Рішення № 55410513, 28.01.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/1299/15-ц

Провадження № 2/644/498/16

28.01.2016

Справа № 644/1299/15-ц

н/п 2/644/498/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ізмайлова І.К.

при секретарі Яковлєвій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

12 лютого 2015 року позивач в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки і просив в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору № 68/08-Р від 23 червня 2008 року в розмірі 144040,02 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом її примусового продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону, і стягнути з поручителя відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 144040,02 грн.

Уточнивши позов, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, стягнути заборгованість станом на 16.03.2015 року яка склала 136850,86 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути з поручителя ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 136850,86 грн

Зазначив, що 23 червня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ВАТ АБ "Укргазбанк", (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 68/08-Р, за яким ОСОБА_1 відкрито позичковий рахунок № 22031623020.840 з якого ОСОБА_1 і отримала з каси банку кредитні кошти в розмірі 31600 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,80% річних щомісячними платежами строком до 21 червня 2019 року. В процесі виконання кредитного договору кредитна заборгованість позичальника була реструктуризована, за згодою сторін змінена валюта кредиту на гривню, збільшено строк кредитування, про що 24 жовтня 2011 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору. Відповідно до цієї Додаткової угоди № 1 банк відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 160348 грн. 65 коп. на строк з 24 жовтня 2011 року до 21 червня 2021 року зі сплатою 14,2% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті і передбачені терміни, процентна ставка встановлюється в розмірі 19,2 %. Позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в межах ліміту кредитної лінії в сумі 160348 грн. 65 коп. Позичальник зобовязався здійснювати повернення коштів з 10 листопада 2011 року по 600 грн. на місяць, з 10 листопада 2012 року по 10 травня 2021 року по 1470 грн., а 21 червня 2021 року сплатити 1738 грн. 65 коп.

Своїх зобовязань щодо повернення кредитних коштів відповідачка ОСОБА_1 не виконує, в звязку з чим станом на 16 березня 2015 року за нею виникла заборгованість за кредитом на суму 136850,86 грн, яка складається з: строкової заборгованості за кредитом - 112403,65 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 22008,26 грн., поточної заборгованості по процентах - 882,85 грн., простроченої заборгованості по процентах - 1556,10 грн., що надає банку право дострокового стягнення усієї заборгованості по кредиту.

В забезпечення кредитного договору між банком і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 64/08-Р, посвідчений 23 червня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 6817, відповідно до якого в іпотеку банку було передано однокімнатну ізольовану квартиру № 84 житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 36,3 кв.м. будинку № 20-А по вул. С. Грицевця в м. Харкові, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Також в забезпечення кредитного договору між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 68/08-Р від 21 червня 2008 року, до якого Додатковою угодою № 1 від 24 жовтня 2011 року було внесено зміни щодо валюти та суми кредиту, строків його виконання і процентів за користування кредитними коштами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала.

В письмових запереченнях зазначила, що вважає вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки передчасною та не співмірною з розміром грошових вимог при тому, що станом на 16.02.2015 р. заборгованість по процентах 7249,66 грн. повністю погашено та частково погашено кредит на суму 1820,34 грн. та 107,66 грн. Таким чином, станом на 25.03.2015 року прострочена заборгованість по кредиту складає 21664,36 грн.

Перед зверненням до суду із позовом позивач не направив їй передбачену Законом України «Про захист прав споживачів» претензію про усунення порушень умов договору і не дочекався передбачених цих законом двох місяців, протягом яких вона мала право їх усунути. Порушення нею умов кредитного договору сталося внаслідок реорганізації установи де вона працює - ДПІ та зміни умов оплати праці в зв'язку з чим вона зверталася з позовом до Харківського окружного апеляційного суду з позовом про безпідставне припинення індексації заробітної плати.

На цей час заборгованість, яка існувала на момент звернення позивача до суду, нею частково виплачена.

Крім того, квартира на яку позивач просить звернути стягнення є її єдиним житлом, іншого вона не має, також вважає, що допущене нею порушення основного зобов'язання для іпотекодержателя - банку не завдає збитки та не змінює обсяг його прав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Позивач та відповідач надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутністю. За вказаних обставин суд вважає за можливе розгляд справи за відсутністю сторін, оскільки в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 червня 2008 року ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником щодо прав та обов'язків якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 68/08-Р, відповідно до якого відповідачці ОСОБА_1 було відкрито позичковий рахунок № 22031623020.840, з якого вона отримала із каси банку кредитні кошти в розмірі 31600 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,80% річних щомісячними платежами. В процесі виконання кредитного договору кредитна заборгованість позичальника була реструктуризована, за згодою сторін змінена валюта кредиту на гривню, збільшено строк кредитування, про що 24 жовтня 2011 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору. Відповідно до цієї Додаткової угоди № 1 банк відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 160348 грн. 65 коп. на строк з 24 жовтня 2011 року до 21 червня 2021 року зі сплатою 14,2% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті і передбачені терміни, процентна ставка встановлюється в розмірі 19,2 %. Позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в межах ліміту кредитної лінії в сумі 160348 грн. 65 коп. Позичальник зобовязався здійснювати повернення коштів з 10 листопада 2011 року по 600 грн. на місяць, з 10 листопада 2012 року по 10 травня 2021 року по 1470 грн., а 21 червня 2021 року сплатити 1738 грн. 65 коп.

Своїх зобовязань щодо повернення кредитних коштів відповідачка ОСОБА_1 не виконує, в звязку з чим станом на 16 березня 2015 року за нею виникла заборгованість за кредитом на суму 136850,86 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом строкової - 112403,65 грн., заборгованості по кредиту простроченої - 22008,26 грн., заборгованості по процентах поточної - 882,85 грн., заборгованості по процентах простроченої - 1556,10 грн.

23 червня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником щодо прав та обов'язків якого є ПАТ АБ "Укргазбанк"та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 64/08-Р, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 6817, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру № 84

житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 36,3 кв.м. будинку № 20-А по вул. Грицевця в м. Харкові, у забезпечення договору кредиту № 68/08-Р від 23 червня 2008 р. Згідно п. 2.3.зазначеного договору за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 229000 грн. Та зазначено початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки.

24 жовтня 2011 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін № 1 до договору іпотеки від 23.06.2008 р.№ 64/08-Р посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 6185 з яким змінено п. 1.1. та п. 4.2. договору забезпечення.

Крім того, в забезпечення кредитного договору між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 68/08-Р від 21 червня 2008 року, до якого Додатковою угодою № 1 від 24 жовтня 2011 року було внесено зміни щодо валюти та суми кредиту, строків його виконання і процентів за користування кредитними коштами.

03 грудня 2014 року за № 4369 позивач надіслав відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, яка не була отримана відповідачками. Згідно цієї вимоги сума простроченої заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед банком на 03 грудня 2014 року становила 22701,24 грн. У своїй вимозі позивач вимагав від відповідачів протягом 10-ти днів сплатити прострочену заборгованість та поточними нарахуваннями по кредиту процентам в розмірі 142930 грн., строк сплати яких за кредитним договором ще не настав (а.с. 48-50).

Згідно з ч.1, ч. 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Таким законом є Закон України "Про захист прав споживачів".

Згідно з положеннями п.п. 22, 23 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За ч.1 ст. 11 того ж Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до абз. 7 п. 3.4 Рішення Конституційного суду України по справі №1-26/2011 від 10.11.2011 року (№15-рп/2011) положення ч. 4 - ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин; не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; достроково повернути споживчий кредит; не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору; бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо.

Тому, в аспекті конституційного звернення положення п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно п. 10 ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів" якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення

споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено право звернення стягнення на предмет застави /іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках…

Станом на 03 грудня 2014 року, згідно з вимогою (претензією) банку № 4369 до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сума простроченої заборгованості по процентах становила 4760,98 грн. та прострочена заборгованість по кредиту 17940,26 грн. при цьому поточна заборгованість по процентах становила 1829,44 грн., а поточна заборгованість за кредитом 118399,65 грн.

Згідно до наданих відповідачкою ОСОБА_1 розрахунків нею з червня 2008 року по серпень 2015 року фактично сплачено 68075,55 грн. тіла кредиту та 156103,98 грн. процентів, з яких з листопада 2011 року по серпень 2015 року загальна сума сплачених коштів склала 98704,73 грн.

Отже відповідачкою ОСОБА_1 хоча і допущено порушення, однак виконуються умови договору і сплачені нею суми порівняно з розміром отриманих кредитних коштів та фактично виконаною частиною зобов'язання на її думку не є співмірною з вартістю однокімнатної квартири, яка є предметом іпотеки.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Проте ч. 3 ст. 39 цього Закону передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Отже, законодавством не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як неспівмірність заборгованості за основним зобовязанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.

Зазначене положення може враховуватися лише в разі, якщо порушенням основного зобовязання іпотекодержателю не завдано збитків.

Судом встановлено, що вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 229000 грн, а сума заборгованості станом на 16 березня 2015 року - 136850,86 грн, яка складається з: строкової заборгованості за кредитом - 112403,65 грн., поточної заборгованості по процентах - 882,85 грн. і лише простроченої заборгованості по кредиту - 22008,26 грн. та простроченої заборгованості по процентах - 1556,10 грн.

З урахуванням суми простроченої заборгованості, та фактично отриманих банком сум на виконання умов договору, загальною сумою коштів сплачених відповідачкою та фактично нею отриманою сумою, а також строку виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що відповідачкою ОСОБА_1 не завдано збитків іпотекодержателю порушенням основного зобовязання та не змінює обсяг його прав.

Верховний Суд України підтримує таку позицію і рекомендує судам давати мотивування всім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з загальних засад цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що в задоволенні заявленого позову слід відмовити.

Відмовляючи позивачеві в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд відмовляє і у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 за відсутністю підстав для дострокового стягнення заборгованості за договором кредиту.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, 209, 158 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: