Ухвала суду № 55420073, 27.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2802/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та 3-ї особи Комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у введенні об'єкту в експлуатацію та зобов'язання безкоштовно провести реєстрацію права власності самовільно збудованого об'єкта,-

В С Т А Н О В И В:

18.05.2015р. ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції ДАБК в Одеській області (правонаступник - Департамент ДАБІ в Одеській області) та 3-ї особи КП «Овідіопольське РБТІ» в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати неправомірними дії Інспекції ДАБК в Одеській області, які пов'язані з відмовою у введенні в експлуатацію будинку садибного типу №67, розташованого в СОГ «Волна»,24л, с. Молодіжне, Овідіопольського району Одеської області;

- зобов'язати Інспекцію ДАБК в Одеській області безкоштовно провести реєстрацію права власності об'єкта - садового будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 26.11.2012р. Овідіопольське РБТІ склало технічну документацію на самовільну споруду - садовий будинок АДРЕСА_1. В листопаді 2012р., вересні 2013р. та серпні 2014р. («на гарячу лінію»), з метою введення в експлуатацію цього об'єкта, збудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, позивач звертався до Інспекції ДАБК в Одеській області із відповідними заявами та подавав декларації, однак відповідач своїми листами 29.12.2012р. (вих.№01/11-9635), без вих.№ (дати і підпису) і 19.08.2014р. фактично відмовив йому у прийняття в експлуатацію самочинно збудованого ним об'єкту спочатку у зв'язку із відсутністю письмової згоди заявника на обробку персональних даних, потім з підстав порушення при самочинному будівництві норм ДБН-360-92**, а потім в зв'язку із припиненням дії п.9 розділу 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_2 21.10.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

30.09.1997 року рішенням виконкому Молодіжнінської сільської ради №120 ОСОБА_2 було безкоштовно виділено у приватну власність земельну ділянку у садівничому кооперативі «Волна» пл.0,06 га, а 20.12.2001р. останньому видано державний акт РЗ №625005 на право власності на цю земельну ділянку.

Далі, протягом 2002 року позивач, без будь-яких дозвільних документів та проекту, самовільно збудував на вказаній вище земельній ділянці садовий будинок з господарськими спорудами загальною площею 63,4 кв.м.

В листопаді 2012 року позивач звернувся до КП «Овідіопольське РБТІ» із заявою про видачу йому технічного паспорта на самовільно збудований садовий будинок.

26.11.2012 року КП «Овідіопольське РБТІ» видало позивачу технічний паспорт на цей будинок, а 03.12.2012 року - склало відповідний висновок про самовільне будівництво.

24.12.2012р. ОСОБА_2 звернувся до Інспекції ДАБК в Одеській області із заявою про прийняття до експлуатації цього самочинно збудованого об'єкту, розташованого в АДРЕСА_1, СОГ «Волна», до якої додав відповідну декларацію, однак, за результатами розгляду цієї заяви Інспекцією ДАБК була надана відповідь №01/11-9635 від 29.12.2012р., в якій повідомлялось про неможливість зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації у зв'язку із відсутністю письмової згоди заявника на обробку персональних даних.

11.09.2013р., зі слів позивача, останній повторно звернувся до Інспекції ДАБК в Одеській області із аналогічною заявою про прийняття в експлуатації самочинно збудований ним садовий будинок, але відповідач своїм листом, який не містить вих.№, дати і навіть підпису, нібито знову фактично відмовив йому у задоволенні і цієї заяви, але вже з підстав порушення заявником при самочинному будівництві норм ДБН-360-92**.

Не оскарживши у будь-який спосіб вказані вище відповіді відповідача, представник позивача 16.09.2014р. звернувся на «урядову гарячу лінію» ДАБІ України із аналогічною усною заявою про надання роз'яснень щодо процедури оформлення самовільно побудованих об'єктів.

Проте, 19.09.2014р. на адресу позивача надійшов лист №40-19-4286, в якому ДАБІ України повідомила останнього про те, що норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка давала можливість до 31.12.2013р. безоплатно прийняти в експлуатацію самочинно побудовані об'єкти, збудовані до 12.03.2011р., припинила свою дію.

Не погоджуюсь з вказаними вище діями Інспекції ДАБК в Одеській області щодо відмови стосовно введення в експлуатацію об'єкта, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості, недоведеності та безпідставності позовних вимог та, відповідно з правомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, процедура та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, збудованих до 31.12.2009р. без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012р., а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж передбачена Порядком, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України №91 від 24.06.2011р., зареєстрованим в МЮУ 11.07.2011р. №830/19568.

Як слідує зі змісту п.п3.1-3.7 розділу ІІІ цього Порядку, прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 05.08.1992р. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами ДАБІ України за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992р. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. Замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 кв.м. включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 кв.м. включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності). Інспекція розглядає документи, зазначені у п.3.2 цього розділу, та приймає протягом 30-ти днів з дати їх подання рішення про реєстрацію декларації або її повернення. Дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею. Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у т.ч. у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. У разі прийняття рішення про повернення декларації Інспекція у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 24.12.2012р. ОСОБА_2 звернувся до Інспекції ДАБК в Одеській області із заявою про прийняття до експлуатації самочинно збудованого ним садового будинку АДРЕСА_1, до якої додав відповідну декларацію, однак, за результатами розгляду цієї заяви Інспекцією була надана відповідь від 29.12.2012р. №01/11-9635, в якій повідомлялось про неможливість зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації у зв'язку із відсутністю письмової згоди заявника на обробку персональних даних, що, в свою чергу, повністю відповідає положенням п.п.3.1,3.2,3.4.,3.5 Розділу 3 «Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» №95 від 19.03.2013р.

При цьому, одночасно слід звернути увагу й на те, що як видно з матеріалів справи, вказану вище відповідь Інспекції ДАБК в Одеській області №01/11-9635 від 29.12.2012р. позивач до цього часу у будь-який спосіб, в т.ч. і по цій справі, не оскаржив.

Також, судовою колегією зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів встановлено, що зі слів позивача, він 11.09.2013р. нібито повторно звертався до Інспекції ДАБК в Одеській області із аналогічною заявою (та декларацією) про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого ним садового будинку, але відповідач своїм листом нібито знову відмовив йому у задоволенні і цієї заяви, але вже з підстав порушення ним при самочинному будівництві норм ДБН-360-92**.

Проте, як видно з матеріалів справи, зазначена вище заява позивача від 11.09.2013р. та додана до неї декларація не містить ні дати, ні штампу ІДАБК з відповідним вхідним номером, ні жодного підпису відповідальної посадової особи Інспекції. Не містить будь-яких обов'язкових реквізитів (т.б. вих.№, дати, підпису і печатки) і наданий позивачем лист-відповідь Інспекції.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не може прийняти до уваги надані позивачем до суду зазначені вище документи (т.б. заяву від 11.09.2013р., декларацію та відповідь ІДАБК без вих.№, дати, підпису і печатки), розцінює їх критично та вважає їх недостовірними, оскільки позивач, в даному випадку, взагалі не довів жодними належними доказами цей факт його повторного звернення до відповідача та, як вже зазначалося вище, у будь-який спосіб не оскаржив ні ці дії, ні цю відмову Інспекції.

Крім того, судами обох інстанцій по справі також встановлено, що представник позивача 16.09.2014р. звертався на «урядову гарячу лінію» ДАБІ України із усною заявою про надання роз'яснень щодо процедури оформлення самовільно побудованих об'єктів і вже 19.09.2014р. отримав мотивовану відповідь, в якій повідомлялося про те, що норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка давала можливість до 31.12.2013р. прийняти в експлуатацію самочинно побудовані об'єкти, збудовані до 12.03.2011р., припинила свою дію.

Доводи ж позивача про те, що лист ДАБІ України від 19.09.2014р. №40-19-4286 нібито підтверджує відповідь Інспекції ДАБК в Одеській області, викладену в листі без вх.№, дати і підпису, судова колегія теж, в свою чергу, вважає необґрунтованими, з огляду на те, що цей лист носить виключно лише інформативний характер щодо терміну дії окремої норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підтверджує лише тільки факт припинення дію нормиа, що давала Інспекції можливість до 31.12.2013 року прийняти в експлуатацію самочинно побудовані об'єкти, збудовані до 12.03.2011 року.

До того ж, одночасно слід звернути увагу й на той факт, що відповідно до приписів Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» від 13.01.2015р. №92-VIII, п.9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтю 4 було викладено в новій редакції: « 9. Орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31.12.2015р. безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05.08.1992р. до 12.03.2011р.; збудовані до 12.03.2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому, технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв. м. включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 кв. м. включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

Окрім того, необхідно звернути увагу й на наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 24.04.2015 року, яким затверджено «Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, яким встановлений спрощений порядок проведення технічного обстеження».

Так, у відповідності до п.1 розділу ІІІ вказаного вище Порядку №79, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом Державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною в Додатку 3 до цього Порядку.

Проте, як встановлено судами обох інстанцій, позивач з початку дії Закону України 13.01.2015р. №92-VIII, т.б. з лютого 2015 року, не звертався до відповідача із заявою про прийняття до експлуатації свого самовільно збудованого садового будинку та відповідно належним чином оформлену декларацію не подавав.

Також, при цьому ще слід врахувати й той факт, що позивач, самовільно збудувавши у 2002 році садовий будинок, вперше звернувся до органу БТІ та Інспекції ДАБК лише в листопаді 2012р. (т.б. майже ніж через 10 років) та, не оскарживши у будь-який спосіб відмовну відповідь ІДАБК від 29.12.2012р., фактично аж у вересні 2014 року звернувся до ДАБІ України (на «гарячу лінію») і то, виключно тільки за роз'ясненнями, тобто жодних належним чином оформлених декларацій про готовність самовільно збудованого об'єкту до експлуатації останній в період з січня 2013 року по день звернення до суду (т.б. до 18.05.2015р.) до Інспекції ДАБК в Одеській області не подавав. Належних і беззаперечних доказів зворотного позивач до судів обох інстанцій не надав. Не містяться такі докази і в матеріалах справи.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні неконкретизованих позовних вимог щодо визнання протиправними дій Інспекції ДАБК в Одеській області (правонаступник - Департамент ДАБІ в Одеській області), пов'язаних з відмовою у введенні в експлуатацію самовільно збудованого садового будинку.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Інспекції ДАБК в Одеській області безкоштовно провести реєстрацію права власності спірного садового будинку, то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, також вважає їх необґрунтованими та взагалі безпідставними, оскільки ні «Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (затв. Постановою КМУ від 09.07.2014р. №294), ні жодним іншим нормативно-правовим актом, не передбачено повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю вирішувати питання, пов'язані із державною реєстрацією права власності.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко