Ухвала суду № 55451529, 03.02.2016, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/150/16-к

Провадження № 1-кп/483/42/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Чаус Л.В.

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

прокурора Гомана В.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

під час розгляду в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150100001301 від 02 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився 27 лютого 1979 року в с.Іллічівськ, Братського району, Миколаївської області, є громадянином України, не працює, судимий 28 березня 2014 року Очаківським мыськрайонним судом Миколоаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 08 листопада 2015 року, приблизно о 22 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись по вул.Суворова в м.Очакові Миколаївської області, діючи повторно, шляхом розбиття вікна бетонним стовпом, який знаходився у дворі, проник до будинку №166-А, звідки викрав майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_3 на загальну суму 1260грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 30 листопада 2015 року, приблизно о 22 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись по вул.Суворова в м.Очакові Миколаївської області, шляхом розбиття вікна бетонним стовпом, який знаходився у дворі, проник до будинку №166-А, звідки викрав майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_3 на загальну суму 2550грн., після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

03 лютого 2016 року прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 05 лютого 2016 року. Посилаючись на те, що під час підготовчого судового засідання суд може обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід стосовно обвинуваченого, а також на ту обставину, що ризики, враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, прокурор просив про задоволення клопотання.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт вчинення ним крадіжок. Захисник та обвинувачений не заперували проти обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши відомості, що містяться у клопотанні прокурора, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, суд враховує наступне.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як підтвердив сам обвинувачений, він, будучи засудженим за вчинення тяжкого корисливого злочину, в період іспитового строку дійсно вчинив інші тяжкі злочини, не одружений, не працює, що дає підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, а також про те, що міцні соціальні звязки у ОСОБА_2 відсутні.

Враховуючи викладені вище обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, суд дійшов висновку, що існують ризики того, що ОСОБА_2 може вчинити нові злочини та вдатися до спроб переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_2

Обставини, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, відсутні.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, також вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 30000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 314, 315, 369, 371, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, який народився 27 лютого 1979 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області.

Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 30000 (тридцяти тисяч) грн. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області, розрахунковий рахунок 37312006000573, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, КОД ОКПО 26299835.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

В разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки строком на 2 (два) місяці:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і припиняє свою дію 03 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.

Головуючий: