Ухвала суду № 55407256, 27.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 876/4421/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про перерахунок призначеної пенсії по інвалідності другої групи державного службовця, -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області, в якому з урахуванням уточнених вимог просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області провести перерахунок розміру пенсії, включивши у суму середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за безперервну працю, суміщення посад тимчасово відсутнього працівника та суми індексації заробітної плати , які отримувала до виходу на пенсію і з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року-єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Перерахунок провести з 10 грудня 2014 року відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» у редакції чинній на час призначення пенсії,тобто у розмірі 80% ( за наявності повних 20 років роботи на державній службі) середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що пенсійним органом не враховано при перерахунку пенсії усіх складових заробітної плати державного службовця. Незважаючи на її звернення, відповідач відмовив їй у проведенні перерахунку призначеної пенсії, з врахуванням поданої нею довідки та вказаних у ній виплат, чим порушив її право на отримання належної пенсії.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 18.03.2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, включивши у суму середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення , матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за безперервну працю, суміщення посад тимчасово відсутнього працівника та суми індексації заробітної плати, які ОСОБА_1 отримувала до виходу на пенсії і з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року-єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Перерахунок провести з 10 грудня 2014 року відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» у редакції чинній на час призначення пенсії,тобто у розмірі 80% ( за наявності повних 20 років роботи на державній службі) середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією .

Не погодившись із постановою суду Управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2014 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області з проханням провести перерахунок розміру її пенсії, з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну працю, суміщення посад тимчасово відсутнього працівника, індексації заробітної, згідно норм чинного законодавства на підставі наданої довідки Червоноградського міського центру зайнятості від 10.12.2014р. № 3014/06.

Із даної довідки, у складові заробітної плати ОСОБА_1 за період 01.05.2011 р. - 30.04.2013 р. включені надбавки, премії та інші виплати у сумі 55 965,20 грн., що також включають в себе матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем та індексацію заробітної плати.

Окрім цього, у вказаній довідці зазначено що на усі виплати, включені у ній, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді від 17.12.2014 року, відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з посиланням на абз.2 ст.33 Закону України «Про державну службу».

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при розгляді питання про перерахунок пенсії державного службовця взяв до уваги лише положення Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. В той же час, на думку суду, до застосування підлягають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - а саме ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст.33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.

Окрім цього, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення, а також індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачувалися страхові внески повинні бути включені до заробітку державного службовця для обчислення пенсії.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 04 березня 2014 року в справах №№21-14а14, 21-3а14, постановою від 06 листопада 2013 року в справі №21-350а13 та постановою від 28 травня 2013 року в справі №21-97а13.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити таку, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплату пенсії відповідній особі до втрати нею такого права. А наявність спору щодо здійснення розміру пенсійних нарахувань, є підставою для звернення позивача до суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.03.2015 року у справі № 459/5602/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль