Рішення № 5543248, 28.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" травня 2009 р. Справа № 10/097-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/097-09

за позовомЗакритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»;

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1;

простягнення 3 515,58 грн.

Представники:

від позивача:Хайнак Т.Л. представник за дов. № 2393 від 25.04.2008 р.;

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулося Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»ЗАТ КБ «ПриватБанк»з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за бланковим овердрафтовим кредитом в сумі 3515,58 грн.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що відповідач не виконує свої зобовязання за Договором НОМЕР_2 від 20 червня 2006 року (далі договір) та Додатку №7 до договору щодо погашення овердрафтового кредиту.

У судове засідання 28.05.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2009р. надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»відділення № 2 (надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Договір банківського рахунка НОМЕР_2 від 20 червня 2006 року, на підставі якого відкрито відповідачу поточний рахунок у національній валюті та здійснюється його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов договору.

Додаток №7 до договору від 20.06.2006р. передбачає Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтові обслуговування відповідача, а саме проведення платежів, здійснених з використанням корпоративної платіжної карти, понад залишок коштів на відкритому картковому рахунку останнього НОМЕР_3, за рахунок кредитних коштів банку в межах встановленого ліміту.

Згідно з п.1.3. додатку № 7, відповідачу встановлено ліміт у розмірі дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп. на корпоративну карту НОМЕР_4.

Відповідно до п.1.4 додатку № 7, період безперервного користування кредитними коштами становить 30 днів. Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором.

02.07.2008 року у відповідача виникла прострочена заборгованість по картковому рахунку НОМЕР_3 в сумі 2 496,53 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем станом на день винесення рішення сума боргу не погашена.

Позивач 21.10.2008 року направив на адресу відповідача повідомлення з вимогою погасити існуючий борг, яке залишено останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.5. додатку № 7 до договору, відповідач сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом у відповідності з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 додатку до договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом п.5.1 додатку № 7 передбачено, що у випадку порушення відповідачем зобов'язань за договором, в тому числі щодо своєчасного погашення кредиту, він сплачує на користь банку пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача: прострочений кредит - 2 496,53 грн., проценти - 614,13 грн. та пеню - 404,92 грн.

Позивач просить стягнути пеню за період з 02.07.08 р. по 06.02.09 р., але згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а отже відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2496.5302.07.2008 - 02.01.200918512.0 %0.066 %*302.86

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 302,86 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач не надав суду контррозрахунок, доказів сплати боргу, письмові пояснення по справі.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 2496,53 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 536, 549, 626, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 12/16, код 14359302) 2 496,53 грн. (дві тисячі чотириста девяносто шість гривень пятдесят три копійки) основного боргу, 614,13 грн. (шістсот чотирнадцять гривень тринадцять копійок) проценти, 302,86 грн.(триста дві гривні вісімдесят шість копійок) пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні) та 114,57 грн. (сто чотирнадцять гривень пятдесят сім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Привалов А. І.