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є злочином невеликої тяжкості та характеризується необережною формою вини щодо наслідків, враховує характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винної - її вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійного місця роботи та проживання, позитивних характеристик за ними, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, які обтяжують таке, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, доходить висновку, що їй необхідно призначити покарання у виді 6 (шість) місяців виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням 10 % із суми заробітку в доход держави в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Обставини, передбачені статтею 57 КК, що перешкоджали б ОСОБА_2 виконувати виправні роботи, відсутні.

Також, виходячи з наведених вище обставин та того, що санкція частини першої статті 286 КК передбачає застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з врахуванням думки потерпілих, які є родичами ОСОБА_2 та пояснили, що вона є не досвідченим водієм і подальше керування може бути небезпечним для її життя та життя інших учасників дорожнього руху, суд знаходить підстави для застосування до останньої даного виду додаткового покарання.

Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань ОСОБА_2 суд не знаходить.

При розгляді цивільних позовів прокурора суд враховує, що виходячи із змісту частини другої статті 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальній справі позовів про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є норми цивільного законодавства.

Так, відповідно до частини другої статті 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК) Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

А згідно із частинами першою і третьою статті 1206 ЦК та особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчинені злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Суд знаходить, що заподіяна шкода здоров'ю потерпілих сталася внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, за наявності її вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою останньої та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілим. Таким чином, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували на лікуванні саме з приводу тілесних ушкоджень, отриманих від вчинення злочину ОСОБА_2, знайшли підтвердження доводи позовів про необхідність відшкодування коштів в розмірі 9320 грн. 11 коп. (дев'ять тисяч триста двадцять гривень 11 копійок) та 5505 грн. 45 коп. (п'ять тисяч п'ятсот п'ять гривень 45 копійок), що витрачені на лікування потерпілих, у зв'язку із чим зазначені суми слід стягнути з ОСОБА_3 на користь відповідних бюджетів, оскільки КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» та Бахмацька центральна районна лікарня є державними закладами охорони здоров'я.

Процесуальні витрати по справі в розмірі 1903 грн. 68 коп. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 68 копійок) за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_2 відповідно до статті 124 КПК .

Відповідно до статті 100 КПК України речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-21703», реєстраційний номер НОМЕР_3, який переданий на зберігання ОСОБА_2 - повернути останній; автомобіль марки «МАЗ 35433», реєстраційний номер НОМЕР_4 та бортовий причіп марки «ОДА 393571», реєстраційний номер НОМЕР_5, який зберігається у ОСОБА_7 - повернути останньому.

Запобіжний захід ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався.

Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватою за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 6 (шість) місяців виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням 10 % із суми заробітку в доход держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного бюджету Чернігівської області (р/р 31414544700001 ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 37972475) грошові кошти в сумі 9320 грн. 11 коп. (дев'ять тисяч триста двадцять гривень 11 копійок) витрачені на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Бахмацького району Чернігівської області (р/р 31418544700007 ГУДК в Бахмацькому районі Чернігівській області, МФО 853592, код 37982090) грошові кошти в сумі 5505 грн. 45 коп. (п'ять тисяч п'ятсот п'ять гривень 45 копійок) витрачені на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 1903 грн. 68 коп. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 68 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-21703», реєстраційний номер НОМЕР_3, який переданий на зберігання ОСОБА_2 - повернути останній; автомобіль марки «МАЗ 35433», реєстраційний номер НОМЕР_4 та бортовий причіп марки «ОДА 393571», реєстраційний номер НОМЕР_5, який зберігається у ОСОБА_7 - повернути останньому.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінально процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко