Ухвала суду № 55438978, 21.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7361/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/379/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 21.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Олійника В.І.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року ПАТ «КБ «Експобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 06.12.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 31000 доларів США зі сплатою 12% річних строком повернення до 05.12.2014 року.

На виконання п.1.1. договору кредиту позивачем було видано відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 31000 доларів США, а відповідач, в свою чергу, зобов»язалася сплачувати позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних, сплачувати щомісяця комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом, а також повертати позивачу кредит на умовах, що передбачені договором.

05.11.2009 року між сторонами було укладено Угоду до Договору кредиту, відповідно до якої позичальнику було реструктуризовано заборгованість, переведено валюту кредиту у гривню, встановлено процентну ставку на рівні 14,4% та затверджено новий графік погашення кредиту строком до 04.11.2019 року.

Позивач свої обов»язки згідно умов договору виконав повністю, натомість відповідачем порушено пункти 1.1., 3.5., 4.5.1. договору кредиту в частині повернення кредиту у строки/терміни, передбачені договором кредиту; сплати процентів за користування кредитом у строки/терміни, передбачені договором кредиту; сплати комісії за кредитне обслуговування у строки/терміни, передбачені договором кредиту.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору кредиту станом на 29.05.2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 702101,69 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 199 760,58 грн.; пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості 487 275,42 грн.; пені за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування 15 065,70 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту в розмірі 702 101,69 грн. та понесені по справі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року позов ПАТ «КБ «Експобанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за кредитним договором № 242/АК-2007 від 06.12.2007 року в розмірі 314 826,28 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 199 760,58 грн., пені за несвоєчасну сплату простроченої заборгованості в розмірі 100 000 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування в розмірі 15 065,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» судовий збір в розмірі 3 148,26 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову в зв»язку з пропуском позивачем строків звернення з позовом до суду.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», було укладено Договір кредиту і забезпечення № 242/АК-2007, згідно з пунктами 1.1. та 1.2. якого відповідач отримує кредит у сумі 31 000,00 дол. США і сплачує проценти за користування кредитом у розміром 12% річних.

Відповідно до пункту 1.1. Договору кредиту позивачем було видано відповідачу грошові кошти в розмірі 31 000,00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 11 від 06.12.2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 згідно умов договору зобовязалася сплачувати позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних, сплачувати щомісяця комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом, а також повертати позивачу кредит на умовах, що передбачені Договором кредиту.

Пункт 1.3. Договору кредиту передбачає, що позичальник повертає банку кредит і проценти за користування на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно п. 1.5. договору кредит надавався на купівлю автомобіля.

Відповідно до п. 2.2. Договору для забезпечення своїх зобовязань за цим договором позичальник передала банку в заставу автомобіль марки Nissan Micra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

05.11.2009 року між сторонами було укладено Угоду до Договору кредиту, відповідно до якої позичальнику було реструктуризовано заборгованість, переведено валюту кредиту у гривню, встановлено процентну ставку на рівні 14,4% та затверджено новий графік погашення кредиту строком до 04.11.2019 року.

Також встановлено, що відповідачем порушено пункти 1.1., 3.5., 4.5.1. договору кредиту в частині повернення суми кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого за договором станом на 29.05.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 702101,69 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 199 760,58 грн.; пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості 487 275,42 грн.; пені за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування 15 065,70 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за договором кредиту з позичальника ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог банку, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм та враховуючи те, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, що привело до утворення заборгованості, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором кредиту, оскільки вона утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, укладеного між нею та позивачем.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строків позовної давності, як підставу для відмови у задоволенні позову, законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки вимога АТ «КБ «Експобанк» від 28.01.2011 року (а.с.24), надіслана позичальнику ОСОБА_2, по своїй суті не є зміною банком строків виконання зобов»язання, на що посилається апелянт. Таким чином, оскільки строк дії договору кредиту визначено сторонами в Угоді від 05.11.2009 року до 04.11.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, і звернення банку до суду з даним позовом у липні 2014 року проведено з дотриманням вимог діючого цивільного законодавства.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: