Рішення № 55439252, 03.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/842/15-ц Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.Провадження № 22-ц/780/735/16 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 49 03.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

3 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Поліщука М.А., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Вербової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березанського міського суду Київської області від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

у с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі рішення суду від 14 липня 2008 року з ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 липня 2008 року до повноліття дитини, однак відповідач сплачує аліменти несвоєчасно та не в повному обсязі.

Посилаючись на зазначені обставини та надаючи до уточненої заяви розрахунок пені за період з 1 вересня 2011 року по 1 березня 2012 року, позивач просила суд стягнути з відповідача 55 318,92 грн. пені від суми несплачених аліментів за даний період.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 30 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1 вересня 2011 року по 1 березня 2012 року у розмірі 17 182,42 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної сплати аліментів на утримання малолітньої доньки в порядку і на умовах зазначених в рішенні суду.

При цьому, суд дійшов висновку про стягнення пені від суми несплачених аліментів у меншому розмірі чим зазначено позивачем, оскільки розрахунок пені, наданий останньою здійснено невірно.

Проте колегія суддів не може погодитися із застосованим судом першої інстанції механізмом обчислення суми пені (неустойки) з огляду на наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ухвали).

Судом встановлено, що рішенням Березанського міського суду Київської області від 14 липня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 липня 2008 року до повноліття дитини.

На виконання зазначеного рішення, 25 липня 2008 року видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 20615607.

ОСОБА_3 допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум аліментів, що підтвердилося його поясненнями та зібраними доказами у справі.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Поруч з цим сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 відсоток пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

У порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд першої інстанції вищевказані обставини та норми закону не врахував, зменшуючи розмір заявлений розмір пені, залишив поза увагою, що оскільки зобов'язання носить періодичний характер і повинне виконуватись щомісяця, обчислення пені слід здійснювати виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо, підсумувавши розмір нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Суду першої інстанції необхідно було розрахувати суму пені в розмірі одного відсотка від суми несплачених кожного місяця аліментів за кожен день прострочення та обчислити її в межах одного місяця.

Виходячи із помісячного розрахунку заборгованості платника аліментів ОСОБА_3, складеного старшим державним виконавцем Ляшенко А.З. станом на 16 жовтня 2015 року за період з 1 вересня 2011 року по 1 березня 2012 року сума неустойки (пені) дорівнюватиме - 1 149,48 грн., яка обчислюється у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кожен місяць прострочки, розрахованих державним виконавцем: 594 х 1% х 30 днів (178,20 грн. за вересень 2011 року) + 594 х 1% х 31 день (184,14 грн. за жовтень 2011 року) + 594 х 1% х 30 днів (178,20 грн. за листопад 2011 року) + 594 х 1% х 31 день (184,14 грн. за грудень 2011 року) + 708,5 х 1% х 31 день (219,48 грн. за січень 2012 року) + 708,5 х 1% х 29 днів (205,32 грн. за лютий 2012 року).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини за період з 1 вересня 2011 року по 1 березня 2012 року у розмірі 1 149,48 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у вищевказаному розмірі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем, а саме 487,20 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 535,92 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 1 023,12 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 30 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1 вересня 2011 року по 1 березня 2012 року у розмірі 1 149,48 грн. (одна тисяча сто сорок дев'ять гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 023,12 грн. (одну тисячу двадцять три гривні дванадцять копійок) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: