Ухвала суду № 55411047, 28.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

28 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Бусленко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД- СЕРВІС»

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року

в цивільній справі за клопотанням Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД- СЕРВІС» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в арбітражній справі за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД- СЕРВІС» до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» про стягнення заборгованості, пені та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2015 року Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД- СЕРВІС» звернулося до суду з клопотанням в якому просило надати дозвіл на примусове виконання рішення МКАС при ТПП Російської Федерації від 16.02.2015 року з змінами та уточненнями від 31.03.2015 року в арбітражній справі за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» яким стягнуто з останнього на користь заявника 527 000 дол. США заборгованості, 14013.00 дол. США пені та 23 180.00 дол. США відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначав, що рішенням арбітражного суду з боржника було стягнуто вказані суми грошових коштів. Рішення суду набрало законної сили та боржником не оскаржувалося, проте й не виконується у добровільному порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року у задоволенні клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про задоволення поданного клопотання. Заявник вказує, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процессуального права. Судом безпідставно не ураховано, що рішення про примусове виконання якого на території України подане клопотання набрало законної сили, воно боржником не оскаржувалося, що доведення підстав для відмови у наданні дозволу на виконання рішення іноземного суду, зокрема стосовно не належного повідомлення про наявність саме арбітражного спору, а не судового засідання як зазначив суд, покладається на сторону, яка заперечує проти його визнання та виконання, однак таке спростовується наявними у справі доказами, яким не було надано належної правової оцінки.

В суді апеляційної інстанції представник Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД- СЕРВІС» ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник боржника ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити. Зазначала, що стягувачем не доведено тієї обставини, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» було повідомлено про наявність арбітражного спору.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду це - поширення законної сили такого рішення на територію України й застосування засобів примусового виконання в порядку встановленому Цивільно - процесуальним кодексом України.

Згідно з ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У ст. 396 ЦПК України встановлені підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в тому числі і якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи ( п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК).

Визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється в Україні відповідно до положень Конвенції ООН про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, яка набула чинності для України з 08.01.1961 р., ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року №4002-ХІІ (з подальшими змінами).

Згідно з положеннями статті III Нью-Йоркської Конвенції, кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і виконує їх відповідно до процесуальних норм тієї території, де проситься визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у Конвенції. Аналогічно, відповідно до ч. 1 статті 35 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень статті та статті 36 Закону.

Підстави для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені й у статті V Нью-Йоркської Конвенції, а також у статті 36 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Так, ч. 2 статті 36 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлено, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесене, може бути відмовлено лише: -1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки; за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; - 2) якщо суд визнає, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в Пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Як убачається з матеріалів справи 07 лютого 2011 року між ЗАТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (після зміни найменування - Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД-СЕРВІС») (Російська Федерація) та Державним підприємством«Науково-дослідний інститут «ОРІОН» (Україна) було укладено Контракт № 03/П-11 на поставку СВЧ підсилювального модуля мм-діапазону хвиль для перспективних РЕС (модулів М2640) у кількості 7 штук.

Згідно з умовами укладеного Контракту Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» перерахувало Державному підприємству«Науково-дослідний інститут «ОРІОН» два авансові платежі на загальну суму 527 000.00 дол.США.

Вважаючи свої права порушеними у зв'язку не поставкою модулів у погоджені сторонами контракту строки, Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» звернулося з позовом до МКАС при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі МКАС при ТПП РФ) від 16.02.2015 року у справі № 121/2014 (з урахуванням уточнень, внесених постановою МКАС при ТПП РФ від 31.03.2015 pоку у справі № 121/2014) за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (Російська Федерація) до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "ОРІОН" (Україна) про стягнення коштів, Державне підприємство "Науково-дослідний інститут "ОРІОН" (Україна) зобов'язано сплатити Акціонерному товариству «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (Російська Федерація) суму основної заборгованості у розмірі 527 000,00 доларів США, пені у розмірі 14013,00 доларів США, а також 23180,00 доларів США відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору

В рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16.02.2015 року у справі № 121/2014, копія якого наявна у справі, зазначено, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився.

При цьому у рішенні також зазначено, що 11 липня 2014 року Державному підприємству "Науково-дослідний інститут "ОРІОН" за адресою, вказаною Акціонерним товариством «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» в позовній заяві, листом МКАС № 1800-121/2239 були надіслані позовні матеріали, які не були вручені Державному підприємству "Науково-дослідний інститут "ОРІОН", через відсутність адресата, що підтверджується повідомленням кур'єрської служби.

08 серпня 2014 року у МКАС при ТПП РФ поступив лист Позивача про уточнення адреси Відповідача.

Сторони підтвердили у судовому засіданні і таке убачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» (код ЄДРПОУ 14310709) знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Єжена Потьє, буд. 8-А.

Листом МКАС при ТПП РФ № 1800-121/2585 від 14.08.2014 року за адресою реєстрації Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» повторно направлені позовні матеріали.

Із повідомлення кур'єрської служби ДХЛ Експрес про підтвердження доставки, слідує, що відправка № 6828258430, в якій направлялися позовні матеріали Боржнику від МКАС, була доставлена 18.08.2014 року. В графі «отримувач» зазначено «Оріон», в графі «підписано» зазначено прізвище «Тімофєєв».

Про призначення справи до слухання на 15 січня 2015 року сторони були проінформовані повістками (лист МКАС № 1800-121/3587 від 10 листопада 2014 року).

Позивачеві повістку було вручено 25 листопада 2014 року, а Відповідач повістку не отримав і у повідомленні кур'єрської служби ДХЛ Експрес від 14.11.2014 року зазначено, що документи, відправлені авіа накладною ДХЛ 6833058680(D.121/14-POVESTKA) від 11 листопада 2014 року на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» не були доставлені, у зв'язку з тим, що компанія за адресою : м. Київ, вул. Єжена Потьє, буд. 8-А. не знайдена.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення міжнародного арбітражу, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач не надав доказів, які б свідчили про те, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи у МКАС ТТП РФ та мало можливість подати свої пояснення.

Проте, колегія суддів погодитися з такими висновками суду у повній мірі не може.

Відповідно до статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень і статті 36 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона надасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, докази того, що сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.

Згідно зі статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що вона не була повідомлена про процес.

Отже, доведення факту неповідомлення Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» про арбітражний розгляд лежить на ньому, як на особі, яка заперечує визнання іноземного рішення на території України. А відтак зазначивши, що обов'язок довести неналежне повідомлення боржника - ДП НДІ «ОРІОН» про арбітражний спір покладається на стягувача, суд першої інстанції порушив порядок розгляду клопотання, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, заперечуючи отримання позовних матеріалів від МКАС при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «ОРІОН» послалося на те, що працівник на прізвище «Тімофєєв» який вказаний у зворотньому поштовому повідомленні як такий, що їх отримав, на підприємстві не працює .

Суд першої інстанції вважав цей факт встановленим, послався на недоведеність належними та допустимими доказами доводів представника Стягувача з приводу того, що ОСОБА_3 із 2011 року по 01.06.2014 року був охоронцем філіалу НДІ «Оріон»-«Оріон-2», а з 01.06.2014 року по 01.09.2014 року був начальником охорони Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "ОРІОН" та зазначив, що такі твердження спростовуються дослідженим у судовому засіданні штатним розписом.

Разом із цим під час апеляційного розгляду справи представник ДП НДІ «Оріон» визнав, що ОСОБА_3 дійсно перебував у трудових відносинах з підприємством,однак не був повноважним отримувати поштову кореспонденцію .

Отже, обставини отримання від МКАС при ТПП РФ матеріалів позову по арбітражній справі залишилися не встановленими та не перевіреними належними доказами.

До того ж розглядаючи дане клопотання суд першої інстанції не урахував положень ст.ст.121-124 Арбітражного процесуального Кодексу РФ та Регламенту МКАС при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації щодо повідомлення сторін про арбітражний спір, в той час коли пунктом 10.6. Контракту сторони передбачили, що у процесі розгляду й вирішення справи буде застосовуватися Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації. Правом, яке регулює вказаний контракт, є матеріальне право РФ.

За викладених обставин висновок суду про те, що боржник не був належним чином сповіщений про арбітражний розгляд та не мав можливості подати свої пояснення колегія суддів вважає передчасним. З наведених підстав ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304,307, 312-315, 395, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД- СЕРВІС» задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/20762/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2203/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.