Ухвала суду № 5545109, 08.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.07.09р.Справа № 6/268-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Петровського", с.Зоряне, Межівський район, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт Петропавлівка, Дніпропетровська область

про визнання недійсною угоди

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Смолієнко О.В., представник, довіреність від 19.06.2009р.;

від відповідача - ОСОБА_3, представник, довіреність №1012 від 04.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Петровського", с.Зоряне, Межівський район, Дніпропетровська область, далі по тексту позивача до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт Петропавлівка, Дніпропетровська область, далі по тексту відповідача про визнання недійсним усного договору купівлі-продажу (поставки) між ТОВ "Агрофірма ім. Петровського" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевірці Петропавлівської МДПІ Дніпропетровської області згідно складеного Акту від 03.06.2009р. №43/230/30506220 було встановлено наявність прибуткових касових ордерів № 062557 від 30.05.2008р. на суму 15 000,00 грн., № 56 від 02.07.2008р. на суму 100 000 грн., всього на загальну суму 115 000,00 грн., за якими відповідачем були внесені до каси ТОВ "Агрофірма ім. Петровського" готівкові кошти на закупівлю с/г продукції. Також позивач зазначив, що вказані в документах грошові кошти фактично не передавалися йому, в касі ТОВ "Агрофірма ім. Петровського" не обліковувалися та не мають необхідних реквізитів, а саме: дату і місце складання; назву підприємства, зміст і обсяг господарської операції. Також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечував, вказав, що:

- між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, одна із сторін частково виконала його, а друга сторона - позивач - прийняв таке виконання;

- ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальність за неналежний стан бухгалтерського обліку позивача та дії його посадових осіб;

- позивач не надав доказів того, що директор підприємства, виступаючи від імені товариства та приймаючи оплату, діяв з перевищенням наданих йому законом чи установчими документами повноважень.

Також вказує, що оскільки саме перевірка ДПІ спонукала позивача на звернення з даним позовом з метою уникнути застосування до нього штрафних санкцій за порушення законодавства, то в даному випадку відповідно до положень ст.27 ГПК України Петропавлівська МДПІ має бути залучена до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положення ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона зобовязана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші. Стаття 525 ЦК України наголошує на недопустимості односторонньої відмови від зобовязання, тому зобовязання має виконуватись належним чином відповідно умов договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зазначена правова норма кореспондується із частинами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України, відповідно до яких господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами посилання позивача та відповідача на укладення договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, оскільки спірна угода не містить переліку конкретних товарів, тобто не визначений предмет договору, відсутні вимоги до якості, не вбачається домовленості щодо цін продажу товарів, не вказана сума договору.

Відповідач посилався на те, що позивач здійснив наміри укласти договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції у спрощений спосіб. Проявом цього є внесення грошових коштів до каси позивача.

Однак фактично ані договірних, ані позадоговірних відносин між сторонами не існувало. Це підтверджується тим, що з боку позивача жодних зустрічних дій здійснено не було (тобто дій, спрямованих на передачу сільськогосподарської продукції). Обмін листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами між сторонами відповідач належними доказами не довів.

Позивач стверджує, що не направляв відповідачу жодних пропозицій укласти договір, будь-яка переписка з відповідачем щодо можливості укладення даного договору у позивача відсутня.

Відповідач надав до суду відзив, в якому стверджує, що пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу позивач зробив відповідачу усно.

Суд дійшов висновку, що усного договору між сторонами також не існує, оскільки позивач наявність такого договору заперечує.

Відповідно до ст. 181 ч. 1 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Крім того, у відповідності до п. 2 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі, крім правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

А відтак суд дійшов висновку, що за загальним правилом даний господарський договір укладено не було.

Розясненням президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 визначено, що недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, якщо в процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України слід припинити провадження у справі.

В силу ст. ст. 32, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що справа підлягає припиненню, у звязку з відсутністю предмету спору.

Оскільки судом провадження по справі припинено, то відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залучення Петропавлівської МДПІ до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 87 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 6/268-09 припинити.

Судові витрати покласти на позивача.

У задоволенні клопотання відповідача відмовити.

СуддяО.О. Коваленко