Ухвала суду № 55414659, 02.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 644/11521/14-ц Головуючий І інстанції Матвієвська Г.В.

Провадження №22ц/790/881/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія: трудові

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 лютого 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Кіпенка І.С.,

суддів - Пшенічної Л.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «САН ОСОБА_2 Україна» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «САН ОСОБА_2 Україна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2014року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову послалася на те, що в серпні 1989 року її було прийнято на посаду інженера-технолога до Харківського виробничого об'єднання пивобезалкогольної промисловості «Пивзавод №3», відповідно до наказу №31/к від 31.07.1989року, правонаступником якого є ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна».

На даному підприємстві вона працювала на посаді інженера з якості служби менеджера з якості ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна».

13 жовтня 2014 року наказом № 1/4 від 13.10.2014 р. її було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що її звільнення було здійснено з порушенням норм трудового законодавства України виходячи з того, що вона мала переважне право на залишення на роботі, адже при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами організації виробництва переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, яким вона й була серед інших повідомлених про скорочення.

Крім того, роботодавцем не було запропоновано їй іншу роботу на тому ж підприємстві, що вважає грубим порушенням ст. 49-2 КЗпП України.

Просила про поновлення на роботі, стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в рахунок відшкодування моральної шкоди, що завдано їй в результаті незаконного звільнення, - 25000грн.

У судовому засіданні першої інстанції позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Представник відповідача, позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 грудня 2015року про виправлення арифметичної помилки) позов задоволено частково.

Суд поновив ОСОБА_3 на посаді інженера з якості служби менеджера з якості ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна».

Стягнув з ПАТ «САН ОСОБА_2 Україна» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 жовтня 2014 року по 20 листопада 2015 року в розмірі 103211,40 (сто три тисячі двісті одинадцять гривен сорок копійок); у відшкодування моральної шкоди 5000 ( п'ять тисяч ) гривень, на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірах 114 грн.70 коп., 1032 грн.11 коп., на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору 229 грн.40 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна» рішення районного суду оскаржило в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 303ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 було прийнято на посаду інженера-технолога до Харківського виробничого об'єднання пивобезалкогольної промисловості «Пивзавод №3» відповідно до наказу №31/к від 31.07.1989року, правонаступником якого є ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна».

13.10.2014 року позивача звільнено з посади інженера з якості служби менеджера з якості ПАТ « САН ОСОБА_2 Україна», наказом №1/4 від 13.10.2014 року за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України особа може бути звільнена лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не дотримано порядку вивільнення працівника з роботи за скороченням штату, оскільки скорочувалася лише 1 штатна одиниця, а таких одиниць було 9, не вирішено питання щодо переважного права працівника на залишення на роботі, не запропоновано всі вакантні посади, які працівник міг займати за своєю професією чи спеціальністю.

Зазначені обставини судом встановлено на підставі наданих письмових доказів та пояснень наданих допитаними у судовому засіданні свідків ОСОБА_4. ОСОБА_5А, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, що на час звільнення позивача у зв'язку із скороченням саме її посади, на підприємстві згідно штатного розкладу перебувало 9 посад інженера з якості, підтверджується штатними розкладами ХВ ПАТ «ОСОБА_2 Україна) від 09.07.2014р.; від 13.10.2014р., відповідно до яких по структурному підрозділу Служби менеджера з якості є посади : інженер з якості (змінний) - 1 одиниця; інженер з якості (змінний) - 3 одиниці; інженер з якості - 1 одиниця; інженер з якості ( координація дегустацій) - 1 одиниця; інженер з якості ( контроль сировини) - 1 одиниця; інженер з якості ( контроль сировини) - 1 одиниця; інженер з якості ( контроль лабораторного обладнання) - 1 одиниця.

Доводи апеляційної скарги, що звільнення позивача проведено без порушення діючого законодавства України про працю, - безпідставні.

Необґрунтованими є твердження представника відповідача, що скороченню підлягала лише посада - інженера з якості, й така посада була лише одна (займала її ОСОБА_3).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» та листа Міністрества соціальної політики України від 25.04.2013 року № 336/13/155-13, всі вище перелічені посади є однією й тією ж посадою - «інженер з якості», бо відповідно до норм ДК 003:2010 не допускається створення розширених назв професій через дефіс або із приведенням уточнень у дужках, окрім передбачених у самому Класифікаторі ( у ДК 003:2010 такі назви професії відсутні).

Таким чином суд дійшов правомірного висновку, що при звільненні позивача, не було у встановлений законом порядок розглянуто питання щодо переважного права позивача на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України, не запропоновано іншої.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно зясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали обєктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «САН ОСОБА_2 Україна» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : І.С. Кіпенко

Судді: Л.В. Пшенічна

ОСОБА_9