Рішення № 55409434, 20.01.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17224/15-ц

н/п 2/640/298/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Невядомського Д.В.

при секретарі Кузнецовій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, третя особа Профспілка працівників НАНУ про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, третя особа Профспілка працівників НАНУ про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказав, що з вересня 2003 року він, ОСОБА_1, був прийнятий на посаду начальника відділу охорони до Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.

14.09.2015 року наказом № 51-ОС ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з появою на роботі 26 серпня 2015 р. у нетверезому стані, хоча в такому стані не перебував. На його думку, його звільнено через упереджене ставлення заступника директора із ЗП ОСОБА_2, за те що ОСОБА_1 написав на нього скаргу на ім'я директора інституту через те, що ОСОБА_2 періодично знімав з вахти охоронців і примушував виконувати не передбачені трудовим договором обов'язки. Звільнення вважає незаконним.

26.08.2015 року ОСОБА_1 зранку відчував себе погано, поміряв тиск, який був 290/100, але до лікаря звертатися не захотів, прийняв ліки (корвалол, бояришник, пустирник) і пішов на роботу. Приблизно о дванадцятій годині, знаходячись у вагончику на посту № 2 (своєму робочому місці), в нього сильно розболілась голова та прорвав фурункул на голові. Щоб не забруднити одяг, він зняв сорочку і охоронець ОСОБА_3 допоміг обробити рану зеленкою. Після цього він ліг на диван у вагончику, де були відчинені двері, дві жінки які проходили повз вагон побачили його, лежачого без сорочки, пішли назад і через п'ять хвилин з'явився заступник директора із ЗП ОСОБА_2 і попросив ОСОБА_1 підійти до нього, на що ОСОБА_1 йому відповів, що лікується, показавши на зеленку на голові. ОСОБА_2, нічого не відповівши, пішов, а до ОСОБА_1 прийшло 6 жінок, щоб скласти акт про те, що він знаходиться в нетверезому стані. Постоявши хвилин п'ять, вони пішли, згодом прийшов представник профспілкового органу ОСОБА_4, і запропонував пройти разом з ним, сказавши, що зараз ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 заперечив і сказав, що можна провести медичну експертизу, визвати швидку, або разом проїхати в поліклініку для огляду, але він відмовився.

Підтвердження факту нетверезого стану можливо як медичним висновком, так і іншими доказами, зокрема у наказі про звільнення за № 51-ОС від 14.09.2015 р. доказом вказана службова записка директора із ЗП ОСОБА_2, акт про перебування на робочому місці ОСОБА_1 в нетверезому стані від 26.09.2015 р. (тобто наказ виданий раніше, ніж складений акт) з даним актом ОСОБА_1 не був ознайомлений. Проте, медичний висновок для підтвердження факту нетверезого стану відсутній, адміністрація відмовилися викликати швидку, або їхати до поліклініки на огляд. В цей день самостійно ОСОБА_1 не звертався до лікаря, а підтвердити факт того, що на робочому місці 26.08.2015 р. він не перебував у стані алкогольного чи іншого виду сп'яніння, може охоронець ОСОБА_3 своїми показаннями, який працював в цей день разом з позивачем.

При отриманні наказу про звільнення, позивач його не підписував і пояснень не давав. Із 14 вересня 2015 року позивач не працює. Відповідно, строк, що сплив із зазначеної дати до дня поновлення на роботі, - є вимушеним прогулом.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, а представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що 26.08.2015 року о 12.40 позивач ОСОБА_1 знаходився на робочому місці у стані алкогольного спяніння, що було зафіксовано актом від 26.08.2015 року комісією, яка складалася з заступника директора ОСОБА_2, інженера з підготовку кадрів ОСОБА_5, бухгалтера ОСОБА_6 Згідно цього акту, у ОСОБА_1 виявлені ознаки спяніння, а саме: різкий запах алкоголю, хитлива хода, незвичайна балакучість, висловлення погроз. Внаслідок цього, ОСОБА_1 був відсторонений від роботи. При цьому ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, надання пояснень. Був викликаний представник профспілкового комітету ОСОБА_4, який також засвідчив нетверезий стан ОСОБА_1 Також цей факт підтверджують свідки ОСОБА_7, ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_1 був викликаний на засідання профспілкового комітету, який, після зясування усіх обставин, надання пояснень адміністрацією та ОСОБА_1, надав дозвіл на його звільнення на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 позов підтримав і пояснив, що 26.08.2015 року його запросили до посту №2 у вагончик охорони, де в робочий час знаходився начальник охорони ОСОБА_1 з голим торсом і лаявся з заступником директора ОСОБА_2, вів себе неадекватно. Запаху алкоголю від нього він не почув. На засіданні профспілкового комітету, яке відбулося за участю ОСОБА_1, після надання пояснень та зясування всіх обставин справи, було винесено рішення про надання дозволу на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вдень 26.08.2015 року вона йшла повз вагону охорони і побачила, що в ньому перебувають охоронці ОСОБА_3, Ляшенко, а також їх начальник ОСОБА_1, який був по пояс роздягнутий. На столі стояла відкрита пластикова пляшка з прозорою рідиною. Вони запросили її зайти і випити з ними, при цьому з пляшки йшов запах алкоголю. Вона відмовилася пити і повідомила про це заступника директора ОСОБА_2 Коли вони повернулися до вагончика, пляшка вже була прибрана, але від ОСОБА_1 був запах алкоголю. Був складений відповідний акт, в якому вона розписалася.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що вдень 26.08.2015 року до нього звернулася співробітник ОСОБА_7, яка повідомила про перебування охоронців у вагончику охорони у нетверезому стані. Він зібрав комісію, запросив представника профспілкового комітету і прийшовши до вагону охорони зафіксував факт знаходження начальника охорони ОСОБА_1 у нетверезому стані, про що свідчили наступні ознаки: знаходження напівоголеним на робочому місці і в робочий час, різкий запах алкоголю, хитлива хода, незвичайна балакучість, висловлення погроз. Надавати пояснення або пройти медичний огляд на стан спяніння, ОСОБА_1 відмовився. На підставі цього були складені відповідні акти комісії та службові записки, а ОСОБА_1 був відсторонений від роботи. Адміністрацією був направлений запит до профспілкового комітету на надання дозволу на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України. На засіданні профспілкового комітету, яке відбулося за участю ОСОБА_1, після надання пояснень та зясування всіх обставин справи, було винесено рішення про надання дозволу на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України. В подальшому ОСОБА_1 також відмовився від підписання та отримання наказу про звільнення, про що складені відповідні акти комісії.

Судом були досліджені надані сторонами докази.

Вислухавши сторони, представника третьої особи, свідків, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпІІ України у випадку розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з цієї підстави потрібна згода виборного органу первинної профспілкової організації, яка є отриманою. Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.92р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Так, позивач ОСОБА_1 не пройшов медичного обстеження на стан спяніння а ні за ініціативою адміністрації, а ні за власною ініціативою. Відповідачем, на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані на робочому місці надані акт про встановлення факту перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного спяніння, складений комісією, яка складалася з заступника директора ОСОБА_2, інженера з підготовку кадрів ОСОБА_5, бухгалтера ОСОБА_6 Згідно цього акту, у ОСОБА_1 виявлені ознаки спяніння, а саме: різкий запах алкоголю, хитлива хода, незвичайна балакучість, висловлення погроз; пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які підтвердили факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння на робочому місці, акти про відмову у наданні пояснень і проходженні медичного огляду ОСОБА_1 Сам ОСОБА_1 жодного доказу не надав, від свідка ОСОБА_8 відмовився, медичний огляд не пройшов. На підставі цього, оцінюючи надані сторонами докази на підставі вимог ст..60 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені обставини незаконності його звільнення згідно вимог п. 7 ст. 40 КЗпП України, на які він посилається у своєму позові.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст. 40 КЗпП України, -

В и р і ш и В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, третя особа Профспілка працівників НАНУ про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Невядомський