Ухвала суду № 55406667, 02.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2016 рокусправа № 808/6035/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі 808/6035/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю бюро «Інженербуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ТОВ бюро «Інженербуд» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000401503 від 01.04.2015 року щодо донарахування податку на додану вартість загальною сумою (з урахуванням штрафних санкцій) 24161,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року позовні вимоги ТОВ бюро «Інженербуд» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що у підприємства існувало право для включення сум, зазначених у податкових накладних до складу податкового кредиту у тому періоді, в якому відбулись події, перелічені у ст. 198 ПК України, тобто до зміни редакції п. 198.6 ст. 198 ПК України, до 01.01.2015 року. Апелянт вказував на ту обставину, що позивач втратив право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, оскільки такі накладні були виписані по господарським операціям вчиненим у попередніх періодах із суб'єктом господарювання, у якого анульовано свідоцтво платника податків. Апелянтом вказувалось, що податкові накладні, які були включені позивачем до складу податкового кредиту за період листопада 2014 року не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язковою умовою для такого включення. Позивач відносить незареєстровані накладні за період листопада 2014 року, однак такі накладні задекларовані у січні 2015 року. Відповідно до нової редакції п. 198.6 ст. 198 ПК України 01.01.2015 року право на формування податкового кредиту звітного податкового періоду дають операції з придбання, виготовлення, імпорту товарів протягом такого звітного періоду, а за податковими накладними, стосовно яких порушено термін реєстрації в ЄРПН, - 180 календарних днів з дати складення податкової накладної (відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну), тобто податкова накладна обов'язково повинна бути включена до реєстру податкових накладних, право на віднесення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду накладних після 01.01.2015 року у платника відсутнє. Апелянтом зазначено, що з 01.01.2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ПК України, що діяли на час виписки податкових накладних, у позивача існувало право включення до складу податкового кредиту суми накладних виписаних до 01.01.2015 року. Суд першої інстанції зазначив, що податковою інспекцією протиправно винесено податкове повідомлення-рішення у зв'язку з порушенням позивачем порядку формування податкового кредиту за січень 2015 року згідно податкових накладних, виписаних у листопаді 2014 року, оскільки у підприємства існує таке право на протязі 365 днів. Суд першої інстанції визначив, що предметом спору є правомірність включення платником податків до складу податкового кредиту листопада 2014 року сум ПДВ по податковим накладним, виписаним у тому ж листопаді 2014 році. Поряд з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що включення податкових накладних до відповідного реєстру не було обов'язковим на час її виписки, що варто брати до уваги, податкові накладні, складені до 01.01.2015 року не дають права на податковий кредит лише у разі відсутності факту відповідної реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі, або якщо такі накладні перевищують суму ПДВ 10 тисяч гривень. Суд першої інстанції зазначав, що платник податків не втратив право на податковий кредит за податковими накладними, виписаними у 2014 році, та є вирішальним шлях реалізації такого права, через зміну законодавства не варто позбавляти права платника податків на те, що було дозволено до 01.01.2015 року, на час виписки накладних.

Матеріалами справи встановлено, що 17.02.2015 року інспектором ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додатну вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9001143370 від 18.01.2015 року до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року № 9073543305 від 19.12.2014 року, предметом перевірки є правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно за податковими накладними, по яким порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України. За результатами перевірки складено акт № 9/15-03/36358951 від 17.02.2015 року, в якому зазначено, що при перевірці уточнючого розрахунку встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201, п. 198.6 ст. 196 ПК України, п. 8 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, п. 1 п. 2 розділу ІV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2014 року на загальну суму 19329 грн., висновком акту вказано, що сума, що підлягає сплаті платником податку до бюджету збільшується на розмірі 19329 грн.

Актом встановлено, що товариством 18.01.2015 року подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додатну вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9001143370, яким зменшено суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Проденс» на суму 19329,20 грн. та цю суму віднесено до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Альянс Інк». Отримання накладних від ТОВ «Альянс Інк» не зареєстровано у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року.

Встановлено, що подання уточнюючого розрахунку обумовлено помилками допущеними у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року № 9073543305 від 19.12.2014 року, помилково зазначено, що податкові накладні виписані ТОВ «Альянс Інк» на суму 19329,20 грн. а не ТОВ «Проденс», цю помилку виправлено та вказано вірного контрагента, яким виписано накладні з зазначенням вірного індивідуального податкового номеру.

На підставі акту перевірки № 9/15-03/36358951 від 17.02.2015 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 01.04.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000401503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 24161,25 грн., з яких за основним платежем 19329 грн. та за штрафними санкціями 4832,25 грн.

Встановлено, що ТОВ бюро «Інженербуд» скористалось своїм правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Скарги ТОВ бюро «Інженербуд» рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області та ДФС України залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, що виписані ТОВ «Альянс Інк» від 01.11.2014 року № 1 на суму ПДВ 9114,60 грн., від 03.11.2014 року № 101 на суму 4301,80 грн. та від 02.11.2014 року № 51 на суму ПДВ 5912,80 грн.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

На думку колегії суддів, податковий орган необґрунтовано застосував до спірних правовідносин п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки вказана норма регулює строк формування податкового кредиту у випадках не включення платником ПДВ податкової накладної у звітному періоді.

Колегія суддів зазначає, що допущені ТОВ бюро «Інженербуд» при декларуванні податкових накладних помилки є технічними, які не містять данні, що можуть вплинути на формування податкових зобов'язань. Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у платника податків існує право на самостійне виправлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації шляхом надання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. У ТОВ бюро «Інженербуд» є право самостійно виправити допущені у розрахунках помилки шляхом подання протягом терміну відведеного ст. 102 ПК України уточнюючих розрахунків з відповідними уточнюючими додатками.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Колегія суддів вказує, що незважаючи на законодавчу зміну п. 198.6 ст. 198 ПК України, за платником податків збережено право включення сум податкової накладної до податкового кредиту за звітний період, в якому зареєстровано податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної. Позивач включав суми податкових накладних за листопад 2014 року. Станом на час виписки податкових накладних, не було встановлено обов'язковість їх реєстрації у єдиному реєстрі.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 цього Кодексу. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Поряд з тим, згідно п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу. З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, обов'язковість реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена тільки з 01.02.2015 року, незважаючи на дату їх виписки, до 01.02.2015 року така реєстрація була обов'язковою по періодам і залежно від суми тільки якщо сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкові накладні виписані ТОВ «Альянс Інк» та включені до декларації за листопад 2014 року ТОВ бюро «Інженербуд» мають суму податку на додану вартість в одній податковій накладній менше 10 тисяч гривень, тому їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 18.012.105 року не була обов'язковою.

Відповідно до п.п. 7 - 9 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014 року, податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством. Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді); порушення порядку заповнення податкової накладної; складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу отримувача (покупця) цих товарів/послуг. У разі відмови постачальника (продавця) товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувач (покупець) таких товарів/послуг має право в порядку, передбаченому пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (продавця). Податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 цього Порядку, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання.

Колегія суддів зазначає, що платник податків зобов'язаний при включенні сум ПДВ податкових накладних до сум податкового кредиту, зареєструвати такі накладні у Єдиному реєстрів, або пересвідчитись чи зареєстровані такі накладні у ньому, однак до 01.02.2015 року щодо певної категорії податкових накладних існувала відстрочка обов'язковості включення накладної до реєстру. У випадку позивача, податкові накладні, що ним були включені до податкової звітності за листопад 2014 року виписані у листопаді 2014 році, і безперечно платник податку має право їх суми використовувати.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст.4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Виходячи з вищевказаних положень, колегія суддів враховує позиції податкового органу, які обґрунтовані нормативними актами податкового органу, які носять рекомендаційний характер.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року було відстрочено ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі 808/6035/15 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2009,70 грн. (дві тисячі дев'ять гривень 70 копійок) стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук