У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 127/27314/15-а
02 лютого 2016 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Курко О. П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам частини 6 статті 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 15 січня 2016 року залишено апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Станом на 02 лютого 2016 року недоліки апеляційної скарги не усунуто, вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2016 року не виконано. При цьому, 26 січня 2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшла заява про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою до ухвалення рішення у справі. Заява мотивована тим, що процес бюджетних призначень є тривалим в часі, а тому виконати ухвалу суду від 15 січня 2016 року у п'ятиденний строк з дня її отримання у Департаменту немає можливості, тоді як Держархбудінспекція України фінансується за рахунок коштів державного бюджету та протягом першого кварталу 2016 року користується тимчасовим кошторисом до затвердження Міністерством фінансів України бюджетного розпису на поточний рік.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеної норми випливає, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Порядок фінансування скаржника не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.
Варто зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
Окрім того, до заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником не додано жодного доказу на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого матеріального стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.
Враховуючи, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, вважаю, що в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору потрібно відмовити.
Отже, станом на 02 лютого 2016 року скаржником зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Варто звернути увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,
У Х В А Л И В :
1.Відмовити Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
2.Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя-доповідач Курко О. П.
Судове рішення № 55420478, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/27314/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: