Постанова № 55406808, 02.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року справа №812/10186/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 812/10186/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про зобов'язання повернути незаконно відраховані кошти у розмірі 6633,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про зобов'язання повернути незаконно відраховані кошти у розмірі 7151,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2002 року до 2006 року позивач працював на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок).

18 вересня 2006 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області проведена позапланова перевірка правильності і повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2005 року по 31 липня 2006 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2006 року.

03 лютого 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-823 на суму 5124,06 грн., відповідно до якої сума недоїмки - 4359,20 грн., фінансові санкції - 547,67 грн., пеня - 217,19 грн.

23 березня 2009 року відділом державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 11976504 з примусового виконання вимоги № 823, виданої 03 лютого 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 5124,06 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2а-1986/11/1270 визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 03 лютого 2009 року № Ф-823.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року апеляційну скаргу УПФУ в м. Лисичанську Луганської області задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-1986/11/1270 скасовано у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасовано ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Донецького адміністративного апеляційного суду від 02 серпня 2013 року апеляційну скаргу УПФУ в м. Лисичанську Луганської області залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2а-1986/11/1270 без змін.

Не зважаючи на вищезазначені рішення, УПФУ в м. Лисичанську Луганської області в період з квітня 2011 року по лютий 2012 року відрахувало з пенсії позивача 5502,22 грн.

Позивач вважав, що в даному випадку ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року набрала законної сили, тому відповідно до вимог ч.3 ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, суми коштів безпідставно стягненні органами Пенсійного фонду з фізичних осіб підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення органом Пенсійного фонду, або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою на ці суми пені, що визначаються виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ.

Крім того, відповідно до повідомлення від 02 грудня 2013 року № 7286/09-10 з пенсії позивача в період 2011-2012 років стягнуто кошти у сумі 5393,44 грн., також з пенсії утримано витрати в сумі 49,92 грн., та виконавчий збір у розмірі 554,44 грн., отже загальна сума складає 5998,02 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням доповнень до позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати УПФУ в м. Лисичанську Луганської області повернути незаконно утримані кошти у розмірі 5502,22 грн., з одночасною сплатою пені в сумі 1131,32 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 812/10186/13-а, позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) кошти зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені у розмірі 5124,06 грн. (п'ять тисяч сто двадцять чотири гривні шість копійок) безпідставно стягнуті за вимогою від 03 лютого 2009 року № Ф-823. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) пеню на безпідставно стягнуті кошти зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5124,06 грн. відповідно до ч.3 ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просив скасувати постанову та відмовити в частині задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1986/11/1270 скасовано вимогу від 03 лютого 2009 року як документ, але акт перевірки управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 18 вересня 2006 року не скасовано, як незаконний, не визначено безпідставність стягнення коштів відповідачем, борг зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду у сумі 5164,06 грн. не скасовано та не визначено, що він підлягає списанню та/або поверненню. Крім того, перевірка позивача проводилась за період з 01 квітня 2005 року до 31 липня 2006 року, але після цього ПП ОСОБА_2 подавав звіти за найманих працівників та не сплачував нараховані ним же страхові внески (за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року).

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 вересня 2006 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області проведена позапланова перевірка правильності і повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2005 року по 31 липня 2006 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2006 року, згідно висновків якого донараховано внесків 1669,50 грн., донараховано фонду 1050,00 грн., нараховано пені 151,34 грн., прострочена заборгованість 2491,70 грн.

03 лютого 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-823 на суму 5124,06 грн., відповідно до якої сума недоїмки - 4359,20 грн., фінансові санкції - 547,67 грн., пеня - 217,19 грн.

23 березня 2009 року відділом державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 11976504 з примусового виконання вимоги № 823, виданої 03 лютого 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 5124,06 грн.

Крім того, 30 березня 2009 року ВДВС Лисичанського МУЮ винесені постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 512,40 грн. та стягнення витрат на проведення виконавчий дій у розмірі 16,64 грн.

31 січня 2012 року ВДВС Лисичанського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 03 лютого 2009 року № 823 про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Лисичанську Луганської області боргу у розмірі 5124,06 грн., у зв'язку з її відкликанням повідомленням від 19 січня 2012 року № 1.

Відповідно до довідки від 22 серпня 2013 року № 141/К-7 про перерахування грошових коштів по виконавчому документу від 03 лютого 2009 року № Ф-823 загальна сума яку утримано з пенсії ОСОБА_2 складає 5502,22 грн., з якої 4973,18 грн. - борг до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, 512,40 грн. - виконавчий збір, 16,64 грн. - витрати на проведення виконавчих дій.

09 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання незаконними дій.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2а-1986/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області від 03 лютого 2009 року № Ф-823, яка набрала законної сили та підлягає виконанню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області права на стягнення з ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 5124,06 грн., відповідно до вимоги про сплату боргу від 03 лютого 2009 року № Ф-823.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання незаконними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо складання акта перевірки від 18 вересня 2006 року та вимоги про сплату боргу від 03 лютого 2009 року № Ф-823, скасування акта перевірки від 18 вересня 2006 року та вимоги про сплату боргу від 03 лютого 2009 року № Ф-823 - відмовлено.

Зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року набрала законної сили 30 липня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року встановлено, що позивач, ОСОБА_2, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1, з серпня 1998 року був суб'єктом підприємницької діяльності. З 2002 року по 2006 рік працював на спрощеній системі оподаткування.

Судом також втановлено, що станом на 01,08,2006 року заборгованість зі сплати страхових внесків складала 1382,78 грн, яка сформувалася внаслідок не сплати та не нарахування ПП ОСОБА_2 в період з березня 2004 року по грудень 2005 року включно та з березня 2006 року по червень 2006 року включно страхових внесків із заробітної плати працівників (з 01.01.2004 32%, з 31.03.2005 року 32,3%, з 01.01.2006 року 31,8%).

Провідним спеціалістом відділу надходження доходів УПФУ в м. Лисичанську Луганської області ОСОБА_3 18.09.2006 року проведено позапланову перевірку правильності і повноти нарахування, своєчасності сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування приватного підприємця ОСОБА_2 за період з 01.04.2005 року по 31.07.2006, за наслідками якої складено акт від 18.09.2006 року.

За висновками зазначеного акту від 18.09.2006 року позивачу донараховано внесків - 1669,50 відповідно до розрахунку донарахованих сум від 18.09.2006 року за період з 01.04.2005 до 31.07.2006 року, донараховано фонду - 1050,00 грн., нараховано пені - 151,34 грн. відповідно до розрахунку пені , прострочена заборгованість-2491,70 грн.

Після проведення перевірки позивачем надавались звіти за найманих працівників за серпень, вересень, листопад, грудень 2006 року, де вже нараховано страхові внески (31,8%), проте позивач їх не сплачував.

У зв'язку із наявною заборгованістю та на виконання приписів вищезазначеної норми, управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, 03.02.2009 року позивачеві винесено вимогу про сплату боргу №823 на суму 5124,06 грн., якою відповідач вимагав сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме недоїмка-4359,20 грн., фінансові санкції - 547,67 грн., пеня-217,19 грн.

Позивачем не було узгоджено суму вимоги у встановлені законодавством строки та не сплачено суму боргу у визначений термін.

Судом визнано, що відповідачем доведено правомірність щодо складання акта перевірки від 18.09.2006 року та правомірність формування спірної вимоги №823 від 03.02.2009 року.

Таким чином, у управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відсутній обов'язок щодо повернення грошових коштів ОСОБА_2, які були стягнути відповідно до вимоги про сплату боргу від 03 лютого 2009 року № Ф-823.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 812/10186/13-а - задовольнити. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 812/10186/13-а - скасувати. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про зобов'язання повернути незаконно відраховані кошти у розмірі 6633,54 грн. - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок