Рішення № 55434715, 29.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4704/15-ц Провадження № 22-ц/773/46/16 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П.Ю. Категорія: 27 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К. ,

суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.,

при секретарі Шугаловій О.М.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на рішення Ковельського районного суду від 22 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд з даним позовом покликаючись на те, що між банком і ОСОБА_3 05.12.2005 року був укладений кредитний договір № 22/5-ВМК, згідно з умовами якого відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 33100, доларів США в порядку та на умовах встановлених кредитним договором. 07.12.2005 року відповідач ОСОБА_3 отримала кредитні кошти. Згідно умов цього ж договору, відповідач ОСОБА_3 зобов'язувався повертати кредит та сплачувати платежі, передбачені договором кредиту, шляхом здійснення сплати необхідного платежу у валюті кредиту. Відповідно до Кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 454,88 доларів США.05.12.2005 року між відповідачем ОСОБА_3 та Банком було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору № 22/5-ВМК від 05.12.2005 року. Відповідно Додаткового договору відповідач сплачує комісію за надання та управління кредитом в розмірі 0,3 % від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісяця протягом всього строку користування кредитними коштами одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу. Попри взяті на себе зобов'язання, відповідач ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитним договором терміни. В зв'язку з цим, станом на 14 серпня 2015 року, заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед ПАТ КБ "Надра" складає 30721,41 доларів США, що за курсом НБУ становить 657322,85 грн.

Крім цього 05 грудня 2005 року з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_4, відповідно до умов якого Поручитель і Позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", у ПАТ КБ "Надра" розпочалась процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Рішеннм Ковельського міськрайонного суду від 22.10.2015 року позов задоволено.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 22/5-ВМК в сумі 30721,41 (тридцять тисяч сімсот двадцять один долар США 41 цент), що еквівалентно 657322 (шістсот п'ятдесят сім тисяч триста двадцять дві) гривні 85 копійок.

Проведено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у позові.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань основним боржником ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в солідарному порядку з боржника за кредитним договором та поручителя ОСОБА_4

Однак, такий висновок суду є помилковим.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 5 грудня 2005 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір № 22/5-ВМК, відповідно до умов якого банк надав останній кредит в сумі 33100,00 доларів США в порядку та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до договору, відповідач зобов'язувалась повертати кредит та сплачувати платежі, передбачені договором кредиту, шляхом здійснення перерахування на відповідний рахунок мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 454,88 доларів США, яку слід вносити до 05 числа поточного місяця. Кінцевий термін повернення кредиту - 04 грудня 2025 року (п. 3.3.1.- п. 3.3.4 Договору).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки 12% річних.

05 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та банком було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до п. 2 якого відповідач сплачує комісію за надання та управління кредитом в розмірі 0,3% від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісяця протягом всього строку користування кредитними коштами одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач ПАТ КБ «Надра» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 33 100 доларів СЩА, що сторонами не оспорюється.

Унаслідок невиконання ОСОБА_3 умов договору утворилась заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 14.08. 2015 року заборгованість становила 30 721.41 дол. США та складалася з заборгованості за кредитом в сумі 27596 дол. США., із заборгованості по відсотках - 272069.87 доларів США, заборгованості по комісії - 576.23 дол. США., нарахованої пені - 23262,52 грн. Також з розрахунку вбачається, що заборгованість утворилась унаслідок того, що відповідач починаючи з березня 2009 року вносила щомісячно меншу суму коштів, ніж передбачено договором (а.с. 13-16).

Відповідно до п. 3.3.2 Кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 454.88 доларів США (а.с. 8).

Однак, періодично, з метою погашення заборгованості, що виникла у попередніх місяцях, сума внесених відповідачем коштів значно перевищувала передбачений договором щомісячний платіж. Так, 28.09.2010 року останньою сплачено 1255.22 доларів США, 25.09.12 року сплачено 866.96 доларів США, 04.04.2013 року сплачено 655.61 доларів США.

Статтею 264 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Періодично сплачуючи кошти в більшому розмірі, відповідач вчиняла дії, які свідчать про визнання заборгованості, що виникла. Востаннє платіж, що перевищує встановлену договором суму, у розмірі 655.61 долар США сплачений 04.04.2013 року, тому перебіг позовної давності розпочався знову з цієї дати. З позовом до суду банк звернувся 31.08.2015 року, тобто з дотриманням строку позовної давності. Наведене спростовує доводи представника відповідача про наявність підстав для відмови у позові до основного боржника у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а.с. 13).

Судом встановлено, що 05.12.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 22/5-ВМК від 05.12.2005 року (а.с. 12).

У п.1.5. договору поруки зазначено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору № 22/5-ВМК від 05.12.2005 року.

Разом з тим, після укладення вказаного кредитного договору, 05 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та банком було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до п. 2 якого відповідач сплачує комісію за надання та управління кредитом в розмірі 0,3% від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісяця протягом всього строку користування кредитними коштами одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу. Тобто, додатковим договором передбачено ще один щомісячний платіж, а тому сукупна вартість кредиту збільшилася.

Виходячи з умов договору поруки, та умов додаткового договору, поручитель не ознайомлений з умовами додаткового договору, згоди на збільшення своєї відповідальності не давав, а зміст розділу 1 договору поруки указує на те, що поручитель зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 22/5-ВМК від 05.12.2015 року.

За таких обставин, відповідно до положень ч. І ст. 559 ЦК України, порука ОСОБА_4 припинилась, тому підстави для солідарного стягнення заборгованості за кредитиним договором з боржника та поручителя відсутні, а заборгованість за кредитним договором на підставі ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_3

При ухваленні судом рішення постановлено стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 9 859.84 грн. Однак, розмір судових витрат обчислений судом невірно. Із відмітки на позовній заяві вбачається, що позов подано 31.08.2015 року. Максимальний розмір судового збору на цю дату становив 3 654 грн., оскільки Закон України від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким було збільшено ставки судового збору, набрав чинності з 01.09.2015 року. Тому з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654 грн.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку заборгованості за кредитним договором та судових витрат в дохід держави.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ковельського районного суду від 22 жовтня 2015 року в даній справі у частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 22/5 ВМК від 05 грудня 2005 року в сумі 30721 (тридцять тисяч сімсот двадцять один) долар США 41 цент, що еквівалентно 657322 (шістсот п'ятдесят сім тисяч триста двадцять дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) судового збору.

В позові до ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: