Ухвала суду № 55446245, 05.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

05.01.2016

Справа №127/3482/15-к

Провадження № 1-кп/127/310/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2016 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

при секретарі: Сташко В.С.,

за участю прокурора: Степанова Д.В.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014020000000202 від 08.12.2014 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2015 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, який ухвалами суду від 22.09.2015, 16.11.2015 продовжено.

Враховуючи те, що термін дії ухвали суду спливає, судом поставлено на розгляд учасників судового провадження питання про доцільність продовження дії обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3

Прокурор Степанов Д.В. вважає, за доцільне продовжити обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово з покладеними обовязками відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2015.

Захисник ОСОБА_1 просив суд змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту на особисте зобовязання, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не порушує умови запобіжного заходу та має намір влаштуватись на роботу.

Захисник ОСОБА_2 підтримав думку захисника ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку своїх захисників.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, разом з тим судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на недопитаних свідків по кримінальному провадженню, перешкоджати розгляду кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, ОСОБА_3 є колишнім працівником правоохоронних органів, що дає підстави суду вважати про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене суд, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченогост. 177 КПК України, для застосування відносно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних домашньому арешту, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченими процесуальних обов'язків.

За таких обставин запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту доцільно продовжити до двох місяців з покладеними обовязками відповідно до ухвали суду з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

Посилання захисника ОСОБА_1 про те, що обвинувачений ОСОБА_3 має намір влаштуватись на роботу суд не бере до уваги, оскільки це не є підставою для застосування іншого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 370, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово з покладеними обовязками, а саме:

● цілодобово не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 без дозволу суду;

● прибувати до суду за першою вимогою;

● повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 діє до 04.03.2016, тобто 60 діб.

Копію ухвали направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: