Постанова № 55453008, 03.02.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11749/15-а

Провадження №2-а/592/23/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі-головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Гуріної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій неправомірними, скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, поновлення строку на звернення до суду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 16.12.2015 року звернувся до суду з позовом, який уточнював та дорповнював до головного територіального управління юстиції у Сумській області в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2015 року ВП48293334 щодо зобовязання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУПФ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-Х11 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі ЗУ № 2262-Х11) ( у редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-1У) з урахуванням фактично здійснених виплат, з січня 2011 року. винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року у справі №1806/2а-2902/11;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2015 року ВП 48293271 щодо зобовязання ГУПФ обчислення ОСОБА_1 пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених відповідно до законодавства, відповідно до частини третьої статті 43 ЗУ№ 2262-Х11 (у редакції Закону від 4 квітня 2006 № 3591-1У), з 1 січня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року у справі №1806/2а-2902/11

- визнати незаконною бездіяльність головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року у справі №1806/2а-2902/11, зобов'язати провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом та на виконання ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державний виконавець закрив виконавче провадження без документального підтвердження повного та фактичного виконання рішення, без наявності відповідних обєктивних підтверджень виконання рішення суду щодо здійснення перерахунку пенсії, а саме відсутності довідки про суми нарахованої пенсії, суми заборгованості з виплати пенсії, що виникла внаслідок розрахунку та перерахунку пенсії за рішенням суду, довідки про стан виплати заборгованості, що виникла в результаті перерахунку пенсії позивача на підставі судового рішення. Крім того зазначає, що в постановах про закінчення виконавчого провадження не зазначені конкретні суми пенсії після виконання рішення суду, що позбавило його права на обєктивну оцінку дій державного виконавця. Він вимушений був додатково витребувати від виконавчої служби постанови про закінчення виконавчого провадження, відомості від ГУПФ в Сумській області про розмір перерахованої пенсії і тільки після того, як йому листом від 07.12.2015 року (а.с. 24) надіслали обидві постанови про закінчення виконавчого провадження міг повноцінно оформити позовну заяву та звернутись до суду. З вищезазначених причин просив поновити строк на подачу позову пропущений з поважних причин.

Крім того, вважав , що фактично пенсійний орган не виконав рішення суду стосовно перерахунку пенсії відповідно до рішення ВАСУ від 12.05.2015 року (а.с. 13), з урахуванням того, що в результаті здійснення перерахунку за рішення суду розмір його пенсії залишився на попередньому рівні, оскільки ПФ застосував при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2011 року за рішенням суду норми законодавства, які прийняті пізніше, чого суд в своєму рішенні не зазначав.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з вищенаведених підстав. Суду пояснив, що з 2011 року оскаржував розмір пенсії та порядок її обрахування в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, а також у Верховному суді України. В результаті пенсійний орган продовжує йому виплачувати пенсію в раніше призначеному розмірі 2668,04 грн., замість 4734.38 грн. щомісячно про що зазначав в своїх довідках (а.с. 10)

Представник відповідача в судове засідання не зявився, просив справу розглядати без його участі. Згідно письмових заперечень у задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки отримував письмові повідомлення від пенсійного органу, що рішення суду виконано у повному обсязі. Суд констатує, що в письмових запереченнях не зазначено жодних посилань на ті обставини, що перерахунок пенсії здійснено відповідно до рішення суду (а.с. 69-71).

Представник третьої особи ГУПФ в Сумській області заперечував проти позовних вимог. В письмових запереченнях та в поясненнях під час судового розгляду звертав увагу на те, що строк на подачу позову пропущено без поважних причин, звертав увагу суду, що рішення ВАСУ від 12.05.2015 року стосувалось обчислення позивачу пенсії, на момент порахунку пенсії за рішенням ВАСУ від 12.05.2015 року почали діяти нові норми законодавства щодо обчислення пенсії позивача, зміна механізму нарахування певних виплат соціального характеру є конституційно допустимою. Письмові заперечення приєднані до матеріалів справи ( а.с. 77-80).

Судом встановлено, що копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.09.2015 року ВП 48293271 (роздруківка із Єдиного Державного Реєстру Виконавчих Проваджень) позивач отримав на свій запит від головного управління юстиції листом тільки від 07.12.2015 року, а звернувся позивач до суду 16.12.2015 року, тому порушення строку за постановою про виконавче провадження від 11.09.2015 року ВП48293334 не має.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2015 року ВП48293334 була винесена 11.09.2015 року та позивачем була отримана 26.09.2015 року.

Зважаючи на те, що на вимогу п.1. статті 33 ЗУ «Про виконавче провадження» стосовно того, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та на той факт, що без виконання виконавчого провадження ВП 48293271 щодо зобовязання ГУПФ обчислення позивачу пенсію неможливо встановити чи виконано виконавче провадження від 29.07.2015 року ВП48293334 щодо перерахунку пенсії позивачу, суд визнає причини пропуску строку за виконавчим провадженням від 11.09.2015 року ВП48293334 та від 17.09.2015 року ВП 48293271 для звернення до суду з позовом поважним та вважає за необхідне поновити вказаний строк, оскільки він пропущений з поважних причин..

За запереченнями головного управління юстиції виконавче провадження ВП48293334 та ВП 48293271 головним управлінням юстиції проведено відповідності та повному обсязі у відповідності до ЗУ №606-ХІУ та постанови про закриття виконавчого провадження ВП48293334 винесено на підставі листа ГУПФ про виконання судового рішення в повному обсязі, а ВП 48293271 - на підставі того, що судове рішення виконано в повному обсязі.

Судом також встановлено, що на виконання судового рішення ГУПФ було проведений перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням в розмірі 6234,73 грн., та враховуючи чинну редакцію ст13 ЗУ № 2262-ХІІ, що діє на момент проведення перерахунку пенсії. Основний розмір пенсії становить 4364,31 грн (6234,73 грн. х 70%).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» фінансування витрат, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

ГУПФ провівши обчислення розміру пенсії позивачу з 01.01.2011 року з розміру грошового забезпечення, відповідно до частини третьої статті 43 ЗУ № 2262-ХІІ (у редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-IV), в червні місяці 2015 року провів перерахунок пенсії позивачу, враховуючи чинну редакцію ст.13 ЗУ № 2262-ХІІ, що діє на момент проведення перерахунку та пункт 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

За таких обставин, на думку ГУПФ, ним виконано всі зобов'язання, визначені законом та судом, в межах повноважень та асигнувань на ці цілі.

Виплати ж за судовими рішеннями, боржником за яким є державний орган, з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень здійснюється в порядку та умовах, визначених цим законом, органами державного казначейства за рахунок коштів бюджету, передбачених на ці цілі.

Суд не погоджується з доводами представник пенсійного органу виходячи з наступного.

Перерахунок ГУПФ вже призначеної з 01.01.2011 року пенсії позивачу, враховуючи чинну на червень 2015 року редакцію ст.13 ЗУ № 2262-ХІІ, пункт 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»та аналогічні положення, що містяться у Законах України про Державний бюджет України на 2011-2015 роки не є законним.. Адже за цим перерахунком сталось зменшення розміру пенсії позивачуіз суми 4738,39 грн. (6234,73 грн. х 76%) до розміру пенсії у сумі 2668,04 грн.

За преамбулою до ЗУ №2262-ХІІ, що саме цей Закон визначає умови, норми і порядок його пенсійного забезпечення позивача, а тому подальша зміна розміру вже призначеної пенсії заявника з 01.01.2011 року, можлива лише у відповідності до вимог цього Закону, а саме у відповідності до діючої на сьогодні статті 63 ЗУ №2262-ХІІ , які унеможливлюють зменшення розміру вже призначеної пенсії, розрахованого у відповідності до чинного законодавства на момент призначення пенсії позивачу, а саме з 01.01.2011 року в подальшому.

Положення, що унеможливлює зменшення розміру вже призначеної пенсії також закріплено статтею 22 Конституції України.

Фактично державний орган, що виконує повноваження по соціальному забезпеченню військових пенсіонерів шляхом виплати їм пенсії відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2011 року неправильно обрахував розмір пенсії позивачу, змушуючи його впродовж тривалого часу, а саме з 2011 року по 2015 рік в різних судових інстанціях добиватись відновлення порушення своїх прав та на виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року, який поновив порушені права позивача, фактично зменшити розмір пенсії позивачу, застосувавши положення закону, які не існували на момент обрахування пенсії 01.11.2011 року. Представник ГУ ПФ України в Сумській області, представник відповідача всупереч вимог ч.2 ст. 71 КАС України не надали суду ніяких доказів стосовно тих обставин, що правильно обчислена пенсія позивача в сумі 4734.38 грн. станом на 01.01.2011 року могла би бути зменшена відповідно до вимог законодавства та на виконання рішення суду від 12.05.2015 року до 2668.04 грн. з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, які відбулись впродовж 2011-2015 років.

Суд дійшов висновку, що перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до частини третьої статті 43 ЗУ № 2262-ХІІ у редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-1У, з урахуванням фактично здійснених виплат, з 1 січня 2011 року ГУПФ не проведений у відповідності до вимог діючого законодавства.

Отже, суд вважає постанови про закінчення виконавчого провадження винесені безпідставно, передчасно, без обовязкового мотивування та за відсутності документального підтвердження фактичного виконання в повному обсязі судового рішення, а тому підлягають скасуванню.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 43, 63 ЗУ № 2262-ХІІ (у редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-IV), ст.ст. 31, 33, 49 ЗУ №606-ХІУ, ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суд з позовом про оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, пропущений з поважних причин.

Визнати протиправними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2015 року ВП48293334, постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.09.2015 року ВП 48293271

Визнати протиправною бездіяльність головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року у справі №1806/2а-2902/11, зобов'язавши провести виконавчі дії в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в 10 денний строк з дня її проголошення. апеляційної скарги через Ковпаківський райсуд м. Суми. Якщо постанову винесено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Б.В. Хитров