Рішення № 55452907, 25.01.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5762/15-ц

Провадження №2/592/309/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Служба у справах дітей Сумської міської ради, Сумський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді про повернення дитини на виховання та визначення місця проживання дитини,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду та свої вимоги мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2005 р. Рішенням Ковпаківського районного суду від 12.03.2007 р. шлюб розірвано. Від спільного проживання є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення і до кінця 2013 року дочка проживала разом з позивачем та новим чоловіком, ОСОБА_5 Протягом цього часу відповідач ніякої участі у вихованні дитини не приймав, аліменти сплачував не регулярно, мав заборгованість по сплаті аліментів. В грудні 2013 року відповідач забрав дочку до себе, де вона зараз і проживає. Ковпаківським районним судом м.Суми було винесено рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, однак рішенням Апеляційного суду Сумської області було скасовано дане рішення в частині позбавлення батьківських прав. Рішенням виконкому Сумської міської ради від 18.03.2014 р. №119 позивачеві призначений час для побачень для прийняття участі у вихованні дитини з 10 год. по 16 год. кожної суботи. Незважаючи на це, відповідач чинить перешкоди в спілкуванні з дочкою. Позивач зазначила, що на даний час вона змінила свою поведінку, усвідомила негативні прояви зловживання алкоголем, почала відповідальніше ставитися до свого здоровя та способу життя, пройшла лікування. З 22.05.2015 р. була знята з диспансерного обліку в Сумському обласному наркологічному диспансері. З січня 2015 р. по кінець лютого 2015 р. та з квітня 2015 р. по теперішній час відповідач знаходиться за кордоном, де працює офіційно, а вихованням їхньої дитини займається мати відповідача. У звязку з цим, позивач просить суд повернути дочку, ОСОБА_6, на її виховання та визначити місце проживання дочки разом з нею.

Представник позивача, ОСОБА_7 та позивач, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та дали пояснення аналогічні вищевикладеному, просили задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що відповідач не чинив перешкоди в спілкуванні з дочкою позивачеві. Жодного разу з дня ухвалення рішення Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2014 р. позивач не поцікавилась життям дочки, не зявлялась до школи, не цікавилась навчанням.

Представники третьої особи Служби у справах дітей СМР, ОСОБА_8, та Сумського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, ОСОБА_9, в судовому засіданні з позовом погодилися та проти задоволення позову не заперечували.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 03.04.2007 р. сторони розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Позивач змінила прізвище на ОСОБА_2 у звязку з укладенням шлюбу від 01.06.2007 р. (а. с.7,8,31).

З копій довідок заборгованості по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вбачається, що станом 14.07.2008 р. розмір заборгованості становив 6219 грн. 35 коп., на 01.08.2014 р. 22508 грн.97 коп. (а.с.68,69-70).

З характеристики, виданої КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №10, вбачається, що відповідач займається вихованням дочки, відвідує батьківські збори; позивач цікавиться успіхами дитини, спілкується з класним керівником (а.с.80).

З витягу з протоколу засідання спец. ЛКК від 22.05.2015 р. №34 вбачається, що з 22.05.2015 р. ОСОБА_2 знята з диспансерного обліку в звязку зі стійкою ремісією. Подальшого наркологічного нагляду не потребує (а.с.111).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.10.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, звільнення від сплати аліментів задоволено. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2014 р. вищезазначене рішення суду в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки було скасовано (а.с.19-21, 22-30).

Рішенням Виконавчого комітету СМР від 18.03.2014 р. №119 ОСОБА_2 був призначений час для побачень з дитиною кожної суботи з 10-00 год. до 16-00 год., з урахуванням стану здоровя дитини та інших обставин, що мають істотне значення (а.с.11).

З характеристики з місця проживання №1333 від 07.04.2015 р., виданої щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що за час проживання скарг від сусідів та мешканців будинку не надходило (а.с.10).

З копії довідки, наданої Сумським МЦЗ №1113/107 від 24.09.2015 р., вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на обліку, як безробітна з 11.06.2015 р. (а.с.62).

Вищезазначені обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Згідно ст.160 СК України,- місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ст. 161 СК України, - якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Згідно ч.3 ст. 9 Конвенції про права дитини,- дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини,- в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»,- дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ст. 141 СК України,- мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Згідно ст.157 СК України,- питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Служба у справах дітей Сумської міської ради надала свій висновок від 25.11.2015 р. про доцільність повернення дитини на виховання матері ОСОБА_2, в якому зазначили, що при складанні висновку була врахована думка малолітньої дитини та зміна поведінки ОСОБА_2 (а.с.122).

Сумський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді СМР надав до суду інформацію щодо надання соціальних послуг родині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 проживає разом зі своїм чоловіком в 3-х кімнатній квартирі. У дитини є окрема кімната, в якій є дитячі меблі, ліжко, незначна кількість дитячих речей. В квартирі батька ОСОБА_3 у дитини є також окрема кімната, власне ліжко, письмовий стіл, телевізор, шкільна форма, умови проживання задовільні (а.с.120).

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини з матірю підлягають задоволення, оскільки це відповідає інтересам дитини.

Суд приймає до уваги покази, надані в суді малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка висловила свою думку і бажання проживати з матірю.

Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що не встановлено судом протипоказань позивачеві по справі для виховання дитини та яка змінила свою поведінку, усвідомила негативні прояви зловживання спиртними напоями, пройшла відповідне лікування, а тому проживання дитини, яка є малолітньою, разом з своєю матір'ю не зашкодить нормальному розвиткові дитини та буде відповідати принципу розумності проживання дитини з своєю матір'ю та забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Задоволення позову буде сприяти повноцінності виховання дитини, усунення протиріч у взаємовідносинах між сторонами по справі.

Відповідач по справі не позбавлений права звернутися до компетентних державних органів щодо визначення способів його участі у вихованні та спілкуванні з дочкою, якщо йому будуть створюватись перешкоди в цьому, з врахуванням інтересів дитини та батьків дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.19, 141, 153, 157, 159, 162, 163 СК України, ст.ст. 3, 10, 15, 57-60, 62-64, 209,212- 215, 218 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Служба у справах дітей Сумської міської ради, Сумський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді про повернення дитини на виховання та визначення місця проживання дитини задовольнити повністю.

Повернути ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на виховання ОСОБА_2.

Визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243,60 грн. повернення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Б. Князєв