Ухвала суду № 55420028, 27.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5947/15

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представників позивача Лакізи А.В. та Шершньова В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» до Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (третя особа Лиманська сільська рада) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» (далі ТОВ «Молокозавод») звернулось до суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі Відділ Держгеокадастру) про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування коефіцієнта функціонального використання для земель комерційного призначення 2,5 при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,287 га для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу «Мрія» в рекреаційній зоні с. Лиман Татарбунарського району Одеської області, а також зобов'язання Відділу Держгеокадастру видати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,287 га, яка розташована за названою вище адресою, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для земель рекреаційного призначення 0,5.

В обґрунтування позову зазначалось, що 1 червня 2006 року між Лиманською сільською радою та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,287 га, яка розташована в курортній зоні «Катранка» в межах с. Лиман, Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Відділом Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області ГУ Держземагенства в Одеської області 22 вересня 2014 року був складений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки за № В-Н-842, згідно якого була визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою з застосуванням коефіцієнту 2,5, що тягне підвищення розміру орендної плати за оренду земельної ділянки. На думку позивача, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки від 22 вересня 2014 року № В-Н-842 складений з порушенням вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11. Названа земельна ділянка використовується позивачем у рекреаційних цілях та є земельною ділянкою рекреаційного призначення, а тому при визначені грошової оцінки вказаної земельної ділянки необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання як для земель рекреаційного призначення 0,5.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року позовні вимоги ТОВ «Молокозавод» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області від 22 вересня 2014 року № В-Н-842. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, генеральний директор ТОВ «Молокозавод» в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми матеріального права, а саме вимоги Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 червня 2009 року № 330, Земельного кодексу України та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року № 377. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову в апеляційному порядку не оскаржено.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник третьої особи просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 1 червня 2006 року між Лиманською сільською радою та ТОВ «Молокозавод» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення загальною площею 4,287 га, розташовану в курортній зоні «Катранка» в межах с. Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Названу земельну ділянку передано позивачу у довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування майнового комплексу бази відпочинку туристичного комплексу «Мрія» (а. с. 13-17).

Відповідно до Додаткової угоди до договору оренди землі несільськогосподарського призначення від 21 січня 2008 року позивачу визначено орендну плату у розмірі 83868 грн. 51 коп., що складає 6,655% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 26).

Рішенням Лиманської сільської ради від 12 липня 2013 року № 525-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а рішенням сільської ради від 28 листопада 2013 року № 577-VІ затверджені ставки оренди землі комунальної власності в межах с. Лиман на 2014 рік.

На підставі названих вище рішень Лиманської сільської ради, 22 вересня 2014 року Відділом Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № В-Н-842, згідно якого нормативна оцінка земельної ділянки під забудовою становить 5196077 грн. 12 коп.. При визначенні нормативної грошової оцінки землі відповідачем застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5, як для земель комерційного використання (а. с. 36).

25 вересня 2014 року Лиманською сільською радою на адресу позивача було направлено пропозицію щодо внесення змін до Договору оренди землі від 1 червня 2006 року в частині розміру орендної плати з наданням проекту додаткової угоди до останнього (а. с. 31-32).

Вирішуючи справу в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Молокозавод» про зобов'язання Відділу Держгеокадастру видати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки площею 4,287 га із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для земель рекреаційного призначення 0,5, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено підстав застосування названого коефіцієнту і, крім того, суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень і здійснювати замість нього покладені на цього суб'єкта владні управлінські функції.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 19 названого Кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 ЗК України).

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262).

Відповідно до п. 3.5 названого Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Згідно Розділу 1 названої вище Інструкції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначаються Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до ст. 15 названого Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 18, 20, 23 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, щодо розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договору оренди земельної ділянки, на замовлення ТОВ «Молокозавод» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу «Мрія» на території курортної зони «Катранка» Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яку затверджено рішенням Лиманської сільської ради (а. с. 81-87).

Крім того, рішенням Лиманської сільської ради від 12 липня 2013 року № 525-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а рішенням сільської ради від 28 листопада 2013 року № 577-VІ затверджені ставки оренди землі комунальної власності в межах с. Лиман на 2014 рік.

На підставі названих вище рішень Лиманської сільської ради, 22 вересня 2014 року Відділом Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № В-Н-842 (а. с. 36).

Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України.

Відповідно до п. 1 названого Положення Державне агентство земельних ресурсів України (далі Держземагентство України) забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Підпунктом 6 п. 4 Положення визначено, що Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.

Пунктом 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель видавався відповідним управлінням Держземагенства.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, визначення у названому документі коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки віднесено до повноважень відповідного управління Держземагенства, а тому суд не вправі самостійно визначати цей коефіцієнт, здійснюючи замість суб'єкта владних повноважень покладені на останнього владні управлінські функції.

Крім того, апеляційний суд враховує, що задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Молокозавод» в частині визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області від 22 вересня 2014 року № В-Н-842, суд першої інстанції виходив з того, що коефіцієнт функціонального використання наданої позивачу в оренду земельної ділянки має визначатися як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.

При цьому постанову суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача, в тому числі стосовно наведених вище мотивів прийняття рішення в цій частині, в апеляційному порядку позивачем не оскаржено, що унеможливлює задоволення апеляційним судом позовних вимог ТОВ «Молокозавод» в частині зобов'язання відповідача видати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої підприємством земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для земель рекреаційного призначення 0,5.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 1 лютого 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко