Ухвала суду № 55421760, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/55144/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Латишева Л.П.,

за участю:

представника позивача - Нижника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року

у справі №2а-11853/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДніпроАзот»)

до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «ДніпроАзот» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську (далі - відповідач), за участі третьої особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську (далі - третя особа), про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2010 року № 00022625301/0, № 0002272301/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську № 00022625301/0 від 14 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «ДніпроАзот» з податку на додану вартість в розмірі 2225776,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську № 0002272301/0 від 14 вересня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ВАТ «ДніпроАзот» з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 4354494,00 грн. Присуджено на користь ВАТ «ДніпроАзот» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року - без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинську було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року - без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ВАТ «ДніпроАзот» його правонаступником - ПАТ «ДніпроАзот».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

29 квітня 2010 року між ВАТ «ДніпроАзот» (постачальником) та ТОВ Компанією «Ресурс» (покупцем) був укладений договір поставки хімічної продукції № 140744, відповідно до умов якого ВАТ «ДніпроАзот» зобов'язалось поставити (передати у власність) на користь ТОВ Компанії «Ресурс» визначену цим договором продукцію виробничо-технічного призначення - аміак рідкий технічний у кількості 3200,00 тон загальною вартістю 10752000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 1792000,00 грн.), а ТОВ Компанія «Ресурс» зобов'язалось прийняти таку продукцію та оплатити її вартість в порядку і строки, передбачені цим договором (т.1 арк. справи 140-142).

30 квітня 2010 року на виконання умов вказаного договору ВАТ «ДніпроАзот» поставило (передало у власність) ТОВ Компанії «Ресурс» аміак рідкий технічний у кількості 3200,00 тон загальною вартістю 10752000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 1792000,00 грн.), що підтверджується актом прийому-передачі (т.1 арк. справи 143), та виписало податкову накладну № 4352 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 10752000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 1792000,00 грн.) (т.1 арк. справи 147).

Також, 29 квітня 2010 року між ВАТ «ДніпроАзот» (постачальником) та ТОВ Компанією «Ресурс» (покупцем) був укладений договір поставки хімічної продукції №140745, відповідно до умов якого ВАТ «ДніпроАзот» зобов'язалось поставити (передати у власність) на користь ТОВ Компанії «Ресурс» визначену цим договором продукцію виробничо-технічного призначення - карбамід марки Б у кількості 9570,00 тон загальною вартістю 24920280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 4153380,00 грн.), а ТОВ Компанія «Ресурс» зобов'язалось прийняти таку продукцію та оплатити її вартість в порядку і строки, передбачені цим договором (т.1 арк. справи 149-151).

30 квітня 2010 року на виконання умов вказаного договору ВАТ «ДніпроАзот» поставило (передало у власність) ТОВ Компанії «Ресурс» карбамід марки Б у кількості 9570,00 тон загальною вартістю 24920280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 4153380,00 грн.), що підтверджується актом прийому-передачі (т.1 арк. справи 152), та виписало податкові накладні № 4350 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 17108280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 2851380,00 грн.) та № 4351 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 7812000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 1302000,00 грн.) (т.1 арк. справи 155, 157).

Поставки хімічної продукції за умовами вказаних вище договорів здійснювалась на умовах (базисі) поставки: EXW - склад постачальника згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вказаними вище господарськими операціями були відображені позивачем у складі податковий зобов'язань квітня 2010 року на загальну суму 5945380,00 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року та додатком № 5 до неї (т.1 арк. справи 62-69), та враховані при розрахунку суми податку, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Дніпродзержинську від 26 липня 2010 року № 4825/103-т/23-407/05761620 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДніпроАзот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 183-216).

05 травня 2010 року аміак рідкий технічний у кількості 3200,00 тон та карбамід марки Б у кількості 9570,00 тон, поставлені позивачем на користь ТОВ Компанії «Ресурс», були повернуті позивачу, що підтверджується актами повернення товару від 05 травня 2010 року (т.1 арк. справи 144, 153).

В свою чергу, 05 травня 2010 року ВАТ «ДніпроАзот» виписало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 30 квітня 2010 року № 4352 (по договору від 29 квітня 2010 року № 140744) та від 30 квітня 2010 року №43510 та № 4351 (по договору від 29 квітня 2010 року № 140745), згідно яких були зменшені податкові зобов'язання продавця (позивача) та податковий кредит покупця на 1792000,00 грн., 2851380,00 грн. та 1302000,00 грн. (т.1 арк. справи 148, 156, 158).

Відповідні коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сторону зменшення були відображені позивачем у рядку 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року та додатку № 1 до неї, у зв'язку з чим, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду склала від'ємне значення у розмірі 4369135,00 грн. (рядок 18.2) (т.1 арк. справи 76-82).

20 липня 2010 року ВАТ «ДніпроАзот» подало до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, у якій звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань - 62741922,00 грн. (рядок 9); усього податкового кредиту - 62727281,00 грн. (рядок 17); різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду склала позитивне значення у розмірі 14641,00 грн. (рядок 18.1); залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, склав 4354494,00 грн. (рядок 24); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 4354494,00 грн. (рядок 25.1) (т.1 арк. справи 83-86).

Достовірність нарахування позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у червні 2010 року, а також правильність визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту у червні 2010 року була підтверджена довідкою ДПІ у м. Дніпродзержинську від 10 серпня 2010 року № 5156/121-т/23-407/05761620 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДніпроАзот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року (т.1 арк. справи 159-182).

Разом з цим, ДПІ у м. Дніпродзержинську була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «ДніпроАзот» з питань правомірності включення до складу податкових зобов'язань у травні 2010 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Компанією «Ресурс» «до зменшення», що вплинуло на заявлену суму податку на додану вартість до відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, за результатами якої складений акт № 5959/134-т/23-407/05761620.

За висновками вказаного акту перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1.8 статті 1, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року (рядок 25.1) на 4354494,00 грн. та донараховано податок на додану вартість у сумі 1590886,00 грн., у тому числі: за травень 2010 року - 1576245,00 грн., за червень 2010 року - 14641,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що законодавством не передбачено підстав для підтвердження та, відповідно, отримання бюджетного відшкодування ВАТ «ДніпроАзот» по взаємовідносинам з ТОВ Компанією «Ресурс», оскільки за даними автоматизованої бази державної податкової інспекції, згідно даних програмного забезпечення «Бест звіт for Oracle» декларація ТОВ Компанії «Ресурс» з податку на додану вартість за травень 2010 року значиться «недійсною», що свідчить про те, що ТОВ Компанія «Ресурс» не відобразила взаємовідносини з ВАТ «ДніпроАзот» «до зменшення податкового кредиту» за квітень 2010 року.

14 вересня 2010 року ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002272301/0, яким згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила ВАТ «ДніпроАзот» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2010 року на 4354494,00 грн.

14 вересня 2010 року ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002262301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «ДніпроАзот» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2225776,00 грн., у тому числі: 1590886,00 грн. за основним платежем, 634890,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: положеннями пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено обов'язок постачальника здійснити відповідне коригування податкових зобов'язань та надіслати отримувачу товарів розрахунок відкоригованого значення податку, з урахуванням того, що вказаний Закон не ставить таке коригування в податковому обліку постачальника в залежність від здійснення коригування податкового кредиту отримувачем товарів та подання ним відповідної податкової звітності; в акті перевірки податковий орган не заперечував правильності формування позивачем податкового кредиту, з урахуванням розміру якого була сформована сума бюджетного відшкодування, та сплата позивачем цієї суми податку на користь його постачальників товарів (робіт, послуг) в попередніх податкових періодах.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1.6-1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з положеннями підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем були дотримані вказані положення Закону та проведені коригування податкових зобов'язань у податковому періоді, у яких відбулось повернення продукції - а саме у травні 2010 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в акті перевірки податковий орган не заперечував правильності формування позивачем податкового кредиту, з урахуванням розміру якого була сформована сума бюджетного відшкодування, та сплата позивачем цієї суми податку на користь його постачальників товарів (робіт, послуг) в попередніх податкових періодах, а правомірність формування податкових зобов'язань у квітні 2010 року по господарських операціях з ТОВ Компанією «Ресурс» була підтверджена довідкою ДПІ у м. Дніпродзержинську від 26 липня 2010 року № 4825/103-т/23-407/05761620. Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що за даними автоматизованої бази державної податкової інспекції, згідно даних програмного забезпечення «Бест звіт for Oracle» декларація ТОВ Компанії «Ресурс» з податку на додану вартість за травень 2010 року значиться «недійсною», що свідчить про те, що ТОВ Компанія «Ресурс» не відобразила взаємовідносини з ВАТ «ДніпроАзот» «до зменшення податкового кредиту» за квітень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не ставить коригування податкових зобов'язань в податковому обліку постачальника в залежність від здійснення коригування податкового кредиту отримувачем товарів та подання ним відповідної податкової звітності, з урахуванням того, що матеріали справи містять копії належним чином оформлених податкових декларацій ТОВ Компанії «Ресурс» з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року з розшифрофками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) та розрахунками коригування сум податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказані податкові періоди, з яких вбачається, що у квіті 2010 року ТОВ Компанії «Ресурс» задекларувало податковий кредит по господарських операціях з ВАТ «ДніпроАзот» у сумі 5946626,30 грн., а у травні 2010 року здійснила коригування податкового кредиту в сторону зменшення по господарських операціях з позивачем на таку ж суму (т.2 арк. справи 2-16). Вказані податкові декларації з податку на додану вартість були надіслані ТОВ Компанією «Ресурс» до органу державної податкової служби засобами поштового зв'язку, що підтверджується супровідним листом, повідомленням про вручення рекомендованого податкового відправлення, фіскальним чеком, описом вкладення (т.2 арк. справи 16-20).

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна