Постанова № 55406260, 26.01.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р.Справа № 922/5004/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівКузь В.Л.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства Окко-Нафтопродукт, м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.11.2015 року

у справі № 922/5004/15

за позовом: Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до відповідача: Приватного підприємства Окко-Нафтопродукт, м. Львів

про стягнення 136 000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача: ОСОБА_3 - представник;

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.11.2015 року у справі № 922/5004/15 (суддя Манюк П.Т. ) позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства Окко-Нафтопродукт штраф у розмірі 68 000,00грн., пеню у розмірі 68 000, 00грн. на загальну суму 136 000, 00грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) та 2 720, 00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

ПП Окко-Нафтопродукт подано апеляційну скаргу № 704 від 23.11.2015 р., в якій просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що скаржником в ході розгляду справи в суді першої інстанції подавалось клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарськими судами справи №922/3962/14 за позовом Приватного підприємства «Окко-Бізнес» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення адмінколегії від 03.07.2014р. №158-р/к на підставі якого позивач стягує штраф та пеню. Однак, всупереч вимогам ч.1 ст.79 ГПК України суд першої інстанції зазначене клопотання не задоволив, пославшись на те, що 19.10.2015р. Харківським апеляційний господарським судом винесено постанову про залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2015р. у справі №922/3962/14.

Однак, на думку скаржника суд першої інстанції залишив поза увагою доводи представника позивача про те, що ПП «Деол Трейд» (попереднє найменування ПП «Окко-Бізнес») 06.11.2015р. подано касаційну скаргу на вищевказану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р.

Отже скаржник вважає, що розгляд справи №922/3962/14 господарськими судами на момент прийняття рішення суду першої інстанції не було завершено, тому підстави для відмови в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи були відсутні.

Також скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що підприємством подано до Верховного суду України заяву про перегляд судових рішень у справі №922/3939/14 за позовом ПП «Окко-Нафтопродукт» про скасування пунктів 1 та 8 рішення адмінколегії від 03.07.2014р. №158-р/к на підставі якого позивач просить стягнути з підприємства штраф та пеню загальною сумою 136 000,00грн.

Окрім того, на думку скаржника в ході розгляду справи судом не досліджувались законність та обгрунтованість рішення позивача, чим порушено вимоги ч.1 ст.43 ГПК України щодо обов»язку всебічного, повного та об»єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу б/н б/д (вх. ЛАГС № 01-04/145/16 від 12.01.2016р.) рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення №158-р/к в частині, що стосується ПП «ОККО-Нафтопродукт» є обов»язковим до виконання, результати розгляду судової справи №922/3962/14 ніяким чином не впливають на обов»зок ПП «ОККО-Нафтопродукт» виконати рішення №158-р/к, а тому застосування ч.1 ст.79 ГПК України є неможливим. Окрім того, ухвалою Верховного суду України від 10.11.2015р. заяву про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014р., постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. та постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015р. у справі №922/3939/14 повернуто заявникові, а згідно ч.3 ст. 111-11 ГПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 року №158-р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною 3 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації дизельного пального в межах міста Харкова та приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з урахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, за що на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції відповідачу необхідно було сплатити штраф, вказаний у п. 2 рішення від 03.07.2014 року № 158-р/к у двомісячний строк з дня одержання вказаного рішення, тобто з 18.07.2014 року по 18.09.2014 року.

Не погодившись з рішенням позивача, відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 р. № 158-р/к.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 р. у справі № 922/3939/14, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р., у задоволенні позову ПП «Окко-Нафтопродукт» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення відмовлено. Відтак, рішення у справі № 922/3939/14 набрало законної сили.

Зважаючи на те, що відповідачем штраф у розмірі 68 000, 00 грн. у встановлений двомісячний строк не був сплачений, позивачем згідно ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції була нарахована пеня у розмірі 1,5 % за кожний день прострочення сплати зазначеного штрафу, що становить 68 000, 00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати штрафу та пені відповідачем.

З огляду на викладене, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося з позовом до Приватного підприємства Окко-Нафтопродукт про стягнення 136 000, 00 грн., з яких: 68 000, 00 грн. штрафу та 68 000, 00 грн. пені.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Харківським апеляційним господарським судом справи № 922/3962/14 за позовом Приватного підприємства Окко-Бізнес до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі №922/5004/15, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016р. у справі №922/3962/14 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі за позовом ПП «Деол Трейд» (попереднє найменування ПП «Окко-Бізнес») до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Скаржник вважає, що у разі задоволення позову у даній справи в частині визнання частково недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 р. № 158-р/к на підставі якого позивач вимагає стягнути з відповідача штраф і пеню у справі №922/5004/15, відпадуть юридичні підстави для накладення (стягнення) штрафу і пені.

Щодо зазначених клопотань судова колегія зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження у справі, відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 19.01.2016р. у справі №922/3962/14 якою скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі за позовом ПП «Деол Трейд» (попереднє найменування ПП «Окко-Бізнес») до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к.

Однак, судова колегія прийшла до висновку, що розгляд справи №922/3962/14 не пов»язаний з питанням про стягнення штрафу та пені з ПП «ОККО-Нафтопродукт» та не впливає на результати розгляду справи №922/5004/15, оскільки справа №922/3962/14 розглядається за позовом ПП «ОККО-Бізнес» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к в частині, яка стосується ПП «ОККО-Бізнес».

За результатами розгляду справи №922/3939/14 за позовом ПП «ОККО-Нафтопродукт» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к в частині, яка стосується ПП «ОККО-Нафтопродукт» господарськими судами встановлено відсутність підстав для задоволення позову і як вбачається із ухвали Верховного суду України від 10.11.2015р. заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015р. у справі №922/3939/14 повернуто заявникові.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині що стосується ПП «ОККО-Нафтопродукт».

Таким чином, зважаючи на відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 922/5004/15, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення вищезазначених клопотань відповідача.

Згідно із ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (ст.ст. 1, 6, 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ст.3 Закону).

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п.п.7,8 ст.56 Закону).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено рішення від 03.07.2014 року № 158-р/к, яке отримано відповідачем 18.07.2014 року (докази направлення а.с.5-7). Зобовязано відповідача виконати рішення у двомісячний строк про що протягом 5 днів повідомити позивача.

Окрім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 р. у справі № 922/3939/14, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р., у задоволенні позову ПП «ОККО-Нафтопродукт» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к в частині, яка стосується ПП «ОККО-Нафтопродукт» відмовлено.

За таких обставин, у позивача виникло право на стягнення із відповідача суми пені, нарахованої за період з 02.12.2014 року до 07.01.2015 року включно, з 10.04.2015 р. до 14.07.2015 р. включно та з 06.08.2015 р. до 27.08.2015 р. Сукупна кількість прострочених відповідачем днів сплати штрафу, що накладений відповідно до рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к становить 147 днів, а сума пені за прострочення сплати штрафу складає 68 000, 00 грн.

Отже, нарахування штрафу в сумі 68 000,00грн. та пені у розмірі 68 000,00грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що рішення від 03.07.2014 р. № 158-р/к Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно із ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду у двохмісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Згідно ч. 5 ст 56 цього ж Закону нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до положень пункту 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" не можуть братися до уваги доводи особи стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статі 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обовязковими до виконання.

Сукупності встановлених по справі обставин суд першої інстанції надав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення 68 000,00грн. штрафу та 68 000,00грн. пені.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 09.11.2015 року у справі № 922/5004/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.02.2016р..

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Орищин Г.В.