Рішення № 55444195, 03.02.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Владичан А.І.

суддів: Литвинюк І.М., Височанської Н.К.

секретар: Шерівська Ю.А.

з участю сторін: представників ОСОБА_1 ОСОБА_2,ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 ОСОБА_5, представника СТ «Ентузіаст» - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів Чернівецька міська рада, садівниче товариство «Ентузіаст», управління Держземагенства в м. Чернівці про зобовязання вчинити дії, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів Чернівецька міська рада, садівниче товариство «Ентузіаст», управління Держземагенства в м. Чернівці про зобовязання вчинити дії, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки № 29 площею 0,0442 га, яка розташована на території садівничого товариства «Ентузіаст» по вул. Вашківській на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ № 008775, виданого 22 жовтня 2002 року.

________________

№ 22ц/794/141/2016 р. Головуючий у І інстанції:Гончарова І.М.

Категорія: 59 Суддя-доповідач: ОСОБА_7

В жовтні 2013 року та повторно в серпні 2014 року він звертався до Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації з заявами щодо виготовлення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номеру даній земельні ділянці.

Відповідно до листа Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації від 02.04.2014 року № 689 земельна ділянка № 29 має перетинається (накладається) з земельною ділянкою № 22 ОСОБА_4, в звязку з чим йому було відмовлено у виготовленні технічної документації. З вказаного листа вбачається, що ОСОБА_4 оформив на свою земельну ділянку державний акт, який був складений з помилками, зокрема межі його земельної ділянки частково накладаються на виділену йому ще в 2002 році земельну ділянку. Крім того державний акт на земельну ділянку №29 площею 0,0442 га йому було видано 22.10.2002 року, а ОСОБА_4 на земельну ділянку №22 площею 0,0424 га державний акт було видано 03.12.2004 року.

Він користується своєї земельною ділянкою з 1983 року і саме в цьому році побудував там будинок.

Вказував, що державний акт на право власності на землю ОСОБА_4 отримав з порушенням закону, без погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, без виїзду на місце розташування земельної ділянки. Ці порушення призвели до існуючого накладання земельних ділянок № 22 та № 29 одна на одну та видачі ОСОБА_4 З грудня 2004 року державного акта на право власності на земельну ділянку, який повинен бути визнаний недійсним та скасований.

Просив визнати неправомірною відмову Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації виготовити технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці державний акт серія Ш-ЧВ № 008775; зобовязати Чернівецьке обласне комунальне бюро технічної інвентаризації виготовити технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці державний акт серії Ш-ЧВ № 008775; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 090805, виданий ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 731013600:20:003:0100; зобовязати управління Держземагенства у м. Чернівці скасувати запис про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 090805, виданого ОСОБА_4 та скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 731-136300:20:003:0100.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 090805, виданий ОСОБА_4 та державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 7310136300:20:003:0100. Скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Ш-ЧВ № 008775, виданий ОСОБА_1.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, обставини які суд вважав встановленими не є доведеними.

В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні всупереч положенням ст..ст.11,213 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог щодо скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ №008775 виданого ОСОБА_8

Зазначав, що він звертав особливу увагу суду на те, який фактичний порядок користування земельними ділянками №29 та №22, оскільки своєю земельною ділянкою користується з 1983 року. Факт накладання земельних ділянок підтверджується експертизою, та повністю доводить його позицію щодо порушення вимог закону відповідачами, яке призвело до існуючого накладання земельних ділянок №22 та №29 одна одну та видачі ОСОБА_4 03.12.2004 року державного акта на право власності на земельну ділянку.

Вважав рішення суду правильним в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 090805, виданого ОСОБА_4, та скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 7310136300:20:003:0100 та необґрунтованим, а тому таким, що має бути скасовано в частині виходу за межі позовних вимог щодо скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ № 008775, виданого ОСОБА_1.

Просив рішення суду першої інстанції скасувати частково, саме в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ № 008775, виданого ОСОБА_1, в іншій частині рішення залишити без змін.

Також не погоджується з вказаним судовим рішенням ОСОБА_4 і подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, обставини які суд вважав встановленими не є доведеними.

В своїй апеляційній скарзі посилається на те, позивачем не надано жодних доказів та обґрунтувань для скасування державного акту виданого йому направо власності на земельну ділянку. Йому як члену садівничого товариства, 27.06.2002 року рішенням 3 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради №44 було передано земельну ділянку площею 0,0424 га у приватну власність.

За час оформлення технічної документації ніяких претензій, спорів та невідповідностей не виникало.

Судом першої інстанції не взято до уваги що рішенням суду вже було встановлено, що він користувався в садівничому товаристві «Ентузіаст» земельною ділянкою №22 площею 424 м2, також судом було встановлено законність його звернення щодо приватизації земельної ділянки, розмір якої був остаточно визначений по фактичному користування, площею 424 м2.

Крім того, зазначав, що визнання недійсним або скасування Державного акту на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено ні даною нормою, ні іншою нормою закону при наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.

Вважав, що суд першої інстанції вирішив даний спір у спосіб, що не передбачений законом, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та не врахував зазначених положень статей 213-215 ЦПК України, задовольнивши частково вимоги за основним позовом в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №090805, виданий ОСОБА_4 і державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 7310136300:20:003:0100.

Просив скасування рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №090805, виданий ОСОБА_4 і державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 7310136300:20:003:0100 і закрити провадження у справі .

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_4І підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно зясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності на обґрунтованості, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками суміжних земельних ділянок в садівничому товаристві «Ентузіаст» по вул. Вашківській в м. Чернівці, що стверджується копіями державних актів на право власності на ці земельні ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 3.03.1998 року № 184/5 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку №29 в садівничому товаристві «Ентузіаст» площею 0,0349 га по вул. Вашківській в м. Чернівці для ведення садівництва та видано державний акт направо власності на земна цю земельну ділянку Л № 1117 від 23 червня 1998 року.

Рішенням Чернівецької міської ради 4 скликання від 26 вересня 2002 року № 88 внесено зміни в пункт 865 додатку 6 до рішення виконкому міської ради від 03.03.19998 року № 184/5 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки № 29 в садівничому товаристві «Ентузіаст», а саме, площу земельної ділянки 0,0349 га замінено площею земельної ділянки - 0,0442 га згідно з матеріалами інвентаризації. Зазначеним рішенням визнано таким, що втратив чинність державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.06.1998 року та видано новий державний акт на право власності на земельну ділянку № 29 від 22 жовтня 2002 року.

Рішенням 22 сесії міської ради 4 скликання від 27 травня 2004 року № 478 задоволено протест заступника прокурора м. Чернівці на пункт 6 рішення 5 сесії міської ради 4 скликання від 26.09.2002 року № 88 в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0442 га в садівничому товаристві "Ентузіаст" та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 жовтня 2002 року.

Рішенням Чернівецької міської ради 4 скликання 27 червня 2002 року № 44 ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку № 22 площею 0,0424 га в садівничому товаристві «Ентузіаст» для ведення садівництва та видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 3 грудня 2002 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2005 року визнано незаконними пункти 3,4 рішення Чернівецької міської ради від 27 травня 2004 року № 478, яким визнано недійсним державний акт та зобовязано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни до Книги записів державних актів на право приватної власності на землю з урахуванням пункту 3 цього рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 березня 2006 року розяснено, що виданий ОСОБА_9 державний акт на право власності на земельну ділянку 22 жовтня 2002 року є чинним.

Крім цього виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку пройшов державну реєстрацію, земельна ділянка № 22 в садівничому товаристві «Ентузіаст» зареєстрована в Державному реєстрі земель, кадастровий номер 7310136300:20:003:0100, земельна ділянка № 29 в товаристві «Ентузіаст» не внесена до Державного реєстру земель.

У звязку із перетином земельних ділянок №22 та №29 ОСОБА_1А відмовлено ЧКОБТІ у виготовленні технічної документації.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що висновком № 505 від 14 серпня 2015 року судової земельно-технічної експертизи підтверджено факт перетину земельних ділянок, а також з висновку експертизи вбачається невідповідність фактичних розмірів земельних ділянок їх розмірам, що зазначені в державних актах на право власності на землю, а саме земельна ділянка № 22 власником якої є ОСОБА_4 згідно державного акту має площу 0, 0424 га, по факту її площа складає 0,0347 га, а земельна ділянка № 29 (власник ОСОБА_1А.) згідно державного акту має площу 0, 0442 га, а фактично її площа складає 0,0431 га.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що між власниками суміжних ділянок відсутній спір щодо їх розмірів та меж виходячи з фактичного користування земельними ділянками, однак існує спір щодо розмірів земельних ділянок, які зазначені в їх державних актах, а враховуючи те, що державні акти на право власності на земельні ділянки, видані як ОСОБА_1 так і ОСОБА_4, що спричинило накладання (перетин) земельних ділянок № 29 та № 22 в садівничому товаристві «Ентузіаст» є чинними, позбавляє позивача ОСОБА_1 можливості провести державну реєстрацію його земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на реєстрацію земельної ділянки є порушеним і підлягає захисту шляхом скасування Державного акту на земельну ділянку № 22 в садівничому товаристві "Ентузіаст", що належить на праві власності ОСОБА_4

Однак не погоджується з позицією суду першої інстанції про вихід за межі заявлених позовних вимог, оскільки посилання суду на п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» не застосовуються до даного виду позовних вимог.

Посилання апелянта ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм права, та безпідставного виходу за межі позовних вимог та скасування належного йому державного акту є підставними та обґрунтованими, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Що стосується доводів апелянта ОСОБА_4 щодо відсутності належних жодних доказів та обґрунтувань для скасування державного акту виданого йому на право власності на земельну ділянку, так як йому як члену садівничого товариства, 27.06.2002 року рішенням 3 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради №44 було передано земельну ділянку площею 0,0424 га у приватну власність, то вони є безпідставними оскільки матеріали справи містять висновок судової земельно-технічної експертизи №505 від 14.08.2015 року, у якому зазначено, що з ситуаційного плану земельних ділянок №22 та №29 по фактичному користуванню вбачається, що межа земельної ділянки №22 ОСОБА_4 перетинає будинок ОСОБА_1, який знаходиться на земельній ділянці №29.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що фактична площа земельної ділянки, якою користується відповідач ОСОБА_4 становить 0,0347 га, і також існує накладання площею розміром 0,0077 га, яка згідно державного акту є власністю відповідача ОСОБА_4, а фактично і згідно державного акту є власністю позивача ОСОБА_1

Не заслуговують на увагу також твердження апелянта про те, що визнання недійсним і скасування державного акту на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документу не передбачено законом. Так, частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Безпідставними є посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення, не взято до уваги норму ч.3 ст.61 ЦПК України, стосовно обставин встановлених судовим рішенням у цивільних справах, що набрали законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.08.2012 року (а.с.171-173, 199-201) стосується інших обставин, підстав, предмету спору і до того ж за участі інших сторін.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки позивачем) таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ № 008775, виданого ОСОБА_1, підлягає скасуванню, а в іншій частині залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 року, в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧВ № 008775, виданого ОСОБА_1, скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: