Ухвала суду № 55422658, 01.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/2610/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Лиходєдова Андрія Вікторовича про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд роз'яснив позивачу, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи та звертаються до суду за захистом своїх прав, а не прав інваліда.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику, з тих підстав, що скаржником не було виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху в зв'язку з несплатою судового збору .

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції.

В обгрунтування своєї касаційної скарги зазначає, що пільги щодо сплати судового збору мають інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп. Отже його право на законного представника без доручення інваліда І групи закріплене у статті 172 Сімейного кодексу України, а отже не підлягає додатковому визнанню, в тому числі й судовим рішенням.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Доводи та зміст оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Лиходєдова Андрія Вікторовича про визнання дій протиправними.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка