ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2016 року Справа № 803/17/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_2, управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про скасування наказу в частині, поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1П.) звернулася в суд з позовом до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_2, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі УМВС України у Волинській області) про визнання незаконним звільнення з посади інспектора по звязках з громадськістю та громадськими формуваннями Шацького РВ УМВС України у Волинській області, скасування наказу начальника УМВС України у Волинській області від 05 листопада 2015 року № 322 о/с «По особовому складу» в частині звільнення, а також поновлення на посаді інспектора по роботі з населенням та громадськістю Шацького відділення Любомльського відділу Національної поліції у Волинській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УМВС України у Волинській області неправомірно наказом від 05 листопада 2015 року № 322 о/с «По особовому складу» звільнено позивача у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік), як таку, що не подала рапорт про приступлення до роботи та заяви на продовження служби в Національній поліції.
В поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову представник Головного управління Національної поліції у Волинській області предявлені позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ, вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільненні зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Враховуючи, що ОСОБА_1 не подала рапорту щодо приступлення до роботи та заяви щодо продовження служби в Національній поліції, вважає, що звільнення ОСОБА_1 було проведене у відповідності до вимог чинного законодавства. З наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом від 12 березня 2012 року № 68 о/с була прийнята на службу в органи внутрішніх справ на посаду слідчого Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області.
Наказом начальника УМВС України у Волинській області від 26 червня 2013 року № 193 о/с переведена на посаду інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України.
Наказом УМВС України у Волинській області від 06 травня 2015 року № 116 о/с «По особовому складу» позивачу надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17 квітня 2015 року по 03 березня 2018 року включно.
Наказом УМВС України у Волинській області від 05 листопада 2015 року № 322 о/с «По особовому складу», згідно із пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України.
Правовою підставою для звільнення позивача став ОСОБА_3 України «Про Національну поліцію», який набув чинності 07 листопада 2015 року.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1; ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2.
Згідно із додатками 1, 2 до зазначеної постанови утворено Головне управління Національної поліції у Волинській області та ліквідовано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
02 липня 2015 року прийнято ОСОБА_3 України «Про Національну поліцію». Даний ОСОБА_3 визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі звільнення, регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114).
Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до частини першої 47 Закону України «Про Національну поліцію», призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Проте, механізму скорочення атестованих працівників органів внутрішніх справ спеціальним законодавством не передбачено. У звязку з цим відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України при скороченні атестованих працівників органів внутрішніх справ у частині, яка не врегульована спеціальним законодавством, слід застосовувати аналогію закону, тобто використовувати правові акти, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Дана позиція відповідає вимогам рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/202 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або посадових осіб), відповідно до якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, повязаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.
Враховуючи, що спеціальним Законом не визначено строк попередження працівників органів внутрішніх справ про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, суд вважає, що працівники відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України повинні бути попереджені про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці.
Крім того, відповідно до пункту 17 Положення № 114 вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.
ОСОБА_3 України «Про Національну поліцію» не містить положень щодо гарантій вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років тощо, в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються конституційні принципи і загальні засади права.
Гарантії для даної категорії осіб передбачені Кодексом законів про працю України, зокрема, згідно із частиною третьою статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обовязкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що УМВС України у Волинській області були порушені права позивача в частині звільнення її зі служби в органах внутрішніх справ всупереч вимогам статті 49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України.
За таких обставин наказ УМВС України у Волинській області від 05 листопада 2015 року № 322 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади є протиправним і підлягає скасуванню.
Разом з тим, не підлягає до задоволення позовна вимога про зобовязання поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького відділення Любомльського відділу Національної поліції у Волинській області, оскільки позивач у правові відносини із Головним управлінням Національної поліції у Волинській області не вступала.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
ОСОБА_3 позивачем вимогу про поновлення її на посаді інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України не заявлено, суд, керуючись приписами частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України з 06 листопада 2015 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу законів про працю України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 05 листопада 2015 року за № 322 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями Шацького районного відділу УМВС України з 06 листопада 2015 року.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 ОСОБА_2 на посаді підлягає негайному виконанню.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
СуддяВ.В. Дмитрук
Судове рішення № 55431724, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 28.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/17/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: