Ухвала суду № 55439106, 01.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2957/15-ц Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 22-ц/780/250/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 01.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 листопада 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_6 і просив визнати її дії щодо опису та арешту належного йому майна від 24.06.2015 року неправомірними, та скасувати акт опису майна.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02 листопада 2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

У апеляційній скарзі скаржник просить дану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та на те, що суд не перевірив, чи був складений державним виконавцем акт відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції проведення виконавчих дій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що скаржником не було доведено, що головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_6 було допущено порушення Закону України „Про виконавче провадження під час виконання вищезазначеного виконавчого провадження і проведення опису та арешту майна боржника ОСОБА_5

Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За правилами ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом частин першої та другої ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що 02.02.2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ, ОСОБА_6 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 363/2314-ц виданим Вишгородським районним судом Київської області 15.01.2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до укладеного договору між ПАТ Банк „Конкртакт та ОСОБА_5, а саме: земельні ділянки та будинок в селі Ясногородка Вишгородського району Київської області, які належать ОСОБА_5 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості ЗАТ „Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання за договором про відкриття кредитної лінії №095/2008 від 10 грудня 2008 року в сумі 2175938,89 грн., яка 02.02.2015 року була направлена ОСОБА_5 з можливістю для самостійного виконання сплати боргу до 11.02.2015 року.

24 червня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_6, в межах виконавчого провадження вказаного вище, було проведено дії по опису та арешту майна боржника, про що було складено відповідний акт.

З»ясувавши всі обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні скарги, дійшов поспішного висновку, про відсутність порушень в діяї держвиконавя, оскільки не дослідив в повній мірі матеріали виконавчого провадження та не з»ясував чи був належним чином повідомлений боржник про проведення виконавчих дій, оскільки будь-які повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вбачається з акту опису та арешту майна, під час проведення виконавчих дій був присутній ОСОБА_7, якого вподальшому було визначено, як зберігача майна.

При цьому, державним виконавцем не було перевірено та з»ясовано, відповідно до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02 квітня 2012 року №512/5, особу зберігача майна, не зазначено, в силу яких обставин майно не було передано на зберігання боржнику, або його представнику, який би діяв в інтересах боржника в межах наданих йому повноважень.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив чи був складений державним виконавцем акт про наявність обставин, зазначених в Інструкції про проведення виконавчих дій на предмет правильності вказаних у ньому відомостей заслуговують на увагу, оскільки дійсно в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зазначених обставин і суд в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали про це не зазначив.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду про відмову в задоволенні скарги на дії та постанову державного виконавця, ухвала суду від 02 листопада 2015 року постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, викладених в апеляційній скарзі та передбачених п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 листопада 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.М.Верланов

ОСОБА_3