Постанова № 55414445, 29.01.2016, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2537/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі головуючої судді Лопухович А.О.,

при секретарі Кобзаренко І.Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок управління Держархбудінспекції України в Рівненській області Денисюка І.О. про поновлення строку, визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22 вересня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок Управління Держархбудінспекції України у Рівненській області Денисюком Ігорем Олексійовичем було винесено постанову № 275-ф про справі про адміністративне правопорушення. Даною постановою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Вважає вищевказану постанову незаконною і такою, що повинна бути скасована. Із змісту постанови по справі про адмінправопорушення від 22.09.2015 стає зрозуміло, що її звинувачують у невиконанні вимог припису №59 від 05.12.2014, який був винесений головним державним інспектором інспекційного відділу у південному регіоні управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижуком С. М. Даним приписом від неї вимагалося набути право на виконання будівельних робіт на об'єкті відповідно до вимог ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під об'єктом мається на увазі господарська будівля на прибудинковій території 4-х квартирного житлового будинку, на місці демонтованої аварійної господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначається у згаданому приписі, роботи з будівництва цієї господарської будівлі виконувалися нею в 2014 році без реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт. Не набуття права на виконання будівельних робіт є невиконанням припису і може служити підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, але лише за умови, що даний припис не виконано із її вини, в противному випадку склад адмінправопорушення відсутній (ст. 9 КУпАП), а притягнення її до адмінвідповідальності не можливе (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Згадана у приписі господарська споруда розміщена на прибудинковій території 4-х квартирного житлового будинку, а не на присадибній земельній ділянці. Даний факт підтверджується змістом самого припису №59 від 05.12.2014 р. Підтвердженням того, що вона мешкає у багатоквартирному будинку, є також договір купівлі-продажу від 17.12.2010 р. та витяг про державну реєстрацію прав від 20.12.2010 р. У вказаних документах зазначено про те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Звідси слідує, що вона не є власником індивідуального житлового (садибного) будинку, а володіє лише однією квартирою у багатоквартирному будинку. Отже, отримати земельну ділянку під збудованою господарською будівлею особисто вона не може, так як прибудинкова територія може надаватися лише об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, яке у їхньому будинку навіть не створене. Цілком очевидно, що створити ОСББ одноособово вона теж не може, для цього потрібна воля і бажання інших співвласників. Вона не може оформити декларацію про початок виконання будівельних робіт, оскільки не має у власності чи в користуванні земельної ділянки під відповідною спорудою. Отримати у власність чи в користування таку ділянку теж не може, оскільки прибудинкова територія надається для співвласників багатоквартирного будинку, а не для окремого власника. Вона не може впливати на бажання та дії інших власників квартир, тому створення ОСББ і отримання земельної ділянки у власність ОСББ не залежить від її одноосібного волевиявлення. Крім того, навіть якби право на таку земельну ділянку співвласники її будинку і спромоглися б оформити, то це була б прибудинкова територія, а не її власна присадибна земельна ділянка, тому навіть оформлення права на таку земельну ділянку не давало б можливості зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт. Не оформления нею декларації про початок виконання будівельних робіт не є наслідком її винної дії чи бездіяльності. Отримання права власності на прибудинкову земельну ділянку не залежить від її особистого волевиявлення. І навіть якби оформлення права на дану прибудинкову територію і відбулося б, то це все одно не надавало б можливості оформити окрему земельну ділянку під збудованою господарською будівлею. Таким чином, виконання вимог припису не можливе з об'єктивних причин, в силу особливого правового статусу земельної ділянки, на якій він розміщений. По-перше, її вини в тому, що законодавство не дозволяє виконати вимоги припису інспекції, явно не має. По-друге, якраз виконання такого припису суперечило б вимогам закону, тобто посягало б на встановлений порядок управління. Тому, її вини у невиконанні припису немає, а отже немає і складу адмінправопорушення. Розглядаючи дану справу відповідач мав би пам'ятати, що вона не стосується питання притягнення її до відповідальності за самочинне будівництво чи порушення будівельних норм і правил, а стосується виключно питання притягнення до відповідальності за невиконання припису. Під час розгляду справи ним не було досліджено усіх доказів, що повинні вивчатися в такому випадку, не з'ясовано правового статусу прибудинкової території та вимог законодавства щодо оформлення права на прибудинкову земельну ділянку. Постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена 22 вересня 2015 року. Як вбачається із оскаржуваної постанови, вона не була присутньою при розгляді даної справи про адмінправопорушення і винесенні згаданої постанови. Надіслали даний документ їй лише 24 вересня 2015 року, що підтверджується супровідним листом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області за № 1017-2216-15, а також поштовим конвертом з відтиском поштового штемпеля. На оскарження постанови вона мала не 10, а лише 8 днів, а з вирахуванням вихідних - лише 6 робочих днів. Тому десятиденний строк оскарження даної постанови слід рахувати не з моменту її винесення, а з моменту отримання його копії. Просить поновити строк на оскарження постанови від 22.09.2015 № 275-ф, визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову від № 275-ф по справі про адміністративне правопорушення, винесену 22 вересня 2015 року, і, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, закрити справу.

У судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали свої позовні вимоги із зазначених підстав. Просять задоволити позов у повному обсязі. Пояснили, що на місці старої аварійної будівлі нею було збудоване господарське приміщення для збереження матеріалів для опалення квартири. У селищну раду зверталася спочатку усно і їй пояснили, що земельної ділянки їй особисто виділити не можливо. Пізніше, вже надали письмову відповідь. Це не залежить від її волі, оскільки вона проживає у багатоквартирному будинку. Всі документи, які могла надала для інспектора і пояснила йому. У договорі купівлі-продажу зазначено, що вона придбала квартиру із господарськими будівлями. Відповідач знав, що це є прибудинкова територія, оскільки це вказано у самому приписі. Дана територія не відноситься до присадибних земельних ділянок.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав повністю. Пояснив, що документів про те, що це є прибудинкова територія не було. Для розгляду справи позивачка не з»явилася. Не надала документів, про те, що їй селищна рада відмовила в оформленні документів на землю, а отже вона і нікуди не зверталася. Вважає, що селищна рада повинна була дати їй земельну ділянку у користування. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши сторони, представника, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

22 вересня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок Управління Держархбудінспекції України у Рівненській області Денисюком Ігорем Олексійовичем було винесено постанову № 275-ф про справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.(а.с.7-8)

5 грудня 2014 року головним державним інспектором інспекційного відділу у південному регіоні управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижуком С. М. був винесений припис №59. Встановлено, що роботи із будівництва господарської будівлі на прибудинковій території 4-х квартирного житлового будинку, на місці демонтованої аварійної господарської будівлі виконувалися ОСОБА_2 в 2014 році без реєстрації органом ДАБК декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі цього, з ОСОБА_2 до 1 серпня 2015 року вимагалося набути право на виконання будівельних робіт на об'єкті відповідно до вимог ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». (а.с.11-12)

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-III категорій складності. Згідно з ч.4 ст.36 даного Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено... документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, за вимогою ч.4 ст.42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Матеріали справи свідчать про те, що 17 грудня 2015 року ОСОБА_2 була надана відповідь селищним головою Смизької селищної ради на її звернення. Роз»яснено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об»єднанню співвласників. За таких обставин, надати їй земельну ділянку у власність чи користування неможливо. (а.с.44)

Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності доведення правомірності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність його дій.

Таким чином, при ухваленні оскаржуваної постанови, не було з»ясовано всіх обставини, що підлягають обов»язковому встановленню, а тому постанова є такою, що не відповідає вимогам Закону і підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно до 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, необхідною умовою для існування складу адмінправопорушення є наявність вини (у формі умислу або необережності).

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_2, матеріалами адміністративної справи, на підставі яких була ухвалена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, не достатньо доказів для встановлення всіх елементів суб»єктивної і об»єктивної сторони адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення. Виконання вимог припису виявилося неможливим саме з об'єктивних причин, в силу особливого правового статусу земельної ділянки, на якій розміщена господарська будівля, а тому у даному випадку відсутня вина позивачки у його невиконанні, а отже і склад правопорушення.

Строк на оскарження даної постанови позивачці слід поновити, оскільки копія постанови нею отримана була 24 вересня 2015 року. (а.с.9-10)

За таких обставин, керуючись ст.ст.9,11,12,71,128,158-163,171-2 КАС України, ст.ст.19,62 Конституції України, ст.ст.7,9,251,252,245,280 КУпАП, ст.42 ЗК України, ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови від 22 вересня 2015 року №275-ф.

Адміністративний позовом ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок управління Держархбудінспекції України в Рівненській області Денисюка І.О. про поновлення строку, визнання дій протиправними та скасування постанови - задоволити.

Визнати дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок управління Держархбудінспекції України в Рівненській області Денисюка І.О. протиправними.

Постанову від 22 вересня 2015 року №275-ф. головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю за проведенням перевірок управління Держархбудінспекції України в Рівненській області Денисюка І.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5100 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня її проголошення.

Суддя: