Ухвала суду № 55450339, 13.01.2016, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6314/15-ц

Провадження №2-п/463/6/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12.11.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

аочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2010 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за договірним зобовязанням в розмірі 2225013,32 грн.Вирішено питання судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що її неявка в судове засідання обумовлена не отриманням судової повістки. Крім цього, у 2010 році правоохоронними органами відносно ОСОБА_3 голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика» та ін. порушено кримінальну справу за фактом незаконного одержання кредитних коштів в установах банків м. Львова. В одному з епізодів за яким предявлено обвинувачення є незаконне одержання ОСОБА_3 кредитних коштів від ПАТ «Фольксбанк» шляхом укладення ОСОБА_2 кредитного договору, заборгованість за яким стягнута заочним рішенням. Тому вважає, що рішення у даній справі не можливо приймати до вирішення кримінальної справи, яка перебуває на розгляді у Франківському районному суді м. Львова, внаслідок чого заочне рішення суду не може залишатись в силі і просить таке скасувати.

В судовому засіданні представник заявника згідно договору про надання правової допомоги від 09.11.2015р. адвокат ОСОБА_1 підтримав вимоги своєї довірительки з наведених вище потивів. Просить заяву задовольнити.

Представник позивача у справі в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Згідно вимог ч. 1 ст. 231 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ці дві підстави повинні бути в сукупності, є взаємозалежними і окремо одна від одної не можуть бути правовим підґрунтям для скасування заочного рішення. Верховний Суд України в своїх узагальненнях «Практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» від 01.05.2007р. визнав правильною практикою тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України.

Судом встановлено, що справа розглянута 12.11.2010 року за відсутності відповідачів. При цьому, твердження відповідача ОСОБА_2 про неотримання судової повістки слід визнати голослівним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.38), судова повістка про дату судового засідання 14.10.2010р. відповідачем отримана особисто.

Разом з тим, наявність кримінального провадження відносно іншого відповідача не може мати істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки як вбачається зі змісту постанови від 02.07.2012р. про визнання відповідача ОСОБА_2 потерпілою (а.с.57), остання була поставлена в умови за яких змушена була передати в забезпечення кредитних угод власне нерухоме майно та виступати майновим поручителем за кредитно-грошовими зобовязаннями по вказаним кредитним угодам.

Тобто, в межах розгляду кримінальної справи відповідач визнана потерпілою через те, що будучи введеною в оману вона взяла на себе зобовязання поручителя, однак в межах розгляду даної цивільної справи статус відповідача у кредитного-грошових зобовязаннях є не поручитель, а боржник.

Будь-яких інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи, що дві обовязкові підстави для скасування заочного рішення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст.231 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12.11.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Леньо С. І.