Ухвала суду № 55432251, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16153/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бісем Телеком» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бісем Телеком» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомленні - рішення від 12 травня 2015 року №0000271504 та № 0000281504.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою к задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 12 травня 2015 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісем Телеком» щодо своєчасності сплати податків до бюджету, за результатами якої складено акт № 20/2655-15-05.

Як висновок проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Бісем Телеком» строків сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбаченого пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до Акту перевірки, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, 12 травня 2015 року податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

№ 0000271504, яким за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 133770,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 13377,00 грн. за платежем - податок на додану вартість;

№ 0000281505, яким за затримку на 84, 68, 61, 59, 41 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 167875,45 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33575,09 грн. за платежем - податок на додану вартість.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Крім того, нормами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами норм статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган під час проведення перевірки прийшов до висновку про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі:

податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року № 149326552213 - 133770,00 грн., граничний термін сплати 15.01.2015, сплачено 21.01.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 13377,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року № 149326552213- 304105,45 грн., граничний термін сплати 15.01.2015, сплачено 25.02.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 6821,09 грн.;

податкової декларації з ПДВ від 20.01.2015 № 9078693418 - 11894,30 грн., граничний термін сплати - 30.01.2015, сплачено 24.04.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 2373,86 грн.;

податкової декларації з ПДВ від 20.01.2015 № 9078693418- 54334,00 грн., граничний термін сплати - 30.01.2015, сплачено 06.04.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 10866,80 грн.;

податкової декларації з ПДВ від 20.01.2015 № 9078693418 - 33618,00 грн., граничний термін сплати - 30.01.2015, сплачено 01.04.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 6723,60 грн.;

податкової декларації з ПДВ від 20.01.2015 № 9078693418 - 33923,70 грн., граничний термін сплати - 30.01.2015, сплачено 30.03.2015, сума штрафної санкції (пені) складає 6784,74 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем, 20 січня 2015 року подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію за грудень 2014 року(№ 9078693418), в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з названого податку в сумі 133770,00 грн.

Зазначена суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість була сплачена товариством, згідно платіжного доручення від 20 січня 2015 року №3805 на суму 133770,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року № 826/5405/15, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 жовтня 2014 року №149326552213.

Отже, під час проведення перевірки та складанні спірних податкових повідомлень-рішень працівником податкового органу не було враховано оскарження ППР № від 29 жовтня 2014 року № 149326552213 в судовому порядку, що свідчить про неузгодженість грошового зобов'язання.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморахунків за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2015 року, за наслідками чого складено акт від 30 квітня 2015 року № 5827-20, з якого вбачається, що станом на 30 квітня 2015 року за позивачем обліковувалось позитивне сальдо на суму 39905,95 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському ГУ ДФС у м. Києві (вул. Лєскова,2, м.Київ, 01011 код ЄДРПОУ 39669867) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.02.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ісаєнко Ю.А.