Постанова № 55439962, 04.02.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/721/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій незаконними, зобовязання призначити та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, в якому просила про наступне:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у прийнятті від неї заяви про отримання допомоги при народженні дитини незаконними;

- зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради зробити призначення та виплату допомоги при народженні дитини;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на її користь сплачений нею судовий збір у розмірі 551,21 грн.

В обґрунтування позову позивач вказала, що 06 жовтня 2012 року громадянка України ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з громадянином України ОСОБА_2. Після початку проведення антитерористичної операції за місцем її мешкання, вона разом з чоловіком була вимушена виїхати до АР Крим до своїх знайомих. Під час перебування на території АР Крим вона завагітніла та 07 січня 2015 року народила дочку - ОСОБА_3. Свідоцтво про народження було видане на підставі медичного свідоцтва про народження та довідки про народження дитини зразка Російської Федерації. Після настання більш-менш хиткого перемир'я у зоні АТО, позивач разом з чоловіком та дитиною у жовтні 2015 року повернулися додому за вказаною вище адресою місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після повернення додому, вона з заявою про видачу їй свідоцтва про народження дитини українського зразка звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції. 27.10.2015 року вона отримала відповідь за № 3284/02.1.6-25, в якій зазначалось, що її прохання щодо видачі свідоцтва про народження дитини українського зразка не задоволено, в зв'язку з тим, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), але надані документи були зроблені з порушенням українського законодавства, що не є підставою для видачі свідоцтва українського зразку. Не спиняючись на цьому, з проханням про вирішення проблеми стосовно видачі свідоцтва про народження дитини українського зразка, позивач звернулась до Президента України. 10.12.2015 року з заявою про встановлення факту народження дитини позивач звернулась до Сєвєродонецького міського суду, який 25 грудня 2015 року виніс рішення, яким задовольнив її вимоги, а після набрання чинності рішення суду, 19.01.2016 року, вона отримала свідоцтво про народження своєї дитини українського зразка. Наступного дня, а саме 20.01.2016 року, з заявою стосовно призначення допомоги при народженні дитини, вона звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради. 22.01.2016 року від відповідача позивач отримала повідомлення за № 422/06, в якому зазначалось, що її заява про отримання допомоги при народженні дитини розгляду не підлягає, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження дитини. Також відповідачем було рекомендовано звернутись до суду з приводу вирішення цього питання. З огляду на викладені вище обставини, позивач вважає, що пропуск встановленого законом строку за зверненням для отримання допомоги при народженні дитини на 13 календарних днів був вчинений нею ненавмисно та з поважних причин, а саме з причин судового вирішення питання про отримання свідоцтва українського зразка. Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради свідомо порушує захищені Конституцією та відповідними законами України права матері на отримання відповідної грошової допомоги у звязку із народженням дитини.

В судовому засіданні позивач підтримала позов з підстав, які викладені у позовній заяві, та просила позов задовольнити. Також повідомила, що 20.01.2016 року вона звернулася із заявою про отримання допомоги при народженні дитини до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради, проте їй було відмолено у призначення такої допомоги. Вперше вона почала здійснювати дії щодо реєстрації факту народження своєї дитини 27.10.2015 року, коли вона звернулася до Відділу РАЦС Сєвєродонецького МУЮ. В період з 07.01.2015 року по 27.10.2015 року вона не зверталася до органів влади України або до судів із заявою про реєстрацію факту народження дитини, адже вона побоювалася того, що на в районі м. Сєвєродонецька Луганської області ведуться бойові дії.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив розглянути позовну заяву без його участі та відмовити у задоволенні позову. Також вказав, що за призначенням допомоги позивач звернулася 20.01.2016 року, тобто після того, як дитині позивача виповнилося 12 місяців.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оглянувши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із копією паспорта громадянина України серії ЕН № 902426, виданого Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області 17.10.2012 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована з 15.05.2001 року за адресою: Україна, АДРЕСА_1.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії І-ЕД № 156229, виданого 06 жовтня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 06 жовтня 2012 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 483. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_2.

З копії листа Міністерства юстиції України № 2213/С-23435/19 від 04.12.2015 року на адресу ОСОБА_1 вбачається, що за результатами проведеної перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області встановлено, що при зверненні 27.10.2015 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управлінні юстиції у Луганській області з питання державної реєстрації народженні дитини позивачу надавалися розяснення норм законодавства, які регулюють встановлення факту народження дитини. Водночас, як вбачається з доданих до звернення копій документів, медичне свідоцтво про народження від 09.01.2015 року № 92 про народження ОСОБА_1 07.01.2015 року дитини засвідчене печаткою установи охорони здоровя Міністерства охорони здоровя Республіки Крим. Враховуючи викладене, проведення державної реєстрації народження дитини можливе за умови предявлення рішення суду про встановленні факту народження, яке набрало законної сили.

11 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту народження дитини.

Згідно із копією рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 грудня 2015 року, заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, задоволено. Встановлено факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, яка зареєстрована за адресою: Україна, АДРЕСА_1, дитини жіночої статі, яка народилася 07 січня 2015 року в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим, Україна.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЕД № 370953, виданим 19 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 народилася 07 січня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 36. Батьком записаний ОСОБА_2, матірю ОСОБА_1.

20 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про виплату допомоги при народженні дитини.

З копії повідомлення про надання (відмову) соціальної допомоги № 422/06, виданого 22 січня 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради вбачається, що ОСОБА_1 не призначено соціальну допомогу з таких підстав: заява ОСОБА_1 від 20.01.2016 року стосовно призначення її сімї допомоги при народженні дитини розгляду не підлягає, оскільки звернення на її призначення надійшло пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Підстава: п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року (із змінами).

Суд враховує, що ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про виплату допомоги при народженні дитини 20 січня 2016 року і таку заяву позивача було прийнято та розглянуто. Факт написання та розгляду заяви про виплату допомоги при народженні дитини визнаний позивачем в судовому засіданні та не заперечувався відповідачем у письмових запереченнях проти позову. Також посилання на заяву ОСОБА_1 від 20.01.2016 року стосовно призначення допомоги при народженні дитини міститься у повідомленні про надання (відмову) соціальної допомоги № 422/06, виданого 22 січня 2016 року.

Отже, позовна вимога про визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у прийнятті від позивача заяви про отримання допомоги при народженні дитини є необґрунтованою, адже така заява була прийнята від позивача та розглянута відповідачем.

Стосовно позовної вимоги про зобовязання відповідача призначити та виплатити допомогу при народженні дитини суд зазначає наступне.

Із змісту статей 10-11 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» вбачається, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови предявлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04.02.2009року) «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми», допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок про те, що дванадцятимісячний строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини є визначальним для можливості отримання позивачем допомоги при народженні її доньки. При цьому, законодавцем не передбачено можливості поновлення чи продовження такого строку і такий строк є достатньо тривалим для вирішення питання про реєстрацію факту народження дитини, в тому числі шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Суд враховує, що в період з 07 січня 2015 року по 27 жовтня 2015 року, тобто протягом 9 місяців та 20 днів позивачем та її чоловіком не було вчинено жодних дій, направлених на реєстрацію народження їх доньки на підконтрольній органам влади України території. Лише 27 жовтня 2015 року позивач звернулася до Відділу РАЦС Сєвєродонецького МУЮ, хоча протягом всього 2015 року поштове та транспортне сполучення із містом Сєвєродонецьк Луганської області здійснювалося в звичайному режимі і позивач мала обєктивну можливість для звернення до органів РАЦС та/або до суду із заявою про встановлення факту народження дитини. Таке звернення могло бути здійснене позивачем особисто, або через свого представника, або засобами поштового звязку.

Суд також звертає увагу, що рішення про встановлення факту народження дитини було прийнято судом через 15 днів після звернення позивача до суду, тобто в строк, який є в чотири рази коротшим за строк розгляду справи, встановлений статтею 157 Цивільного процесуального кодексу України, в той час як позивач звернулася до суду із відповідною заявою лише 11 грудня 2015 року. У звязку із викладеним, є необґрунтованими посилання позивача на те, що розгляд справи про встановлення факту народження дитини завадив їй звернутися із заявою про виплату допомоги протягом дванадцяти місяців. Суд повторює, що позивач не була позбавлена права звернутися до суду із такою заявою раніше, ніж 11 грудня 2015 року.

Отже, дванадцятимісячний строк звернення до відповідного Управління праці та соціального захисту населення, який відраховується від дати народження дитини, позивачем був пропущений без поважних причин та без наявності обставин непереборного характеру, які б не дозволяли позивачу протягом дванадцяти місяців реалізувати своє право на отримання допомоги при народженні дитини. А тому, відсутні підстави вважати, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у звязку із чим належить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради незаконними, зобовязання призначити та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, в той час як відповідачем не було надано доказів наявності документально підтверджених судових витрат згідно із ч. 2 ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій незаконними, зобовязання призначити та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 04 лютого 2016 року.

Суддя Д.Б. Баронін