Вирок № 55448588, 29.05.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/7490/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О., за участю прокурора Фірка І.І., обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за № 12013070030001689 від 16.04.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Ужгород, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого: - вироком Ужгородського міськрайонного суду від 21 серпня 2006 року за ст.. 185 ч.3 КК України засуджений до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на один рік, - вироком Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2007 року засуджений за ст.. 190 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 3 роки та 2 місяця позбавлення волі, не одруженого, зареєстрованого в ОВС та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2013 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись в приміщенні шино монтажної станції Віанор, яка розташована на подвірї буд №87, що по вул. Капушанській в місті Ужгород, куди був запрошений працівником даної шино монтажної станції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з метою заволодіння чужим майном викрав з столу, який розташований на відстані 2 метрів, з лівого боку від вхідних дверей до вищевказаної шино монтажної станції, мобільний телефон марки Sony Xperia S (підробка), чорного кольору, вартістю 396,00 гривень, належний громадянину ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 15.04.2013 року приблизно о 11 годині 00 хвилин він зайшов до свого друга дитинства ОСОБА_2, який працює на шино-монтажній станції Віанор, що на вул. Капушанській, 78 в місті Ужгород, та займається монтажем коліс до автомобілів. Прийшовши він розмовляв з ОСОБА_2 Потім через деякий час пішов на ринок, що на вул. Белінського купити вино та разом з ОСОБА_2 та працівниками, які в той день проводили ремонтні роботи за вищевказаною адресою розпивали алкогольні напої. Після чого він зайшов у приміщення шино монтажної станції Віанор, та сів за столик, який розташований з правого боку від входу в приміщення шино-монтажної станції, на якому розміщений ноутбук, та на протязі приблизно 30 хвилин він грав у компютерну гру. В той час коли він грав у гру ОСОБА_3 займався роботою, монтував колеса до автомобіля та періодично заходив у приміщення, де був він. Та на паротязі цього часу він перекладав свій мобільний телефон марки Sony Xperia S з одного місця на інше. Якийсь час даний телефон лежав біля ноутбука, за яким він грав у гру, потім ОСОБА_2 переклав його на столик, який розташований у кутку кімнати з лівого боку від входу до приміщення вищевказаної шино-монтажної станції. В той час коли мобільний телефон марки Sony Xperia S лежав на столику з лівого боку від входу до приміщення шино монтажної станції, а ОСОБА_2 вийшов з даного приміщення та займався роботою, він закінчив гру та в нього виник намір викрасти даний мобільний телефон. Так, він вставши із-за столу, за яким сидів, що розташований з правого боку від входу до приміщення шино монтажної станції, підійшов до столу, який розташований з лівого боку в приміщенні шино монтажної станції та побачив там прилади, грузіки та ін.., а також два мобільних телефони: Nokia та Sony Xperia S, обидва чорного кольору. Так, з вищевказаного столу він забрав один із них, а саме Sony Xperia S. Вийшовши з приміщення, він побачив, що ОСОБА_2 був зайнятий роботою, та він нічого йому не сказавши пішов додому. Та прийшовши додому витяг з мобільного телефону сім-картку, а сам телефон поклав на зарядку двома проводами. При тому як він викрав мобільний телефон нікого стороннього в приміщенні шино монтажної станції не було. Він знаходився один. Вину у вчиненому гр. ОСОБА_1 визнав повністю і щиросердечно розкаюється. Просить суворо його не карати, обіцяв не вчиняти подібних злочинів та стати на шлях виправлення докласти зусиль до пошуку роботи з офіційним працевлаштуванням.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинене повторно, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_1, в порядку ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, не виявлені.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу, те що потерпілій матеріальних претензій не має.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1, покарання, суд керуючись ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а саме: - скоєний ОСОБА_1 злочин є злочином середньої тяжкості; ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. З врахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ст.185 ч.2 КК України.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а згідно статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі помякшуючі покарання обставини, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України, з встановленням йому обовязків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов - не заявлений.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід залишити попередній, особисте зобовязання, до набрання законної сили вироком суду.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз по справі у сумі 245,00 грн.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон Sony Xperia S, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4