Рішення № 55437469, 02.02.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1641/15-ц

02 лютого 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство КБ ПриватБанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 233404,35 дол.США.

Свої вимоги мотивує тим, що 31.01.2008 року між ПАТ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IFN0GK0000000004, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 66792,00 дол.США на термін до 01.02.2028 року, з відсотковою ставкою 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, в обмін на зобовязання по поверненню кредиту, сплаті процентів, а також можливих комісій та інших винагород. Однак позичальник ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, кредитні кошти банку не сплачує, в звязку з чим виникла заборгованість станом на 31.07.2015 року в загальній сумі 233404,35 дол.США, що за курсом 21.61 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.07.2015 року складає 5043868,02 грн. і банк змушений звернутися в суд з позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку з відповідача, а також судових витрат по справі.

Представник позивача, будучи допитаним в першому судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обємі з підстав, зазначених в позовній заяві, окрім того зазначив, що згідно судового рішення від 16.01.2013 року в рахунок погашення заборгованості за наявним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру№10 по вул. Крушельницької, 2 в м.Надвірна, яка належить відповідачу, але на даний час предмет іпотеки не реалізований, погашення заборгованості по кредиту не відбулося, тому банк і звернувся в суд із даним позовом про стягнення заборгованості. В останнє судове засідання представник позивача не зявився, але подав письмову заяву, в якій позовні вимоги надалі пітримав в повному обсязі, просить позов задоволити, а розгляд справи закінчити в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в останнє судове засідання не зявилася, але даючи пояснення на попередньому судовому засіданні, заявлений позов визнала частково, вважає, що звертаючись в суд з позовом про стягнення з неї суми заборгованості за кредитним договором, банк переслідує подвійне стягнення коштів, так як вже було рішення суду, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, якою був забезпечений даний кредит. Належна їй квартира, яка передана в іпотеку банку, виставлена на торги, але на сьогоднішній день не реалізована, погашення заборгованості по кредиту не відбулося, а вона в силу свого матеріального ставища не має змоги сплатити наявну заборгованість, щоб вийти на графік погашення кредиту. У випадку задоволення позову просить зменшити нараховану їй суму пені в звязку з її важким матеріальним становищем.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 31.01.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ІFN0GК0000000004, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 66792,00 дол.США до 31.01.2028 року включно на наступні цілі: 55000 дол.США - на придбання нерухомості; 11792,00 дол.США насплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, з відсотковою ставкою 1,00 % на місяць в обмін на зобовязання по поверненню кредиту, сплаті процентів, а також можливих комісій.

Згідно з умовами кредитного договору, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки відповідно до розмірів, визначених в кредитному договорі.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, ОСОБА_1 належно їх не виконувала, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 31.07.2015 року, згідно якого заборгованість по кредиту становить 233404,35 дол.США, що за курсом 21.61 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.07.2015 року складає 5043868,02 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 55808,08 дол.США,

- заборгованість по процентам за користування кредитом 53845,86 дол.США,

- заборгованість по комісії за користування кредитом 1518,74 дол.США,

- пеня за несвоєчасне погашення платежів 111106,16 дол.США,

- штраф (фіксована частина) 11,57 дол.США,

- штраф (процентна складова) 11113,94 дол.США.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України, передбачає обовязковість договору зокрема : договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині другій ст. 1050 Цивільного кодексу України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором).

Судом також встановлено, що згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.01.2013 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ІFN0GК0000000004 від 31.01.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 і яка належить відповідачу ОСОБА_1

Згідно Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.01.2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на сьогоднішній день не виконано, предмет застави вилучений, але не реалізований (а.с.59), і про що також не заперечували в судовому засіданні самі сторони, жодного погашення заборгованості по кредиту не відбулося.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту, по нарахованих відсотках, штрафах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розміру нарахованої пені, то в даному випадку суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Між тим, відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 абз. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Тобто при вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно враховувати конкретну ситуацію, інтереси обох сторін та їх майновий стан, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення.

Беручи до уваги, що розмір нарахованої неустойки (пені) є значним в співвідношенні до розміру заборгованості по кредиту; що в судовому засіданні не доведено завдання позивачу збитків, та з врахуванням майнового стану відповідача, яка проживає у важких матеріально-побутових умовах, що підтверджується актом обстеження умов її проживання, що доглядає за перестарілою матірю та хворим чоловіком - суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України і зменшення розміру неустойки до 20000 дол.США.

У той же час, відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства України є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Станом на 02.02.2016 НБУ встановлено офіційний курс гривні за 100 (сто) доларів США 2544,8377 гривень.

Таким чином, слід стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ «Приват Банк» 142298,19 дол.США заборгованості за кредитним договором, що по курсу НБУ становить 3621257,99 грн., а саме: 55808,08 дол.США заборгованості по кредиту, 53845,86 дол.США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1518,74 дол.США заборгованості по комісії за користування кредитом, 20000 дол.США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 11,57 дол.США штраф (фіксована частина), 11113,94 дол.США штраф (процентна складова). В решті позову з вищенаведених мотивів слід відмовити.

Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі згідно поданих квитанцій.

На підставі наведеного ст.ст.514, 516, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 174, 197, 209, 213- 218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційни банк "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) 142298,19 дол.США (сто сорок дві тисячі двісті девяносто вісім доларів США 19 центів) заборгованості по кредитному договору № IFN0GK0000000004 від 31.01.2008 року, яка виникла станом на 31.07.2015 року, яка складається із: тіла кредиту 55808,08 дол.США; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 53845,86 дол.США; заборгованості за комісією за користування кредитом 1518,74 дол.США; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 20000 дол.США; штрафу (фіксована частина) 11,57 дол.США; штрафу (процентна складова) 11113,94 дол.США.

В решта позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) 3654,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2016 року.