ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2016 року м. Київ К/9991/21805/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-1670/5169/11 за позовом Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Приватне підприємство «Андора», про скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Приватне підприємство «Андора», про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 21.03.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.05.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 1.3 та 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 11 та 159 Кодексу адміністративного судочинства.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Полтаві проведена виїзна позапланова документальна перевірка Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1.3, 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, включеної до складу податкового кредиту у розмірі 176847,00грн; пункту 1.32 статті 1, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 221058,75грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на неправомірному формуванні валових витрат та податкового кредиту за спірними господарськими операціями з Приватним підприємством «Андора», з огляду на відсутність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у місті Полтаві складено акт від 25.06.2010 №376/23/05385996 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010 №0000582302/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82897,50грн., в тому числі за основним платежем - 55265,00грн., за штрафними санкціями - 27632,50грн.; від 08.07.2010 №0000642302/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 264414,90грн., в тому числі за основним платежем -176276,60грн., за штрафними санкціями - 88138,30грн.
За наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 №0089232302/1, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195244,44грн, в тому числі за основним платежем - 130162,96грн., за штрафними санкціями - 65081,48грн.; від 20.09.2010 №0000582302/1, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82897,50грн., в тому числі, за основним платежем - 55265,00грн, за штрафними санкціями - 27632,50грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
В процесі розгляду даної справи суди попередніх інстанцій, з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення операції з придбання позивачем транспортних та навантажувальних послуг у Приватного підприємства «Андора», дійшли висновку про відсутність належного документального підтвердження виконання спірних операцій, виходячи не лише з якогось окремого недоліку, а усіх доказів у їх сукупності, зокрема, з огляду на невідповідність первинних документів вимогам законодавства, недоведеність фактичного надання договірних послуг, відсутність в податкових накладних містять підпису особи, що їх склала.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності визначення позивачу суми податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень є правильними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-1670/5169/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 55422414, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/5169/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: