Рішення № 5541378, 16.04.2009, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

справа № 2-21/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарях - Кашура М.Ю., Семеновій Я.Ю., Свиридовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, ОСОБА_2 треті особи: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні та виселення без надання іншого жилого приміщення, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” про визнання договору та правочину недійсним за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору дійсним, визнання особи добросовісним набувачем та визнання права власності, визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и в :

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” (далі ТОВ “ПТК”), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно – будівельної фірми “ВБК” (далі ТОВ ІБФ “ВБК”) третя особа - КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартиру № 92 у будинку № 122 – А у м. Харкові, посилаючись на те, що 28 грудня 2003 року між нею та відповідачем - ТОВ “ПТК” було укладено договір № 92 на будівництво житла в порядку пайової участі, а 25 березня 2004 року додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до неї переходить право власності на квартиру № 92 загальною площею 48,3 кв.м. у цьому будинку. Вона виконала свої зобов’язання за договором і сплатила відповідачу вартість квартири повністю у сумі 54000,00 грн.

Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 25 березня 2005 року між нею та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірної квартири, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на спірну квартиру вона не змогла за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ “ВБК” до ТОВ «ПТК» на вказану квартиру.

Просила визнати за нею право власності на кв. 92 (загальною площею 48,3 кв. м.) в будинку 122-а по пр. Косіора в м. Харкові, зобов’язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру АДРЕСА_1 за нею на праві власності, заборонити ТОВ ІБФ «ВБК» та ОСОБА_2 чинити перешкоди у користуванні квартирою, та виселити ОСОБА_2 з квартири.

ТОВ ІБФ “ВБК” позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір, згідно якого ТОВ ІБФ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов’язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов’язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743,48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв’язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов’язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові. Стосовно спірної квартири вважає, що право власності на неї належить ОСОБА_2, посилаючись на те, що згідно до акту приймання передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. підписаного 02.04.2003 року між ТОВ «ПТК» та ТОВ ІБФ “ВБК”, спірна квартира передана йому, а у подальшому від ТОВ ІБФ “ВБК” ОСОБА_2

В зустрічному позові до ОСОБА_1 та ТОВ “ПТК” просив визнати договору укладений між ТОВ «ПТК» та ОСОБА_1, а згодом і акт приймання передачі недійсними, посилаючись не те, що на виконання умов договору № 9 укладеного 20.04.2000 року між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ “ПТК” та додатку № 1 до вказаного договору квартира № 92 переходила у власність до ТОВ БФ “ВБК”. На виконання зазначеного договору за актом приймання-передачі від 02.04.2003 року квартира АДРЕСА_2 передана від ТОВ “ПТК” до ТОВ ІБФ “ВБК”. 20.11.2003 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ОСОБА_2 укладено договір на дольову участь у будівництві АДРЕСА_3. 19.10.2006 року ОСОБА_2 сплатив долю у сумі 122820 грн. та 10.11.2006 року за актом приймання передачі спірна квартира передана від ТОВ ІБФ “ВБК” ОСОБА_2

ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав у зустрічному позові просив визнати дійсним договір № 20/11-03 від 20.11.2003 року на дольову участь у будівництві житла, та додаткову угоду № 1 від 01.12.2003 року, що укладені між ним та ТОВ ІБФ «ВБК» визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_4, зобов’язати КП «ХМБТІ» зареєструвати за ним право власності визнати на зазначене житло, та визнати недійсним договори укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «ПТК».

В зустрічному позові до ОСОБА_1, ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ «ВБК» посилався на те, що 20 листопада 2003 року між ним та ТОВ ІБФ «ВБК» укладено договір на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_5, в а подальшому згідно до додаткової угоди № 1 підписаної між тими ж сторонами від 01 грудня 2003 року, в зв’язку з необхідністю виконання додаткових оздоблювальних робіт в будинку ТОВ ІБФ «ВБК» зобов’язалося упродовж 10 днів з часу підписання додаткової угоди за актом приймання передачі передати йому ключі від квартири 92, площею 53,4 кв.м. у будинку 122 по пр. Косіора в м. Харкові. В свою чергу він зобов’язався безоплатно надати одну з кімнат квартири для розміщення прорабської служби. В той же день 10.12.2003 року за актом приймання передачі від ТОВ ІБФ «ВБК» він отримав екземпляр ключів від квартири, а 10.11.2006 року за актом приймання передачі від ТОВ ІБФ «ВБК» він отримав спірну квартиру № 92, загальною площею 53,4 кв.м., на 2 поверсі у буднику 122-а по пр. Косіора у м. Харкові, власником якої він себе і вважає.

ТОВ “ПТК” проти позову ОСОБА_1 не заперечував, вважає законним передачу їй спірної квартири на підставі договору, додаткової угоди до нього та акту приймання-передачі від 25 березня 2005 року.

Проти позову ТОВ ІБФ «ВБК» заперечував, посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ТОВ ІБФ “ВБК” фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 92 не ввійшла, як і не ввійшли в стягнену з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки спірна квартира за актом приймання-передачі від 25.03.2005 року була передана позивачці ще до ухвалення рішення господарським судом.

Вважає, що в акті приймання-передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 02.04.2003 року, де зазначена двокімнатна квартира № 92 на 7-му поверсі загальною площею 53,4 кв.м., не є спірною, оскільки 16 грудня 2003 року було виготовлено технічний паспорт на квартири в будинку № 122-А по пр. Косіора у м. Харкові, згідно до якого квартира № 92 складається з 2 кімнат, загальна площа квартири 48,3 кв. м. розташована на 2-му поверсі будинку. Право власності ТОВ ІБФ “ВБК” на двокімнатну квартиру загальною площею 53.4 кв.м. розташовану на сьомому поверсі будинку, яка передавалася за актом приймання-передачі від 02.04.2003 року під будівельним № 92 не заперечує. Крім того зазначив, що у кв. 92 та інших квартирах будинку 122-а по пр. Косіора у м. Харкові ніколи не розташовувалась прорабська служба ТОВ ІБФ «ВБК», тому ТОВ ІБФ «ВБК» не могла укладати з ОСОБА_2 додаткову угоду № 1 від 01 грудня 2003 року.

Третя особа КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” покладалось на розсуд суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічні позови ТОВ ФБФ “ВБК” та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов’язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. в будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові.

Згідно до додатку № 1 до вказаного договору двокімнатна квартира № 92 площею 53,4 кв.м. розташована на сьомому поверсі будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК». (т. 2 а.с.63-65)

Представником ТОВ ІБФ “ВБК” не надано доказів, що спірна квартира № 92 це є та квартира яка зазначена в акті приймання-передачі від 02.04.2003 року - двокімнатна квартира № 92 площею 53,4 кв.м. розташована на сьомому поверсі будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові. (т. 2 а.с.66)

В той же час згідно до копії витягу з технічного паспорту, експлікації квартириАДРЕСА_6 розташована на другому поверсі будинку та складається з двох кімнат, загальна площа квартири складає 48,3 кв.м. (т. 3 а.с.244-245)

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові. Як вбачається з тексту рішення, за розрахунками позивача, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором № 9 та передав позивачеві за актами прийому-передачі від 02.04.2003 року 743,48 кв.м. житлової площі у вказаному будинку. (т.2 а.с. 70-73)

Цим же рішенням встановлено, що підставою для встановлення господарським судом факту часткового виконання зобов'язання ТОВ “ПТК” перед ТОВ ІБФ “ВБК” в частині передачі житла, є надання ТОВ ІБФ “ВБК”, як позивачем, двох актів приймання-передачі житла від 02.04.2003 року, в одному з яких зазначена квартира № 92.

За таких обставин суд доходить висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ „ПТК” від 20 квітня 2000 року та актів приймання передачі від 02.04.2003 року, про передачу серед інших квартир квартири № 92 розташованої на сьомому поверсі будинку № 122-А по пр. Косіора у м. Харкові, що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року.

В свою чергу ТОВ “ПТК” визнаючи дійсність факту передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. зафіксованого актом приймання-передачі між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 02.04.2003 року, вважає, що квартира 92 зазначена з даними згідно до додатку № 1 до договору № 9 від 20.04.2000 року, як розташована на сьомому поверсі і немає нічого спільного зі спірною квартирою № 92, яка отримала вказаний номер 16.12.2003 року, після складання технічного паспорту будинку і яка розташована на другому поверсі.

В той же час згідно до листа від 05.04.2005 року, наданого ТОВ «ПТК», директор зазначеного підприємства пропонував ТОВ ІБФ «ВБК» провести корегування актів приймання передачі від 02.04.2003 р. В зв’язку проведенням інвентаризаційних робіт та зміною нумерації квартир, в якому пропонував замість зазначених у актах приймання передачі від 02.04.2003 року передати квартири №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 61, 156. (т. 3 а.с. 63)

У відповідності до додатку № 2 рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 року за № 136/04 «Про комунальну власність м. Харкова» квартири №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20 у будинку 122-а по пр. Косіора у м. Харкові прийняті від ТОВ ІБФ «ВБК» у комунальну власність. (т.3 а.с. 64-67)

Згідно зазначених обставин представником ТОВ ІБФ «ВБК» до суду надано акт приймання-передачі від 16.03.2004 року підписаний між ТОВ «ПТК» та ТОВ ІБФ «ВБК» на передачу на адресу ТОВ ІБФ «ВБК» квартир №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20 у будинку 122-а по пр. Косіора (т.3 а.с. 248)

Як зазначалося вище, у підтвердження часткового виконання умов договору № 9 від 20.04.2000 року до господарського суду Харківської області надавалися лише акти від 02.04.2003 року, з приводу акту приймання-передачі від 16.03.2004 року ТОВ ІБФ «ВБК» не надано договорів у виконання яких складено зазначений акт, тому суд приймає до уваги пояснення представників ТОВ «ПТК» про корегування актів приймання передачі від 02.04.2003 року.

28 грудня 2003 року між позивачкою та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір № 92 на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_7. Згідно до умов зазначеного договору позивачка повинна сплатити загальну вартість житла на суму 54000 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ в строк не пізніше 15.12.2004 року.(т.1 а.с. 12)

25 березня 2004 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру АДРЕСА_8 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)

Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 122 по пр. Косіора в м. Харкові.(т.1 а.с. 27)

15 грудня 2004 року між позивачкою та ТОВ „ПТК” підписано акт прийому-передачі згідно якого у виконання умов договору від 28 грудня 2003 року по будівництву жилого будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові ТОВ „ПТК” передало позивачці квартиру № 92, загальною площею 48,3 кв.м. у зазначеному будинку. (т.1 а.с. 14)

За умовами зазначеного договору позивачка 15.12.2004 року сплатила відповідачеві ТОВ “ПТК” 54000 грн. - повну суму договору. (т.1 а.с.15)

При ухваленні цього рішення суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

Згідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР.

Статтею 153 ЦК УРСР передбачено, що д оговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою ОСОБА_1 та ТОВ „ПТК” досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Виходячи з вимог ст. 161 ЦК УРСР з обов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. (ст. 162 ЦК УРСР)

Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ „ПТК” спірна квартир 92 розташована на другому поверсі будинку № 122-А по пр. Косіора у м. Харкові не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК” ні за договором ні за рішенням судів, а позивачем виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за нею право власності на спірну квартиру.

Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов’язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

В зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1 суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ ІБФ „ВБК”.

В той же час ТОВ ІБФ «ВБК» не довів в суді, що спірна квартира АДРЕСА_9 належала йому на законних підставах і він щодо неї мав право вчиняти відповідні правочини.

20 листопада 2003 року між ТОВ ІБФ «ВБК» та ОСОБА_2 договір № 20/11-03 на дольову участь у будівництві, виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву двокімнатної квартири 92, загальною приведеною площею 53,4 кв.м. в житловому будинку 122 по пр. Косіора у м. Харкові. (т.2 а.с.221-224)

10 грудня 2003 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду № 1 згідно до умов якої ТОВ ІБФ «ВБК» передає, а ОСОБА_2 приймає ключі від квартири № 92 площею 53.4 кв.м. в будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові. В свою чергу ОСОБА_2, до проведення повної сплати вартості квартири, зобов’язався безоплатно її надати ТОВ ІБФ «ВБК» кімнату в зазначеній квартирі для розташування там робітників підприємства в зв’язку з необхідністю виконання прорабських робіт. В той же день підписано і акт приймання передачі примірника ключів. (т.3 а.с. 221, 222)

10 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ ІБФ „ВБК” підписано акт прийому-передачі згідно якого у виконання умов договору № 20/11-03 дольової участі у будівництві від 20 листопада 2003 року ТОВ ІБФ «ВБК» передало ОСОБА_2 квартиру № 92, загальною площею 53,40 кв.м. у будинку 122-а по пр. Косіора в м. Харкові. (т.3 а.с. 223)

19.10.2006 року ОСОБА_2 сплачено пайовий внесок у повному обсязі до умов договору на суму 122820 грн.

27 жовтня 2006 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, згідно до якої суд наклав арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонив будь-яким особам здійснювати дії стосовно передачі, оформлення, реєстрації права власності або передачі права користування квартирою № 92 у будинку № 122-А по пр. Косіора у м. Харкові до розгляду справи по суті.(т.2 а.с.9)

24 листопада 2006 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова заборонено органам Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб здійснювати реєстрацію будь-яких фізичних осіб за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 до розгляду справи по суті.(т.2 а.с.36)

Отже між ОСОБА_2 та ТОВ ІБФ «ВБК» підписано акт приймання-передачі, щодо спірної квартири на час дії заборони на її передачу.

Як уже зазначалося в рішенні ТОВ ІБФ «ВБК» спірна квартира не передавалась ні за договором ні за рішенням судів, даних про визнання на неї права власності за ТОВ ІБФ «ВБК» матеріали справи не містять. Отже всі правочини вчинені зі вказаною квартирою за участю ТОВ ІБФ «ВБК» і ОСОБА_2 є недійсними на підставі ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР з наслідками передбаченими ч. 2 вказаної статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у повному обсязі сплачено пайовий внесок на виконання договору від 20.11.2003 року.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 59 ЦК України, угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Згідно ст. 145 ЦК УСРС якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Витребування майна з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскільки ОСОБА_2 придбав за відплатним договором квартиру у ТОВ ФБФ «ВБК», якому вона ніколи не належала, ОСОБА_1 має право на витребування її з чужого незаконного володіння, тобто у ОСОБА_2

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вніс пайовий внесок за квартиру № 92 загальною площею 53,4 кв.м. в будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відмовляє ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання права власності на АДРЕСА_10.

В свою чергу ОСОБА_2 не позбавлений права витребувати від ТОВ ІБФ «ВБК» сплачений ним пайовий внесок або квартиру площею 54,3 кв.м.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України (в редакції 2003 р.) яка встановлює непорушність права власності, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення права власності врегульовано ст. 319 ЦК України, якою передбачено що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням права володіння.

Таким чином, визнаючи за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру та витребувавши її з чужого незаконного володіння суд вважає за необхідне виселити ОСОБА_2 зі спірної квартири з усіма належними його речами без надання іншого жилого приміщення, на підставі положень ч.1 ст. 109 ЖК України.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ “ПТК”, ТОВ ІБФ „ВБК” та ОСОБА_2 по 47,23 грн. на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

Крім того стягнути з ТОВ “ПТК”, ТОВ ІБФ „ВБК” та ОСОБА_2 по 132,92 грн. судового збору на користь держави та по 10 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 59, 60, 61, 64, 88, ч. 3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ст. 4, ч. 1 ст. 48, ст.ст. 59, 145, 151, 153, 161, 162 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) ст..ст. 319, 321 ЦК України (в редакції 2003 р.) ч. 1 ст. 109 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 92 (загальною площею 48,3 кв. м.) будинку № 122-А по пр. Косіора в м. Харкові.

Зобов’язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на праві власності.

Висилити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, ОСОБА_2 по 47,23 грн. на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, ОСОБА_2 по 132,92 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, ОСОБА_2 по 10 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: