Постанова № 5543946, 19.03.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-103\09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2009 року м.Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого–судді ОСОБА_1

секретар Дворак Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд стягнути на її користь з УПСЗН Олевської РДА 20202,90 грн. недоплаченої допомоги, як особі, яка разом з двома малолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення та 16337,60 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, проживають на радіоактивно забрудненій території, позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого просить розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечує.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та її малолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 є потерпілими 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій вони проживають , а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується довідкою міської ради, свідоцтвами про народження дітей та посвідченнями потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

Позивачка працює в Олевській ЦРЛ Житомирської області і отримує щомісячно виплати згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від відповідача УСПЗН Олевської РДА, що стверджується копією трудової книжки, обставинами зазначеними у запереченні відповідача та відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

Відповідно до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

Допомога та доплата до заробітної плати в розмірі передбаченому законом позивачці виплачується не в повному розмірі. Виплачується щомісячно допомога в розмірі по 1,60 грн. кожному : позивачці та її двом малолітнім дітям , а також доплата в розмірі 5,20 грн. працюючій позивачці відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 , що є неправильним та суперечить Закону.

Як слідує з матеріалів справи з 01.01.2006 року по 31.01.2009 року позивачці на неї та на її двох малолітніх дітей на протязі зазначеного періоду не доплачена допомога, як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення в сумі 14699,40 грн. що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розрахунку з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 3-х років та відповідно до розміру допомоги встановленої Законом розмір заборгованості позивачці становить 14699,40 грн., а не 20202,90 грн. , як зазначено в позовній заяві.

Крім того, з 01.01.2006 року по 31.01.2009 року позивачці не доплачена допомога, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 16337,60 грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 3-х років та відповідно до розміру доплати встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п. 30 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,, які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітніх дітей у їхніх правах на отримання допомоги та доплати в розмірі зазначеному в ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили їхнє право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню , оскільки в прохальній частині позову позивачка просить стягнути 20202,90 грн. допомоги , як особі, яка разом з малолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення , а фактично, як слідує з розрахунків стягненню підлягають кошти в сумі 16337,60 грн.

Суд вважає, що позивачка не пропустила строки звернення до суду , оскільки доплата до заробітної плати та допомога на чисті продукти харчування повинні виплачуватися постійно, частково сплачувалися відповідачем , що свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості. Крім того, на доплату до заробітної плати розповсюджуються норми трудового законодавства, яке не обмежує право працівника на отримання заробітної плати певним строком.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями) , Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.

Визнати дії стосовно порушення вимог ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позивачки ОСОБА_2 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_3 - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2 14699,40 грн. допомоги, як особі, яка разом з малолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 16337,60 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області

Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 147 грн. державного мита з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 163,38 грн. державного мита з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: