Рішення № 5541869, 09.02.2009, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 лютого 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді – Шульженко Л.Б.

при секретарі - Харибіної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №7» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до КП «Житлово-ремонтне управління №7» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1221 грв.27 коп., за період з 1 липня 2005 року по 1 грудня 2007 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, відмовляються сплатити вказану заборгованість, яка виникла станом на 1 грудня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, посилаючись на те, що письмову угоду про надання комунальних послуг позивач з ним не складав, ніяких послуг не надавав, отже він не має права вимагати від нього будь-якої сплати. При цьому звернувся з зустрічним позовом і просив зобов»язати КП «ЖРУ№7» сплатити йому витрати по ремонту квартири в сумі 3174 грв., а також стягнути моральну шкоду в сумі 30000грв.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу у їх відсутність, про що письмово повідомили суд. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надійшло. Отже суд розглядає справу у їх відсутність, відповідно до ст..169 ЦПК України.

Представник КП «ЖРУ№7» зустрічний позов не визнав та стверджував, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником будинку №3 по вулиці Саратовська в м.Єнакієве на підставі рішення Єнакіївської міської ради від 24 січня 2003 року №4/6-39, згідно з яким затверджено список будинків, переданих у комунальну власність підприємству «Житлово-ремонтне управління №7», де в додатку №3 значиться і будинок № 3 по вулиці Саратовська в м.Єнакієве (а.с.180,181-182). Отже спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (далі Закон», яким визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов»язки.

У ст..1 Закону зазначено, що власник будинку це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та распорядження будинком, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

У ст..19ч.2 Закону вказано, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п.5,п.3 ст.20 Закону споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, вирішуючи питання про характер правовідносин, оскільки відповідач стверджував, що позивач не є фактичним власником будинку, відповідно до положень вищевказаного Закону, позивач, відносно будинку, в якому проживають відповідачі, є власником, що підтверджується рішенням Єнакіївської міської ради.

Згідно ст..160-162 Житлового Кодексу України, ст..10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир/будинків/ здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, незалежно від форм власності.

Згідно з п.17 Правил власники квартир багатоквартирних будинків зобов»язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Відповідачі є власниками приватизованої квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 3 січня 1994 року (а.с.178) і на їх ім.»я відкрито особовий рахунок №7670 /а.с.6,8/, але вони, користуючись наданими послугами, плату за них не вносять.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт, що позивач надає всім мешканцям цього будинку, тобто і відповідачам, комунальні послуги, які включають у себе прибирання прибудинкової території, вивезення твердого побутового сміття, електрозабезпечення місць загального користування, дератизація, дезинфекція, підготовка будинку до зими та інші, а всього 17 видів послуг, зазначених у переліку, наданому суду з тарифами, погодженими з органом місцевого самоврядування (а.с.16,17). Відповідач не спростував доводи позивача про надання комунальних послуг.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на відсутність письмового договору про технічне обслуговування будинку з наступних підстав.

Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні встановлено, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг и користування такими послугами, які витікають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов»язання по наданню таких послуг, а відповідачами, будучи споживачами цих послуг, зобов»язання по їх оплаті не виконуються.

Згідно ст..510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов»язанні має одночасно і права і обов»язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов»язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У даному випадку позивач виконав свої зобов»язання, тому має законні підстави вимагати від відповідачів плати за користування наданими послугами.

Згідно розрахунку відповідачі мають заборгованість з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 липня 2005 року по 1 грудня 2007 року в сумі 1221 грв.27 коп. Вказану суму суд вважає стягнути з відповідачів у повному обсязі.

Вирішуючи питання за зустрічним позовом ОСОБА_1, суд вважає, що позов про стягнення з КП «ЖРУ№7» матеріальної шкоди в сумі 3174 грв. та моральної шкоди в сумі 30000 грв. задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не надав суду доказів матеріальних витрат на проведений ремонт спірної квартири, які роботи проведені, у зв»язку з чим і яка вартість кожної роботи.

На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215 ЦПК України, ст..160-162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про приватизацію державного жилого фонду», суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №7» м.Єнакієве вулиця Єрмішина,22а, р/р НОМЕР_1 в ДОД ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» м.Київ, ОКПО 31872242, МФО 380805 , заборгованість в сумі 1221 грв.27 коп., та за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грв., а також судовий збір на користь держави в сумі 51 грв.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №7» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: