Рішення № 55451718, 01.02.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/748/2016 Справа № 490/9144/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2016 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Ковальовій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив та просив суд в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру № 29, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул.. Арх. Старова 12.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності представника позивача, заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Обставини справи, встановлені судом.

25.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСибБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 11006259000, згідно умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 21000,00 дол. США на строк з 25.05.2006 року по 24.05.2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,8 % річних.

08.12.2011 року між АКІБ «УкрСибБанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АКІБ «УкрСибБанк" передає АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" замінює АКІБ «УкрСибБанк" як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АКІБ «УкрСибБанк" до АТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, до АТ "Дельта Банк" переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно зіст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відносини за кредитним договором також регулюються положеннями параграфа 1 Позикаглави 71 Цивільного кодексу України

Для забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов між відповідачем та Банком було укладено іпотечний договір від 29.05.2006 р., який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 800.

Предметом іпотеки є двокімнатна квартира № 29, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 12, загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м., яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 25.05.2006 року за р.№ 800 та зареєстровано в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 26.05.2006 року в реєстровій книзі №130, номер запису 21553, та в ЕРПВНМ за р. №13594618.

Кредитним договором передбачено, що умови передачі майна в іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки регулюються чинним законодавством України і договором іпотеки, що укладається між Банком і Позичальником або його майновим поручителем.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу обумовлену договором суму. Однак, відповідач від належного виконнаня щодо повернення суми боргу ухиляється, внаслідок чого за ним станом на 31.07.2015р. утворилась заборгованість у розмірі 168819,64 грн.. яка складається з: тіло кредиту 162071,80 грн., відсотки 6747,84 грн.

Банком на адресу іпотекодавця направлено лист з вимогою виконати свої зобов'язання відповідно до іпотечного договору, що підтверджується листом за вих. № 31.4-08/8666/15 від 21.08.2015 року, але з боку іпотекодавця не здійснено жодної дії, направленої на усунення порушень.

Відповідно до п.2.1.2. Іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1ст.12 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ч.1ст.653 ЦК Україниу разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання.

Однак, позичальник на вимогу банку щодо необхідності дострокового погашення кредиту жодним чином не відреагував.

Статтею 629 ЦК Українизазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того,ст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. За змістом положень ч.1ст.14 ЦК Україницивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Частиною 3ст.14 ЦК Українипередбачено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з приписамист.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання.

Відповідно до ч.6ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частина 1ст.7 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (ч.3ст.7 того ж Закону).

Частинами 1, 3ст.33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволенню вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч.1ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону.

Позивачем зазначені вимоги Закону були виконані, що підтверджується копією вимоги про усунення порушення зобов'язань вих. №31.4-08/8666/15 від 21.08.2015року із зворотнім повідомленням про вручення. Але вимоги позивача залишені без розгляду та реагування, заборгованість не погашено, в добровільному порядку відповідачем не вчинено дій, які б призвели до досудового врегулювання спору.

В силу ч. ч.1, 2ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на. предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Позивач у своїх позовних вимогах просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки яким забезпечено вказаний кредитний договір шляхом визнання за ним права власності на такий предмет іпотеки.

Відповідно до п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що з урахуванням положень частини третьої статті33, статті36, частини першої статті37 Закону України "Про іпотеку"іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий, спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другоїст.16 ЦК Українимає право вимагати застосування його судом.

Разом з тим, у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.09.2015 року зазначено, що 7 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобовязання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню цього слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобовязання, а не звільненням від його виконання. Відтак установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).

Згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобовязань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Разом з тим Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не є підставою для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів.

За всіх вище викладених обставин, приймаючи до уваги встановлені факти надіслання позивачем вимог на адресу позичальника, те, що позичальник належним чином на такі вимоги не відреагував, те, що іпотечний договір містить зауваження щодо способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на такий предмет до стягувача, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.3ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.526,530,536,543,554,611,651 ЦК України,ст.10,60,88,212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 11006259000 від 25.05.2006 року в розмірі 168819,64 грн. (яка складається з: тіло кредиту 162071,80 грн., відсотки 6747,84 грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру №29, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 12, загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 25.05.2006 року за р.№ 800, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 25.05.2006 року за р. №1328609 та зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 25.05.2006 року в реєстровій книзі №130, номер запису 21553, та в ЕРПВНМ за р. №13594618, шляхом визнання права власності на вказану квартиру за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 6090,00грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєвапротягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяН.П. Черенкова