Постанова № 55432007, 26.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 р. № 820/10129/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Люкс" до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати-Люкс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015, які прийняті на підставі висновків акту перевірки № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015;

- зобов'язати ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Карпати-Люкс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомленнярішення ґрунтуються на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив справу розглянути без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, чуд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Карпати-Люкс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Капітал Х" за період з 01.03.2015 по 31.03.2015.

Результати перевірки оформлені актом № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: підпункту 14.1.36 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, по взаємовідносинам з ТОВ "Капітал Х" за березень 2015 року в результаті чого ТОВ "Карпати-Люкс" завищено податок на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за березень 2015 року в сумі 3800080 грн та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року в сумі 82216 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.09.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 4750100,00 грн, з яких: основний платіж - 3800080,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 950020 грн; та № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 82216 грн.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Люкс", суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015, які прийняті на підставі висновків акту перевірки № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015, судом встановлено наступне.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно підпункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Карпати-Люкс" та ТОВ "Капітал Х" укладені договори поставки нафтопродуктів № КХ-0025 від 01.03.2015 та № КХ-0157 від 20.03.2015.

Відповідно до умов зазначених договорів, номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. договорів, товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

На виконання умов договору № КХ-0025 від 01.03.2015 сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №150331000000025 від 01.03.2015 на загальну суму 15767452,96 грн. у т.ч. ПДВ 2627908,83 грн.

На підтвердження виконання договору поставки № КХ-0025 від 01.03.2015, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів №150331000000025 від 31.03.2015.

Також в матеріалах справи міститься податкова накладна від 31.03.2015 № 31029, виписана ТОВ "Капітал Х" на адресу ТОВ "Карпати-Люкс" на загальну суму 15767452,96 грн.

Розрахунок по договору поставки №КХ-0025 від 01.03.2015 у березні 2015 року не здійснювався, у звязку із чим у позивача виникла кредиторська заборгованість на суму 15767452,96 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 за березень 2015 року.

Листом №118/03-КХ від 01.03.2015 ТОВ "Капітал Х" повідомив ТОВ "Карпати-Люкс" про те, що нафтопродукт, придбані останнім згідно договору № КХ-0025 від 01.03.2015 року знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпрнафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь який час на протязі дії вищевказаного договору. Також, ТОВ "Капітал Х" зазначив, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" про перехід права власності повідомлений.

20 липня 2015 між ТОВ "Карпати-Люкс" та ТОВ "Капітал Х" укладена додаткова угода до договору поставки нафтопродуктів № КХ-0025 від 01.03.2015 року за яким домовились п.5.1 договору викласти у наступній редакції: " 5.1 Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.03.2016 року".

На виконання умов договору № КХ-0157 від 20.03.2015 сторонами укладено додаткову угоду №150331000000157 від 20.03.2015, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару на загальну суму 7526323,80 грн. у т.ч. ПДВ 1254387,30 грн.

На підтвердження виконання договору поставки № КХ-0157 від 20.03.2015, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів №150331000000157 від 31.03.2015.

Також в матеріалах справи міститься податкова накладна від 31.03.2015 № 31161, виписана ТОВ "Капітал Х" на адресу ТОВ "Карпати-Люкс" на загальну суму 7526323,80 грн.

Розрахунок по договору поставки № КХ-0157 від 20.03.2015 не здійснювався, у звязку із чим у позивача виникла кредиторська заборгованість на суму 7526323,80 грн., що підтверджується оборотносальдовими відомостями по рахунку 63 за березень 2015 року.

Листом №119/03-КХ від 20.03.2015 ТОВ "Капітал Х" повідомив ТОВ "Карпати-Люкс" про те, що нафтопродукт, придбані останнім згідно договору № КХ-0157 від 20.03.2015 знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпрнафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору. Також, ТОВ "Капітал Х" зазначив, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" про перехід права власності повідомлений.

20 липня 2015 року між ТОВ "Карпати-Люкс" та ТОВ "Капітал Х" укладена Додаткова угода до Договору поставки нафтопродуктів №КХ-0157 від 20.03.2015, відповідно до якої п.5.1 договору викладено у наступній редакції: "5.1 Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.03.2016 року".

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 4550 від 19.01.2015. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися акт приймання-передачі наданих послуг № 03143 від 19.01.2015, протокол узгодження ціни від 31.03.2015, акт приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання № 01/1 від 31.03.2015.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізним підприємством ТОВ "Зелена Говерла" на підставі договору № ЗГ-КЛ-050115 від 01.01.2015. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт виконаних робіт від 31.03.2015.

Такод, транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізним підприємством ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору № 19 від 14.01.2015. На виконання договору складено акт здачі прийомки виконаних робіт №АР-0000217 від 31.03.2015 та реєстр №3 до акту №АР-0000217 від 31.03.2015.

Розрахунки за надані послуги перевезення та зберігання здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за березень 2015 року. Також, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які наявні в матеріалах справи.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Карпати-Люксс", про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН, які містять штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача. Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за березень 2015 року.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Карпати-Люкс" та ТОВ "Капітал Х" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Суд, дослідивши договори, укладені між позивачем та його контрагентами, вважає, що їх укладено відповідно до вимог діючого законодавства.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Суд не приймає посилання ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області на акт Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100 "Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Капітал Х", з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Карпати-Люкс" в цій частині - задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, щодо позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога поглинається вимогою про скасування.

Стосовно вимог про зобовязання ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Карпати-Люкс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних баз даних та інтегрованої картки інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 10 листопада 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кокруд".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про зобов'язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Карпати-Люкс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 3340/09-15-22-07/37183435 від 25.08.2015.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Люкс" до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.09.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников