Ухвала суду № 55446643, 01.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/11481/2012 Провадження № 22-ц/772/387/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів Денишенко Т.О., Луценка В.В.,

за участю секретаря Маркевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року, якою залишено без задоволення заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2012 року, яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором. На виконання цього рішення були видані виконавчі листи, в ході виконання яких між стягувачем - ТОВ «ОТП Факторинг» та боржниками - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 досягнуто мирової угоди, визнаної ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року.

За умовами мирової угоди був визначений графік погашення заборгованості. Проте боржниками умови мирової угоди не виконувались, в звязку з цим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось з заявою про зміну способу виконання рішення та видачу виконавчих листів.

Ухвалою суду першої інстанції в задоволенні заяви відмовлено, але з нею не погодилось ТОВ «Факторинг Україна», представником якого подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постановленої ухвали та спрямування справи до суду першої інстанції для розгляду.

Законність оскаржуваної ухвали поставлена під сумнів з посиланням на те, що вона є необґрунтованою і постановлена з порушенням норм права.

На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що судом першої інстанції при розгляді заяви про зміну способу виконання рішення помилково застосовані висновки Верховного Суду України у справі №6-342цс15 від 11.11.2015 року.

Відмова у видачі виконавчих листів, на переконання скаржника, суперечить вимогам ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчі листи після визнання мирової угоди повертаються до суду, який їх видав.

Колегія суддів, розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права та Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють питання, повязані з виконанням судових рішень.

Встановлено, що в ході примусового виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитної заборгованості в сумі 65687,82 доларів США на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було досягнуто між сторонами виконавчого провадження мирової угоди, за якою був встановлений графік погашення боргу, шляхом внесення щомісячних платежів сталої величини. Ухвалою цього ж Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2014 року ця мирова угода була визнана.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення та про видачу виконавчих документів посилаючись на те, що боржники не виконують умов мирової угоди.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні цієї заяви, виходив із того, що за встановлених обставин, заявником - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» обрано спосіб спонукання боржників до виконання рішення суду, який не відповідає вимогам закону.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Можливість укладення мирової угоди в процесі виконання судового рішення передбачена ст. 372 ЦПК України. Досягнення такої угоди завершується її визнання судом, шляхом постановлення ухвали з дотриманням вимог частин 2-ї та 3-ї тієї ж ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 2-го частини 2-ї ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала суду є одним із видів виконавчого документу, який має відповідати вимогам ст. 18 цього ж Закону. Отже, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не було позбавлено можливості звернутись за примусовим виконанням ухвали суду.

За інших обставин порушене право стягувача, в даному випадку ТОВ «ОТП Факторинг Україна», підлягало б захисту шляхом звернення до суду з позовом про спонукання боржника до виконання умов мирової угоди.

Такий спосіб захисту порушених прав не суперечить вимогам пункту 2-му частини 1-ї ст. 205 ЦПК України, оскільки вимоги про спонукання до виконання мирової угоди на стадії виконання рішення є похідними від основного позову.

Відповідно до частини 1-ї ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Захист прав стягувача при невиконанні умов мирової угоди на стадії виконання рішення, викладений у постанові Верховного Суду України по справі №6- 342 цс15 від 11.11.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково врахував висновки Верховного Суду України, оскільки такі висновки стосуються правовідносин, які є відмінними від спірних правовідносин між ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є хибними. Адже, висновки Верховного Суду України стосувались питання виконання рішення яке є також предметом розгляду у даній справі.

Посилаючись на положення частини 2-ї ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що виконавчі документи після визнання мирової угоди на стадії виконання рішення повертаються органу, який їх видав, представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вважав, що вимога про видачу виконавчих листів є обґрунтованою і суд першої інстанції не мав жодних підстав для її відмови. Проте за встановлених по справі обставин такі доводи є безпідставними, оскільки вони суперечать положенням ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» про порядок відновлення виконавчого провадження.

А тому, керуючись ст.ст. 307, 312, 313,, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року, якою залишено без задоволення заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2012 року, ухвалене по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: