Рішення № 55414849, 02.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження : 22ц/790/1022/16 Головуючий 1-ї інстанції - Богдан М.В.

Справа № 2-641/5936/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що у березні 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого відповідачу були надані кошти в розмірі 67 670 грн. на термін до 04 березня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими цим договором.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 19 травня 2015 року склалась заборгованість в сумі 754 156,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 77 358,37 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 185 154,03 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 26 942,14 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 464 701,96 грн.

Представник відповідача проти позову заперечувала з посиланням на пропущення строку позовної давності.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування обставин по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 03 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір № SAMDN40000012010015 про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної карти «АвтоРозстрочка», за умовами якого банк надає клієнту пакет послуг, для чого відкриває клієнту картковий рахунок і видає клієнту платіжну карту на умовах: тип карти - «АвтоРозстрочка», вид карти - особова, строк дії карти - два роки, валюта карткового рахунку - гривня.(п.1.1 Договору).

В розмірі платіжного ліміту карткового рахунку клієнт або його довірена особа використовують карту як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги) для перерахунку засобів з карткового рахунку на рахунки інших осіб і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін і законодавством України(п.2.1 Договору).

Клієнту або його довіреній особі банком надаються послуги: поповнення карткового рахунку, підключення до системи Internet-banking (Приват-24), Mobile-banking шляхом отримання кодів доступу в банкоматах банку; надання кредитного ліміту на умовах, які будуть вказані в додатковій угоді до даного договору. Операції по картковому рахунку здійснюються у відповідності з діючим законодавством, Правилами користування платіжними картами (п.2.2 Договору).

Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з тарифами банку, правилами, які зобов'язується виконувати (п.3.1 Договору).

Пунктом 6 кредитного договору клієнт зобов'язався за кредитному ліміту, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, Правилами користування платіжними картами і Тарифами банку.

Згідно п. 8.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання банком і клієнтом цього договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

05 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до даного договору, згідно якої банк надає клієнту кредитний ліміт «Торговий фіксований» в сумі 76 636,44 грн. на строк до 04.03.2014 року включно, у вигляді не відновлюваної кредитної лінії - на придбання автомобіля. Процентна ставка по кредитному ліміту встановлюється у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредитному ліміту із розрахунку 360 днів на рік, а також щомісячно в розмірі 0,5 % від суми виданого кредитного ліміту, комісії за резервування засобів у відповідності з п. 31 даної угоди і винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 39 даної угоди (а.с.8).

Погашення заборгованості за цією угодою здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, за який приймається період з 01 по 20 число кожного місяця клієнт повинен вносити на картковий рахунок грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1647,68 грн. для погашення заборгованості по даній угоді, яка складається із заборгованості по кредитному ліміту, відсоткам, винагороди, комісії (п.1.2.Додаткової угоди).

Клієнт зобов'язується використовувати кредитний ліміт на цілі, указані в п. 1.1 угоди, виплачувати відсотки за користування кредитним лімітом згідно з п. 1.1, 16.1, 16.2, 16.3, 22, 25 даної угоди, погашення кредитного ліміту провести в порядку, сумах і строки, передбачені п. 1.1, 16.3 даної додаткової угоди. За користування кредитним лімітом в період з дати списання засобів з карткового рахунку до дати погашення кредитного ліміту клієнт щомісячно в період сплати сплачує проценти в розмірі, вказаному в п. 1.1, 16.1,16.2, 16.3, 22,23 даної угоди. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого п. п. 17.2, 17.3 даної угоди, банк має право нарахувати, а клієнт зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми поточної заборгованості по кредитному ліміту.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Станом на 19 травня 2015 року згідно наданого розрахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 має заборгованість за даним кредитним договором в загальному розмірі 754 156,50 грн., із яких прострочена заборгованість за кредитом 77 358,37 грн., прострочена заборгованість за процентами 185154,03 грн., заборгованість по пені 464 701,96 грн.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторонами визнається, що у липні 2015 року позивачем реалізовано зазначений транспортний засіб і на погашення заборгованості за кредитом (відсотками )спрямовано 15 956,00 грн. виручених від його реалізації (а.с.92).

ОСОБА_2 належним чином взяті на себе за кредитним договором зобов'язання не виконував та своєчасних платежів у рахунок погашення заборгованості по кредиту не здійснював, що підтверджується випискою з особового рахунку щодо надходження коштів (а.с.89-93).

Відповідачем та його представником, у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано належних і допустимих доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції щодо погашення тіла кредиту, відсотків за його користування.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції, щодо пропуску Банком строку позовної давності, на застосуванні яких заявила представник відповідача, та відмови у задоволенні позову з цих підстав, колегія суддів вважає, що в своїх діях при зверненні із позовом до суду кредитор обмежений тільки строком позовної давності, і звернення до суду в межах обумовленого сторонами строку позовної давності не можна вважати винними або умисними діями з боку банку. Оскільки відповідно до кредитного договору строк закінчення терміну кредиту - 04.03. 2014 року, а позивач звернувся до суду з позовом у 2015 році, він дотримався загального строку позовної давності до платежів ь встановлених графіком погашення заборгованості починаючи з 04.06.2012 року.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 18 червня 2014 року (справа № 6-61цс14), за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

З урахуванням зазначеного з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сума заборгованості по зазначеному кредитному договору в межах трирічного строку у сумі 318 093,96 грн., з яких: заборгованість за кредитом 77 358,37 грн., заборгованість за процентами 155330,44 грн., заборгованість по комісії - 8 046,78 грн., заборгованість по пені 77 358,37 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість по пені, яку позивач просить стягнути з відповідача у сумі 153 700,37 грн., підлягає зменшенню до суми боргу по тілу кредиту у розмірі 77 358,37 грн.

Посилання представника на те, що її син - ОСОБА_2 взагалі не укладав кредитний договір з ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки від імені останнього договір підписаний невідомо якою особою і невідомо з якими повноваженнями - ОСОБА_4 в особі регіонального директора ТОВ «Автокредит плюс», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сам договір та додаткову до нього угоду відповідач не оспорив. Доказів того, що вказані угоди визнані недійсними суду не надано.

Посилання представника відповідача на те, що кредитна картка діяла всього два роки, а тому також пропущено строк позовної давності відносно усього кредиту, є також необґрунтованими, так як визначення строку дії картки, свідчить про строк дії цієї картки як засобу електронного платежу, а не зобов'язальних відносин, які випливають із кредитного договору.

Відтак відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення в цілому із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат і стягує із відповідача на користь позивача судові витрати 7673,40 грн. за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 318 093,96 грн. (триста вісімнадцять тисяч дев'яносто три гривні дев'яносто шість коп..), та судові витрати у сумі 7673,40 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :