Ухвала суду № 55436343, 02.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №214/8574/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження №22ц/774/294/К/16 ОСОБА_1

Категорія 22 (1) Доповідач Соколан Н.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:Соколан Н. О.

суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П.

за участю :секретаря Петренко К. І.,

позивача ОСОБА_2

та її представника ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання правочину недійсним .

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 21.08.2008 року вона подарувала відповідачу ОСОБА_4 свою квартиру, тому що потребувала грошей на своє лікування у звязку із поганим станом свого здоровя. Перед вчиненням правочину, вона домовилась зі своєю сестрою матірю відповідача що відповідач буде їй допомагати, регулярно відвідувати та надавати кошти на лікування, однак отримала від відповідача лише одноразову допомогу в розмірі 2000 грн.

За таких обставин просила суд визнати недійсним договір дарування квартири №257, яка розташована в будинку №2 по вул. Бульвару Вечірній в м. Кривому Розі, укладений між нею та відповідачем 21 серпня 2008 року та стягнути з неї на користь відповідача 2000 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом не досліджено всі обставини справи; не взято до уваги, що позивач уклала договір під впливом тяжкої для неї обставини на вкрай невигідних умовах з безоплатною передачею квартири відповідачу.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_5

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спору, суд встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 уклали договір дарування квартири 21.08.2008 року, за умовами якого, позивач подарувала, а відповідач прийняла в дар квартиру №257, яка розташована в будинку №2 по вул. Бульвар Вечірній, яка належала позивачеві на праві приватної власності, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за Р № 4574.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що дарування укладено з додержанням норм чинного законодавства,позивачем подано необґрунтований позов, оскільки позивач не довела, що в 2008 році саме під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася подарувала квартиру своїй племінниці, відповідачу по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір дарування квартири № 257, яка розташована в будинку № 2 по вул. Бульвар Вечірній, в м Кривий Ріг Дніпропетровської області укладено в письмовій формі та нотаріально посвідчено, як це передбачено вимогами ст. 657 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивачем ОСОБА_2 не було надано належних доказів на підтвердження вимог про визнання договору дарування недійсним.

Доводи в апеляційній скарзі щодо хворобливого стану дарувальника не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки договір дарування укладено в 2008 році, та на час укладання договору доказів, що волевиявлення ОСОБА_2 не було вільним щодо укладання саме договору дарування не надано, тому не має підстав для визнання цього договору недійсним. Крім того, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що з часу укладання договору дарування до теперішнього часу ОСОБА_2 не ставила питання про визнання договору дарування недійсним, що підтверджує ту обставину, що вона мала вільне волевиявлення на укладання договору дарування та настання відповідних правових наслідків.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування усіх обставин справи є безпідставним, спростовується матеріалами справи та висновками суду.

Договори дарування належать до безоплатних правочинів, за їх умовами обдаровані не мають перед дарувальниками будь-яких зобов'язань матеріального характеру. Тому доводи апеляційної скарги, щодо не взяття судом до уваги, що договір дарування укладено під впливом тяжкої для позивача обставини, а саме відсутності грошей на лікування у звязку із поганим станом свого здоровя є безпідставними, та спростовуються висновками суду.

Інших доводів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.

Суд в повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: